Справа № 503/723/23
Провадження №3/503/562/23
06 липня 2023 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, учня Крижопільського ліцею, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
11.06.2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 320535, згідно змісту якого 10.06.2023 року о 23.50 годині неповнолітній ОСОБА_1 по вул. Центральній в с. Грабове, керував транспортним засобом Альфа Спарк (мотоцикл), реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що із показником 0,55 %0 (проміле) підтвердив результат тестування на алкоголь «Драгер» № 1678, проведений 11.06.2023 року о 00.22 годині на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу - ALCOTEST 6820 прилад № ARLH-0165 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARLH-0167 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - неповнолітній ОСОБА_1 та його законні представники - мати ОСОБА_2 і батько ОСОБА_3 заперечували проти вчинення неповнолітнім вище вказаного правопорушення посилаючись на ту обставину, що останній не керував транспортним засобом після випадкового вживання алкоголю, який ковтнув після прохання знайомим дати йому попити, бо після припинення керування в силу обставин був змушений бігти і від цього в нього висохло у горлі. При цьому, про обставини події були зазначені в письмовому поясненні законного представника - матері ОСОБА_2 від 03.07.2023 року, яке додане до матеріалів справи.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином для кваліфікації діяння особи за ч.1 ст. 130 КУпАП необхідне встановлення факту керування нею транспортного засобу.
Висновки суду
- щодо доведеності факту керування транспортним засобом:
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 та його законні представники - мати ОСОБА_2 і батько ОСОБА_3 заперечували сам факт керування неповнолітнім ОСОБА_1 транспортним засобом під час перебування в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що єдиний відеозапис «0-02-05-bf8410b17e97283b3547a5d97fdbdb96feda9e7038d4d0bf0b1b34a55510726c_4ba4504061d8d35b.mp4», що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на СD-R диску (а.с.9) і досліджені судом під час судового розгляду шляхом їх демонстрації, містить лише фіксацію проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
В свою чергу письмове пояснення неповнолітнього ОСОБА_1 від 11.06.2022 року (а.с.5), в якому останній підтверджував вживання алкогольних напоїв перед керуванням транспортним засобом, суд не приймає як допустимий доказ, оскільки дане пояснення не містить запису про його отримання від неповнолітнього в присутності його законного представника або педагога, психолога чи лікаря.
Водночас в письмовому поясненні свідка ОСОБА_4 від 11.06.2022 року (а.с.5), останній підтверджував, що є власником транспортного засобу Альфа Спарк (мотоцикл), реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був очевидцем тієї обставини, як неповнолітнього ОСОБА_1 на його мопеді зупинив службовий автомобіль поліції, а після проведеного поліцією огляду на стан сп'яніння на місці зупинки виявилось, що зазначений неповнолітній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Однак, суд звертає увагу, що пояснення даного свідка підписане лише інспектором СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Русланом Савчуком, який приймав (записував) дане пояснення, в той час як підпис самого ОСОБА_4 відсутній. Тому суд не приймає дане пояснення як допустимий доказ.
Інші докази у справі, які підтверджували обставину керування транспортним засобом, відсутні, зокрема відеозапис із камери встановленої у службовому автомобілі поліції із зафіксованою обставиною керування неповнолітнім транспортним засобом безпосередньо перед його зупинкою і подальшим оглядом на стан сп'яніння.
У зв'язку з чим в суду відсутні підстави вважати, що неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час перебування в стані алкогольного сп'яніння та був зупинений поліцією безпосередньо перед його оглядом на стан сп'яніння на місці зупинки.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЄСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Ураховуючи зазначене вище матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу переконливих доказів, на підставі яких суд мав би можливість дійти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення. У зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю внаслідок відсутності доказів (недоведеності) винуватості особи.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 213, 221, 246-247, 268, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко