Справа № 357/8138/23
Провадження № 2-о/357/269/23
06.07.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. перевіривши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Глибоцький відділ ДРАЦС у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення факту родинних відносин,-
У липні 2023 року громадяни Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які діють через свого представника - адвоката Дем'яненка Максима Володимировича, звернулись до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просять встановити юридичний факт, що громадянка ФРН ОСОБА_1 та громадянин ФРН ОСОБА_2 є відповідно матір'ю та батьком дитини - хлопчика на ім'я ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернівці, про що 15.09.2022 складено відповідний актовий запис № 468.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що позов підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Так, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З матеріалів справи вбачається, що заявники є громадянами Федеративної Республіки Німеччина та перебувають у зареєстрованому шлюбі. В результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства у подружжя народилася дитина - хлопчик Кампіцас-Гюттенбергер Пхіліп. Дитина була народжена сурогатною матір'ю - громадянкою України ОСОБА_4 . Проте, правом Федеративної Республіки Німеччина, громадянами якої є подружжя, сурогатне материнство заборонене, і в якості матері відповідно визнається лише жінка, яка народила дитину (сурогатна матір). Таке порушення інтересів заявників може бути усунуто лише шляхом встановлення факту родинних відносин в суді України за місцем народження дитини з винесенням відповідного судового рішення. Заявник посилається на положення ст. 315 ЦПК України.
Так, відповідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК України).
Частинами 1, 2 статті 3 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Як встановлено ч. 1 ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (аналогічна норма міститься і в ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон № 2709-IV) визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватно правові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Таким чином, оскільки заявники у справі є громадянами Федеративної Республіки Німеччина, то вказана справа містить іноземний елемент.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 2709-IV цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.
Визначаючи підсудність справи судам України, необхідно керуватися загальними правилами, визначеними у статті 76 Закону № 2709-IV, норми якого є спеціальними.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" (частина перша статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право"). При цьому суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як визначено у п .7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом зокрема у випадках, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Пунктом 6.8 Наказу МОЗ України № 787 від 09.09.2013 яким затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні встановлено, що батьками дитини, народженої сурогатною матір'ю, є іноземці, вони повідомляють тимчасове місце проживання до моменту оформлення документів та виїзду з країни для здійснення патронажу спеціалістами з педіатрії та спостереження.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості (докази), що заявники тимчасово проживали на території м. Біла Церква чи Білоцерківського району Київської області в період очікування народження дитини та після нього, що позбавляє можливості визначити підсудність справи саме Білоцерківському міськрайонному суду Київської області. Суд, також, звертає увагу, що дитина була народжена в медичному закладі не на території м. Біла Церква чи Білоцерківського району. Крім того, до матеріалів заяви не долучено довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.
Заінтересованою особою у заяві є Глибоцький відділ ДРАЦС у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
З огляду на вказане, заявникам в порядку усунення недоліків заяви слід надати суду належні докази на підтвердження підсудності справи Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Також пункт 1 частини 4 статті 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Оскільки результати розгляду справи можуть вплинути на права та обов'язки інших осіб, зокрема ОСОБА_4 , тому заявнику потрібно було визначити належне коло осіб, інтересів яких може стосуватися дана справа, зазначивши їх в заяві у відповідному статусі (заінтересовані особи).
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Однак, в порушення вимог ч.5 ст.177 ЦПК України та вимог ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України, яка з нею кореспондується, до заяви додано частину доказів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством. Так, порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: 1) зі слів "Згідно з оригіналом"; 2) назви посади; 3) особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; 4) дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Тож, у порушення зазначених вимог, додані копії доказів незасвідчені належним чином. Окрім того, надана копія медичного висновку неналежної якості.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявникам строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 175, 177, 185, 260, 294, 315, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Глибоцький відділ ДРАЦС у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про встановлення факту родинних відносин- залишити без руху, надавши заявникам строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Я. Ярмола