Справа № 357/8050/23
1-кс/357/1713/23
06 липня 2023 року м. Біла Церква. Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 про застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кути Локачинського району Волинської області, громадянина України, освіта середня, працюючого водієм у ТЗОВ «СОІТ», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, покладені обов'язків
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Ставищенського відділу Білоцерківської окружної ОСОБА_6 , про застосування щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, запобіжного заходу у виді особисте зобов'язання, покладенні обов'язків.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202311103002517 від 22 травня 2023 рокуза ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.05.2023 близько 16 години 30 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем "DAF FX 105.460" д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом до нього марки "KRONE SD 2" д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись по 129 км автодороги «Київ-Одеса», від міста Київ у напрямку до м. Одеса, поблизу розташування с. Винарівка Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано: «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5 Правил дорожнього руху України, де вказано: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, де вказано: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 12.1 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п. 12.3 Правил дорожнього руху України, в якому зазначено: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; п. 13.1 Правил дорожнього руху України, де вказано: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», не вірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність та бездіяльність, залежно від швидкості руху не дотримався безпечної дистанції, що привело до зіткнення із задньою частиною попутного автомобіля "RENAULT LAGUNA" д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався попереду нього в попутному з ним напрямку, по тій само смузі руху та мав перевагу в русі.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього сидіння автомобіля "RENAULT LAGUNA" д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 отримав наступні тілесні ушкодження: перелом клиноподібної, решітчастої кісток; забій головного мозку; переломи верхньої і нижньої щелеп, лівої виличної кістки, стінок верхньощелепних пазух, лівої клубової кістки, поперечних відростків 2-5-го поперекових хребців ліворуч; перелом кісток носа, множинні рани альвеолярних паростків, пристінку рота, рани нижньої губи та лівої щоки; рана та гематома поперекової ділянки; синці, садна на обличчі, навколо очні синці, крововиливи у сполучні оболонки обох очей; садна грудної клітки. Перелом клиновидної, решітчастої кісток, забій головного мозкувідносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року, є небезпечними для життя. Переломи верхньої і нижньої щелеп, лівої виличної кістки, стінок верхньощелепних пазух, переломи лівої клубової кістки, поперечних відростків 2-5-го поперекових хребців ліворуч відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тому що для повного зрощення переломів необхідно тривалий строк - більше, ніж 3 тижні. Перелом кісток носа, множинні рани альвеолярних паростків, пристінку рота, рани нижньої губи та лівої щоки, рана та гематома поперекової ділянки відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (згідно з пунктами 2.3.2 та 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року - тривалістю понад шести днів, але не більш як три тижні (21 день)). Садна та синці на обличчі, садна в ділянці грудної клітки відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ № 6 від 17 січня 1995 року, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_4 порушень вимогп.п. 1.3, 1.5, 2.3(б),12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вказаною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
1. Показами потерпілогоСікорськогоА.В.
2. Показанням свідка ОСОБА_9 .
3. Показанням свідка ОСОБА_10 .
4. Показанням свідка ГрицаєнкоВ.В.
5. Показанням підозрюваногоАбрамчукаО.П.
6. Висновком судово-медичної експертизи
7. Висновком судової інженерно-технічної експертизи.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Тому, варто врахувати наявність ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, у разі доведення його винуватості, останньому загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків, а також введення в Україні воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, може спонукати підозрюваного ОСОБА_4 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), вказує те, що ОСОБА_4 знає місце проживання потерпілого, який допитаний у кримінальному провадженні, тому існує загроза того, що він може незаконно впливати на потерпілого або експерта у даному кримінальному провадженні.
За вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 статті 286 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 встановлені на даний час фактичні обставини кримінального провадження, наявність вищезазначених ризиків, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 в даному випадку є необхідність покладення на нього наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання залежно від стадії кримінального провадження.
Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги неможливість запобіганню вище зазначеним ризикам, та враховуючи особу підозрюваного, є обґрунтована необхідність у застосуванні до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання слідчого, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного, який заперечує щодо задоволення клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 193, 194, 179 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному письмово під розписку повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розмірів мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1,3 КПК України, на який вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3) запобіжний захід у виді особисте зобов'язання є найбільш м'яким із передбачених ст.176 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 слідчому судді повідомив, що він вказаний злочин вчинив. Не заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у виді особисте зобов'язання, покладені обов'язків.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 має бути застосований запобіжний захід у виді особисте зобов'язання, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором при розгляді клопотання доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України, запобіжний захід - особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом із передбачених ст. 176 КПК України.
При обранні запобіжного заходу у виді особисте зобов'язання стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 КПК України обставини, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України (згідно санкції: позбавлення волі на строк до восьми років), не судимий, має постійне місце проживання.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді особисте зобов'язання ОСОБА_4 може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 ч.1 п. 1,3 КПК України, на який вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України 30 червня 2023 р.
Відповідно до ст. 219 ч.3 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Слідчий суддя враховуючи вищевикладене зазначає, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинне бути закінчене до 30 серпня 2023 р.
За таких обстави слідчий суддя вважає клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Обираючи стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід - особисте зобов'язання, слідчий суддя вважає необхідним покласти на останнього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Згідно з ст. 371 ч.3 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176,177 ч.1 п. 5,178,179,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, запобіжний захід у виді особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 серпня 2023 р.
Роз'яснити ОСОБА_4 що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 .
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Ухвала відповідно до ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіОСОБА_12