07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 1-кс/356/6/23
Справа № 355/1431/22
06.07.2023 Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області заяву судді Березанського міського суду Київської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110070000380 від 14.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
19.06.2023 до канцелярії Березанського міського суду Київської області надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110070000380 від 14.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Заява про самовідвід обґрунтована тим, що до Березанського міського суду Київської області, на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 02.03.2023, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110070000380 від 14.08.2020 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю ОСОБА_3 .
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства проголошується обов'язковість судових рішень. Із цього виходить і Закон України «Про судоустрій і статус суддів», у ч. 2 ст. 13 якого закріплено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами на всій території України. Обов'язковість і безумовність виконання вироків та ухвал суду закріплено ч. 2 ст. 21 КПК України. Тому умисне невиконання судових актів є злочином проти правосуддя для будь-якої особи.
Так, рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21.10.2019 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Вказаним рішенням зобов'язано ОСОБА_4 спростувати інформацію поширену 06.12.2018 року на її веб-сторінках в соціальних мережах про застосування ОСОБА_5 фізичного насильства в той самий спосіб, в який вона була поширена, зобов'язавши розмістити ОСОБА_4 на її веб-сторінках в соціальних мережах публікацію в довільній формі про спростування недостовірної інформації про застосування 06.12.2018 року ОСОБА_5 до ОСОБА_4 фізичного насильства.
Рішення Баришівського районного суду Київської області від 21.10.2019 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування інформації та відшкодування моральної шкоди, набрало законної сили 21 листопада 2019 року.
07 травня 2020 року заступником начальника відділу Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, який виданий 22.04.2020 Баришівським районним судом Київської області.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Заявник вказує, що окрім того, в провадженні судді Березанського міського суду Київської області ОСОБА_3 перебувала скарга ОСОБА_4 на дії, бездіяльність державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_6 , яка є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 25.05.2023 скаргу ОСОБА_4 залишено без розгляду.
ОСОБА_5 , якого визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, на ухвалу суду від 25.05.2023 року подано апеляційну скаргу та 01.06.2023 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 направлено до Київського апеляційного суду.
На даний час рішення по вказаній апеляційній скарзі не винесено.
Окрім того, відсутні відомості про отримання вказаної ухвали суду від 25.05.2023 року ОСОБА_4 .
Як мету заявлення самовідводу суддя визначає унеможливлення виникнення у стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді.
З огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75, 80 КПК України, суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід.
При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів (ч. 3 ст. 81 КПК України).
Суддя ОСОБА_3 23.06.2023 через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що не бажає брати участь у судовому засіданні та давати пояснення у відповідності до ч. 3 ст. 81 КПК України (а.с. 12).
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви судді про самовідвід, до суду не з'явився.
Обвинувачена ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_5 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви судді про самовідвід, до суду не з'явилися.
Неявка вказаних вище учасників судового провадження не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід судді.
Дослідивши заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 , додані до неї документи, матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно частин 1 та 2 статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити самовідвід і за цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Стаття 75 КПК України містить перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Судом встановлено, що до Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 02.03.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110070000380 від 14.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Так, у провадженні судді Березанського міського суду Київської області ОСОБА_3 перебувала скарга ОСОБА_4 (яка є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні) на дії, бездіяльність державного виконавця Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_6 .
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 25.05.2023 року скаргу ОСОБА_4 залишено без розгляду, що вбачається з копії вказаної вище ухвали, долученої до заяви про самовідвід (а.с. 4).
ОСОБА_5 , якого визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, на ухвалу суду від 25.05.2023 року подано апеляційну скаргу та 01.06.2023 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 направлено до Київського апеляційного суду.
Як стверджує заявник у заяві про самовідвід, на даний час рішення по вказаній апеляційній скарзі не винесено.
Крім того, відсутні відомості про отримання вказаної ухвали суду від 25.05.2023 року ОСОБА_4 .
Метою заявлення самовідводу суддя визначив унеможливлення виникнення у стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
За змістом статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3 Кодексу суддівської етики).
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 09.01.2013, яке набуло статусу остаточного 27.05.2013, вказано, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Дослідивши зміст заяви про самовідвід та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про те, що, існують обставини, які б могли бути підставою для виникнення в учасників кримінального провадження чи стороннього спостерігача об'єктивно обґрунтованих сумнівів в неупередженості судді під час розгляду клопотання.
Відтак, суд вважає подану заяву про самовідвід обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволенняю
Враховуючи викладене, керуючись ст. 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд
Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні - задоволити.
Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110070000380 від 14.08.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Визначити суддю (суддів), на розгляд якого (яких) передається дане кримінальне провадження, у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала окремому оскарженю не підлягає.
Суддя ОСОБА_1