Справа № 279/4274/23 Провадження №1-кс/279/1062/23
іменем України
05 липня 2023 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12023060490000547 від 05.07.2023 року за ст.307 ч.2 КК України про арешт майна,
Слідчий Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12023060490000547 від 05.07.2023 року за ст.307 ч.2 КК України, в якому вказав, що 04.07.2023 близько 11 год 40 хв працівниками ДУ КВК 71, що розташований за адресою: м. Коростень, вул.Б.Шосе, 4, в кімнаті огляду та видачі посилок заасудженим, під час огляду посилки яка надійшла засудженому ОСОБА_4 , від гр. ОСОБА_5 , з 323 відділення Нової Пошти, м. Києва, виявлено у торті, кристалоподібні речовини білого кольору, зовні схожі на наркотичний засіб Метадон.
По даному факту 05 липня 2023 року слідчим слідчого відділення Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12023060490000547, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
04.07.2023 вході огляду місця події в період часу 19 год. 05 хв. по 19 год. 25 хв. за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Б. Шосе,4, виявлено та вилучено: ТТН № 59 0009 8992 2747 від 03.07.2023 який надійшов від гр. ОСОБА_5 , змив на марлевий тампон із прозорої полімерної обгортки у вигляді кришки з під торту та торт кашеподібної форми в якому виявлено кристалоподібну речовину із первинним пакуванням.
Відповідно до ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
05.07.2023 року вказані речі визнані речовими доказами, так як, вона на собі зберегла сліди вчиненого кримінального правопорушення, являються знаряддям кримінального правопорушення та являються предметами злочину.
В подальшому виникла необхідність у збереженні вказаних речових доказів та допустимості у використанні їх в кримінальному провадженні, а також проведення судових експертиз (судової експертизи матеріалів речовин та виробів, судової компютерно-технічної екпспертизи) так як на них збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, вони являються знаряддям кримінального правопорушення та є предметами кримінального правопорушення.
Клопотав про накладення арешту на вищевказаного майна.
Дослідивши матеріали клопотання судом встановлено, що дані по вказаному в клопотанні факту 05.07.2023 року СВ Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060490000547 за ст.307 ч.2 КК України.
Речі, вилучені під час огляду 05.07.2023 року, визнані речовими доказами.
Відповідно до ст.171,ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Судом встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучена річ може бути предметом злочинного посягання, тому може бути використана як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Повернення вилученого майна може призвести до його зникнення чи знищення.
Слідчим суддею встановлено, що є всі підстави вважати, що лише частина майна, на яке слідчий просить накласти арешт, може бути предметом злочинного посягання та використано як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ст.307 ч.2 КК України.
Змиви, які зафіксовані, як матеріальні об'єкти створені безпосередньо органом слідства, вони не належать іншій фізичній чи юридичній особі, яка, в разі не накладення на них арешту, може заявити про свої права та таке майно. Не містить клопотання і обґрунтування того, що існують ризики зникнення або знищення таких об'єктів, які створені органом досудового розслідування та перебувають у його володінні.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Визнання певних речей чи предметів речовими доказами не вимагає безумовного накладення на такі речі арешту.
З врахуванням наведеного клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.167, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12023060490000547, а саме: ТТН №59 0009 8992 2747 від 03.07.2023, яка надійшла від гр. ОСОБА_5 та торт кашеподібної форми в якому виявлено кристалоподібну речовину із первинним пакуванням з забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
В накладенні арешту на змив на марлевий тампон із прозорої полімерної обгортки у вигляді кришки з під торту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копія згідно з оригіналом