Справа № 276/1104/23
Провадження по справі № 3/276/663/23
06 липня 2023 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 27.05.2023 року близько 17 год. 51 хв. гр. ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст.150 СК України обов'язків щодо виховання та створення умов проживання для малолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2016 р.н., ОСОБА_3 , 2009 р.н., а саме: не забезпечує дітей відповідно до їх віку та не створила налжні умови проживання.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. Вона достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явилася, будь-яких заяв та клопотань не подавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не зверталася.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, до матеріалів справи не долучено належні докази невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, а додані до протоколу матеріали не підтверджують факт ухилення останньою від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх її дітей.
Із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень ОСОБА_4 слідує, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виник конфлікт на побутовому рівні, наслідком якого стало складання відносно останньої протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За вищевказаних обставин, суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка зводиться до того, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).
Частиною 3 ст.62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст.247 ч.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.184 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.187, 247, 283, 284, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.О. Бобер