21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
19 серпня 2010 р. Справа № 2/50-10-02-2а
Суддя господарського суду , розглянувши матеріали
за позовом: Колективного підприємства "Будівельно-монтажне управління №1" м.Вінниця, вул.Першотравнева, 88
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудсервіс ЛТД" м.Вінниця, вул.Свердлова, 7
про відшкодування збитків по орендній платі в сумі 21720 грн. та про зобов'язання повернути позивачу орендований будівельний вагончик
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 34 від 10.08.10 р. (вх.№ канцелярії суду 1923 від 17.08.10 р.) КП «Будівельно-монтажне управління №1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс ЛТД»про стягнення 21720,00 грн. орендної плати та про зобов'язання повернути позивачу орендований будівельний вагончик.
Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.
Право на звернення до господарського суду реалізовується шляхом подачі позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст. 54, 57 ГПК України по формі та змісту, а також виконання певних обов'язків.
Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
В силу ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року.
Відповідно до п.35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 1535 з позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету "Про державне мито".
Розмір державного мита, який справляється з позовної заяви, визначений Декретом в залежності від виду спору.
Виходячи із підпунктів "а", "в" пункту 2 ст.3 Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року розмір державного мита із заяв майнового характеру складає 1 відсоток від суми позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів розмір державного мита складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід зазначити, що в п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 1535 вказується, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).
В п.38 названої вище Інструкції вказується, що вартість позову, з якого обчислюється мито, визначає позивач, а у встановлених випадках - господарський суд.
Позивачем подано позовну заяву в якій ставляться дві майнові вимоги, а саме: про стягнення 21720,00 грн. орендної плати та про зобов'язання повернути позивачу орендований будівельний вагончик.
Як доказ сплати державного мита позивачем надано квитанцію № 38 від 10.08.2010 року , якою сплачено державне мито в сумі 218,00 грн. - 1% від ціни вимоги про стягнення орендної плати.
Разом з тим, вимога про зобов'язання повернути позивачу орендований будівельний вагончик залишилась не оплаченою.
Вказане свідчить про порушення позивачем вимог встановлених п.3 ч.1 ст.57 ГПК України.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (визначення ціни позову та сплата різниці недоплаченого державного мита).
Принагідно суд зауважує, що в разі повторної подачі позовної заяви до суду позивачу слід звернути увагу на необхідність дотримання вимог ст.36 ГПК України відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Згідно ДСТУ 4163-2003 належним чином засвідченою копією є така копія, яка містить відмітку про засвідчення копії документа, містить запис: "Згідно з оригіналом", назву посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дату засвідчення копії.
Як вбачається документи додані до позовної заяви не засвідчені належним чином.
Керуючись п. 4 ч.1 ст. 63, ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву №34 від 10.08.10 разом з матеріалами повернути позивачу.
У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 218,00 грн., перераховане за квитанцією № 38 від 10.08.2010 р. , підлягає поверненню.
У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховане за квитанцією № 40 від 10.08.2010 р. , підлягають поверненню.
Суддя
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу м.Вінниця, вул.Першотравнева, 88
3 - відповідачу м.Вінниця, вул.Свердлова, 7