21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
22 липня 2010 р. Справа 12/101-10
за позовом: Фермерського господарства "ВВВ" (вул.Полякова, 11, с.Мазурівка, Чернівецький район, Вінницька область, 24106)
до: Мазурівської територіальної громади в особі Мазурівської сільської ради (вул. Леніна, 170, с.Мазурівка, Чернівецький район, Вінницька область, 24106)
про визнання договору №1 від 26.10.2005р. купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Гулько В.В. - голова ФГ "ВВВ"
відповідача : не з'явився
За клопотанням представника позивача звукозапис судового процесу не здійснювався
Подано позов ФГ "ВВВ" до Мазурівської територіальної громади в особі Мазурівської сільської ради, в якому позивач просить суд визнати дійсним Договір № 1 купівлі-продажу току № 2 інвентарний номер 174 від 26.10.2005 р. та визнати за ФГ "ВВВ" право власності на нерухоме майно: піднавіс току № 2 інвентарний номер 174 вартістю11 406,00 грн. який розташований за адресою: вул.Маяковського, с.Мазурівка Чернівецького району Вінницької області, вартістю 11 406,00 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 22.07.2010 р..
В судове засідання 22.07.2010 р. з'явився представник позивача. який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, по що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 06.07.2010 р. за № 20105709.
Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.10.2005 р. між СТОВ "Україна" (Продавець) та ФГ "ВВВ" (Покупець) укладено договір № 1, відповідно до якого Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує названий в пункті 1.2. товар, а саме: піднавіс току № 2, інвентарний номер 174, будівля, вартістю 11406 грн., - на умовах передбачених даним договором.
Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця з моменту підписання договору (п.2.1. Договору).
Передача товару здійснюється згідно Акта передачі (п.2.2. Договору).
Згідно з п.2.3. Договору Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п.2.4. Договору Продавець зобов'язується до 01.07.2007 р. виготовити технічну документацію, оформити даний договір в нотаріальному порядку.
Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, готівкою або сільськогосподарською продукцією (п.3.1. Договору).
Порядок оплати - готівкою (п. 3.2. Договору).
В п.3.3. Договору зазначено, що повний розрахунок буде проведений не пізніше 30.06.2007 р.
Строк дії Договору встановлюється до 01.07.2007 р. (п.6.5. Договору).
26.10.2005 р. за актом прийому-передачі від 26.10.2005 р. СТОВ "Україна" передало, а ФГ "ВВВ" прийняло майно (піднавіс току № 2, інвентарний номер 174), що стверджується .
Відповідно до накладної від 03.11.2005 р. вартість переданого майна склала 11 406,00 грн. разом з ПДВ.
ФГ "ВВВ" сплатило вартість отриманого майна згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів від 03.11.2005 р. на суму 6 366,00 грн. та 07.02.2006 р. - 5 040,00 грн.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що Продавець зобов'язується до 01.07.2007 р. виготовити технічну документацію, оформити даний договір в нотаріальному порядку.
Як вбачається з пояснень представника позивача, Продавець ухилився від виконання зобов'язання передбаченого п.2.4. Договору, мотивуючи це відсутністю коштів.
06.07.2007 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/211-07 про визнання СТОВ "Україна" банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 21.04.2009 р. у справі № 10/211-07 СТОВ "Україна" як юридичну особу ліквідовано.
У зв'язку з ліквідацією СТОВ "Україна" ФГ "ВВВ", як пояснює позивач, він не має можливості зареєструвати свої права на піднавіс та на правах власника вільно розпоряджатись ним.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що піднавіс, який є предметом Договору № 1, знаходиться на території Мазурівської територіальної громади.
Посилаючись на викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання дійсним Договором № 1 від 26.10.2005 р. та визнанням за ФГ "ВВВ" право власності на нерухоме майно: піднавіс току № 2 інвентарний номер 174.
Наведене стверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 220 Цивільного Кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Частиною другою вказаної норми встановлено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Позивач просить визнати договір дійсним з тих підстав, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, повністю виконали його умови, однак СТОВ "Україна" ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Зокрема такий випадок передбачено частиною 2 статті 220 Кодексу, яка дозволяє суду за певних умов визнати дійсним договір у разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення.
Водночас згідно з вимогами статті 657 Кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.2009 "Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" необхідно врахувати, що норма частини 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією , тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Окрім того, позов щодо визнання договору дійсним та визнання права власності на майно подано до Мазурівської територіальної громади в особі Мазурівської сільської ради, тоді як договір № 1від 26.10.2005 р. укладено між СТОВ "Україна" та ФГ "ВВВ".
В силу статті 1 ГПК України суб'єкти підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зважаючи на те, що судовий захист порушеного права може бути здійснений лише в разі звернення з позовом до особи, яка це право порушує, не визнає або оспорює, позивач повинен довести, що відповідач є такою особою , яка порушує відповідне право. Проте позивачем не доведено, в чому полягає порушення, невизнання або оспорення права власності позивача саме відповідачем у справі, з огляду на вимоги ст. 392 ЦК України .
Крім того, відповідно до ст. 392 ЦК України саме особа, яка набула право власності, має право на визнання цього права, у разі його порушення або невизнання іншою особою, та у разі втрати документа, що засвідчує його право власності.
Разом з тим, позивач не надав доказів набуття права власності на вказане вище майно у встановленому законом порядку, а також що це його право власності оспорюється чи не визнається іншою особою.
З урахуванням наведеного, у позові ФГ "ВВВ" до Мазурівської територіальної громади в особі Мазурівської сільської ради щодо визнання договору № 1 від 26.10.2005 р. та визнання права власності на майно слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -
В позові відмовити.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 липня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул.Полякова, 11, с.Мазурівка, Чернівецький район, Вінницька область, 24106)
3 - відповідачу (вул. Леніна, 170, с.Мазурівка, Чернівецький район, Вінницька область, 24106)