21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
19 липня 2010 р. Справа 11/95-10
за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Регіонального
структурного підрозділу - Київський районний центр «Київцентраеро»
Державного підприємства обслуговування повітряного руху України,
м. Бориспіль
до Немирівської міської ради, м. Немирів
про визнання права власності
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:
від позивача - Г. Марченко за довіреністю;
від відповідача - не з'явився.
Заявлено позов про визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на праві повного господарського відання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України право власності на об'єкт, що знаходиться на вул. І.Франка, 90: будівлю ОПРС «Немирів».
Позовні вимоги мотивовані тим, що замовником будівництва і власником будівлю ОПРС «Немирів»у 1971 році був Вінницький ОАО.
У 1995 році вказаний об'єкт було передано з балансу Вінницького ОАО на баланс Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, проте акт приймання об'єкту в експлуатацію не був переданий.
З метою проведення державної реєстрації права власності на об'єкт позивач звернувся з відповідною заявою до Немирівської міської ради, на що листом виконавчий комітет Немирівської міської ради, посилаючись на п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно відмовив в оформленні прав власності на спірний об'єкт.
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 28.05.2010р. та 08.07.2010р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20048144. До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 03.06.2010р., тобто у останнього було достатньо часу для реалізації прав визначених статтею 22 ГПК України.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Рішенням 4 сесії 23 скликання Кіровської сільської ради Немирівського району від 30.12.1998р. затверджено технічну документацію по складанню Державного акта на право постійного користування землею районному структурному підрозділу «Київцентраеро», якою визначено площу земельної ділянки, що користується ОПРС «Немирів»в розмірі 1,2035 га, в тому числі: деревно-чагарникових насаджень 0,2194 га, доріжок 0,0510 га, господарських дворів ,9257 га, будівель 0,0074 га. Видано районному структурному підрозділу «Київцентраеро» на ОПРС «Немирів»Державний акт на право постійного користування землею на площу 1,2035 га для господарського використання.
Даний акт 30.03.1999р. зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 185.
Як стверджується матеріалами справи, на вказаній земельній ділянці розміщена будівля окремої привідної радіостанції (ОПРС «Немирів»), побудована за замовленням Вінницького об'єднаного авіазагону (Вінницький ОАО).
У 1995 р. об'єкт було передано з балансу Вінницького ОАО на баланс Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Водночас, приймання об'єкту в експлуатацію не був переданий.
За повідомленням Державного архіву Вінницької області № 06-705 від 10.12.2008р., акт прийняття в експлуатацію будівлі окремої привідної радіостанції (ОПРС «Немирів») не зберігся.
При цьому, відповідно до Технічного паспорту на майновий комплекс розташований за адресою: м. Немирів, вул. І. Франка, 90, до його складу входить: будівля ОПРС «Немирів»(літера за планом А,а), склад ПММ (Б), убиральня (Т), ворота, хвіртка будівництво якої (№1), огорожа (№2).
Вищеназваний об'єкт знаходиться в оперативному управлінні Вінницької служби обслуговування повітряного руху, яка входить до складу позивача.
З метою проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт позивач звернувся до Немирівської міської ради з листом за № 1.4-2074 від 25.12.2008р..
Виконавчий комітет Немирівської міської ради листом за № 02-15-152 від 25.03.2009р. повідомив, що згідно п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію. В зв'язку з відсутністю акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію право власності на нерухоме майно та об'єкти нерухомого майна встановлюється в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст.317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).
Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Приписами ст.392 цього Кодексу встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтями 15 та 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист, в тому рахунку і судовий, свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Виходячи з наведених вище приписів законодавства суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги стосовно визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку права власності на об'єкт ОПРС «Немирів».
Одночасно суд відмовляє позивачу в задоволені позовної вимоги щодо визнання права повного господарського відання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на вказаний об'єкт, оскільки суд не може підміняти орган якому надано повноваження на розпорядження майном. Зважаючи, що власником об'єкту ОПРС «Немирів»є держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, то вирішення питання щодо передачі вказаного об'єкту чи то на праві повного господарського відання, чи в оперативне управління належить саме Міністерству транспорту та зв'язку України.
До того ж суд зауважує, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Зважаючи, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України відповідно до Статуту є окремою юридичною особою, а тому не позбавлене права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з покладенням судових витрат на позивача за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (01135 м.Київ, проспект Перемоги, 14) право власності на будівлю ОПРС «Немирів», що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Немирів, вул. І. Франка, 90.
3. В решті позову відмовити.
4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.
Рішення оформлено та підписано 21.07.2010р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- позивачу - (08307, Київська область, Аеропорт, м. Бориспіль-7)
3- відповідачу - (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Леніна, 26)
4- Міністерство транспорту та зв'язку (01135 м. Київ, проспект Перемоги, 14)