21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
20 липня 2010 р. Справа 10/72-10
за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до : Закритого акціонерного товариства "Турбів-цукор", код ЄДРПОУ 31802416, вул. Миру, 80, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513
про стягнення 83677,83 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : ОСОБА_1 - приватний підприємець, ОСОБА_2 - адвокат;
відповідача : не з"явився.
Заявлено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Турбів-цукор" заборгованості за поставлений товар в сумі 83677,83 грн., з яких 77190,40 грн. - основного боргу, 6406,77 грн. - інфляційних втрат, 80,66 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.06.2010 року порушено провадження у справі № 10/72-10 та призначено до розгляду на 20.07.2010р.
Заявою № б/н від 20.07.2010 року (вх. кан. суду №8369 від 20.07.2010 року) позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 77190,40 грн. - основного боргу, а також відмовився від позову в частині стягнення 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 10/72-10, доказом чого є наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 20078760.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що ним на підставі видаткових накладних № 481 від 05.08.2009 року на суму 46954,80 грн., № 483 від 10.08.2009 року на суму 6020,40 грн., № 485 від 10.08.2009 року на суму 4956,00 грн., № 484 від 10.08.2009 року на суму 8158,80 грн., № 486 від 20.08.2009 року на суму 12626,40 грн., № 487 від 15.09.2009 року на суму 11852,40 грн., № 489 від 12.10.2009 року на суму 6621,60 грн. було передано Закритому акціонерному товариству "Турбів-цукор" товар, а саме: запчастини до буртоукладальних машин, на загальну суму 97190,40 грн.
В порушення домовленості із позивачем відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного розрахунку за переданий товар належним чином не виконав, лише частково сплатив грошові кошти на загальну суму 20000,00 грн. в рахунок погашення вартості переданого товару.
В зв'язку з наведеним, за відповідачем утворився борг у розмірі 77190,40 грн., що вбачається із обопільно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 21.12.2009 року, згідно якого відповідач підтвердив той факт, що за ним рахується заборгованість в сумі 77190,40 грн. перед ФОП ОСОБА_1 за поставлений товар на підставі вказаних вище накладних № 481, 483, 484, 485, 486, 487, 489, виписаних на загальну суму 97190,40 грн.
12.02.2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити борг в сумі 77190,40 грн. Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки в добровільному порядку відповідач не повертає вказаний борг, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за переданий товар підлягають задоволенню в сумі 77190,40 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних.
Однак, враховуючи подану позивачем заяву № б/н від 20.07.2010 року (вх. кан. суду №8369 від 20.07.2010 року) про відмову від позову в цій частині, суд дійшов наступних висновків
Згідно ч. 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Згідно ч.3 ст. 78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій, крім іншого, мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.
Заява позивача № б/н від 20.07.2010 року (вх. кан. суду №8369 від 20.07.2010 року) про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних приймається судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Приймаючи дану заяву, судом також роз'яснено позивачу наслідки вчинення такої процесуальної дії, передбаченої ст. 78 ГПК України.
Враховуючи вказане, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині із частковим покладенням судових витрат на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Також, як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн., які за змістом ст.ст. 44, 48, 49 ГПК України, Закону України "Про адвокатуру" підлягають стягненню з відповідача.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 15.06.2010 року відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем за переданий товар (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних.
3. Провадження у справі в частині стягнення 6406,77 грн. - інфляційних втрат та 80,66 грн. - 3% річних припинити по п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
4.Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Турбів-цукор" (вул. Миру, 80, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513, код ЄДРПОУ - 31802416) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 77190,40 грн. - основного боргу, 5000,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, 771,90 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 217,70 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 липня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1, )
3 - відповідачу (вул. Миру, 80, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513)