Справа № 740/2361/23
Провадження № 2/740/661/23
іменем України
06 липня 2023 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Ісаєнко А.М.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат на правничу допомогу,
встановив:
У квітні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Васюк М.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 16000 грн. витрат на правничу допомогу, понесених при видачі 03 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом м.Києва судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. 21 лютого 2023 року вказаний судовий наказ скасовано та надано право позивачу звернутися до суду із вимогою про стягнення витрат на правову допомогу в порядку спрощеного позовного провадження. Понесені витрати на надання правничої допомоги є доведені і підлягають стягненню із відповідача. Просить позов задовольнити, справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до відзиву від 21 червня 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Семенок В.І. просить відмовити у позові з посиланням на те, що сума витрат позивача на правничу допомогу не відповідає складності справи, їх стягнення не передбачене розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження»; норми чинного законодавства та практика Верховного суду не передбачають можливості стягнення витрат на правничу допомогу у справах наказного провадження; просить стягнути із позивача 8000 грн. витрат на правничу допомогу.
Згідно клопотання від 05 липня 2023 року представник позивача адвокат Васюк М.М. просить проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідно до заяви від 05 липня 2023 року представник відповідача адвокат Семенок В.І. позов не визнає, судовий розгляд просить провести за відсутності та стягнути із позивача витрати на правничу допомогу.
Інші заяви, клопотання сторін станом на 05 липня 2023 року відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
21 грудня 2021 року Дніпровським районним судом м.Києва виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, також ухвалою даного суду від 21 грудня 2021 року відмовлено у видачі судового наказу в частині стягнення із ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу. Вказана ухвала в частині стягнення витрат на правничу допомогу постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2022 року скасована із направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивування суду апеляційної інстанції, зокрема,-відмова суду у видачі судового наказу в частині витрат на правову допомогу є помилковою, порушує право заявника на відшкодування витрат на правову допомогу, що згідно п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України відноситься до основних засад цивільного судочинства, дотримання яких є обов'язком суду при розгляді цивільних справ. 03 жовтня 2022 року Дніпровським районним судом м.Києва виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16000 грн. витрат на правничу допомогу, із врахуванням заяви ОСОБА_2 від 20 січня 2023 року ухвалою даного суду від 21 лютого 2023 року судовий наказ в частині стягнення витрат на правничу допомогу сксований, із роз'ясненням стягувачу права звернення до суду із вимогою про стягнення витрат на правничу допомогу в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказані вище обставини сторонами визнаються, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин в порядку ч.1 ст.82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Також судом враховуються положення ст.95 ЦПК України щодо подання сторонами письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом, при цьому згідно ст.13 даного Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Із процесуальних норм ЦПК України встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України.
У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником судом не вирішується, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Саме по собі звернення стягувача із заявою про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), це є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
З огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження. Також при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того склад та розмір витрат на правову допомогу входить до предмету доказування в справі та за правилами наказного провадження стягувач в справі буде позбавлений можливості навести доводи про співмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що забезпечується при розгляді справи в порядку позовного провадження. Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 березня 2020 року у справі №607/1219/18.
За правилами ч.ч.9, 10 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого-суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Також за приписами п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За таких обставин ОСОБА_1 , як стягувач згідно судового наказу, не позбавлена права стягнути відповідні витрати із ОСОБА_2 , як боржника по даному судовому наказу, в порядку позовного провадження, що вчинено ОСОБА_1 шляхом пред'явлення позову до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу із врахуванням ч.1 ст.27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Представництво інтересів ОСОБА_1 згідно договору про надання правової допомоги №86 від 01 жовтня 2021 року, ордеру від 04 квітня 2023 року здійснюється адвокатським об'єднанням ВР Партнерс в особі адвоката Васюка М.М., яким згідно додатку №1 до договору №86 надані послуги щодо юридичного аналізу документів та формування правової позиції, підготовки та подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, отримання інформації у суді щодо руху справи та ознайомлення з матеріалами справи, надання клієнту інформації щодо руху справи в суді, надання усних консультацій клієнту з приводу вчинених процесуальних дій в рамках справи, із визначенням вартості даних послух згідно акту наданих послуг від 07 жовтня 2021 року та звіту про обсяг наданих послуг від 07 жовтня 2021 року у розмірі 16000 грн. (кількість витрачених годин-8, вартість 1 год-2000 грн.).
Докази щодо сплати ОСОБА_1 погодженої вартості наданих послуг адвокатом суду не подані.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає вказані витрати позивача у розмірі 16000 грн. не співмірними зі складністю справи про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, оскільки заява про видачу вказаного наказу стосується визначеного обов'язку батька по утриманню дітей, наказ видається судом за відсутності стягувача та боржника, про його видачу суд в обов'язковому порядку інформує стягувача та боржника,-що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу по справі про видачу судового наказу у розумному розмірі 3000 грн., тобто позов підлягає частковому задоволенню. Також судом враховується, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 1073 грн. 60 коп судового збору, що із врахуванням задоволення позову частково, в даному випадку на 18,75% (3000/16000*100=18,75), є підставою для стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 201 грн. 30 коп (1073,60*18,75%/100=201,30).
Правнича допомога відповідачу ОСОБА_2 згідно договору від 19 червня 2023 року надана адвокатом Семенок В.І., яким згідно опису виконаних робіт та розрахунку гонорару від 21 червня 2023 року надані послуги щодо правового аналізу правовідносин у даній справі, складення відзиву, участі під час судового розгляду, із визначенням вартості послуг у розмірі 8000 грн., які сплачені згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №3/6/23 від 19 червня 2023 року, що із врахуванням складності даної справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг відповідачу,-є підставою для визначення співмірного та розумного розміру у сумі 5000 грн., що є підставою для їх стягнення із позивача, із врахуванням часткового задоволення позову (незадоволена частина складає 81,25%), в даному випадку у розмірі 4062 грн. 50 коп (5000*81,25%/100=4062,50).
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу, 201 (двісті одну) грн. 30 коп судового збору.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 4062 (чотири тисячі шістдесят дві) грн. 50 коп витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.