04.06.2023 Справа №607/11908/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №42023212050000030 від 24 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,про продовження строку тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернополя, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, без місця постійної реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2021 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк чотири місяці, звільненого 08.06.2022 року по відбуттю строку покарання,
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в якому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) діб.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023212050000030 від 24 березня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
11 травня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
26 травня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри;
30 червня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, вчинених в умовах воєнного стану, повторно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.01.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Надалі, 15.03.2022 Верховною радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні продовжено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний момент скасований не був.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25 січня 2023 року близько 13 години 15 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував у приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , підприємницьку діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 25 січня 2023 року близько 13 години 15 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, взяв з морозильної камери вказаного магазину масло « ІНФОРМАЦІЯ_3 » торговельної марки «Молокія» масою 180 г, 82% у кількості 4 штук, загальна вартість якого становить 300 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 , не маючи наміру розрахуватись за викрадений товар, покинув приміщення згаданого магазину, чим спричинив матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_8 на загальну суму 300 гривень.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2023 близько 18:30 год у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні магазину «Сім-23», підприємницьку діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс», що на вул. Захисників України, 5 у м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, 10 травня 2023 року близько 18:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сім-23», що знаходиться за адресою: вул. Захисників України, 5 у м. Тернополі, підійшов до стелажу, на якому знаходились товарно-матеріальні цінності, після чого взяв шампуні торговельної марки «H&S» проти лупи Основний догляд об'ємом 250 мл /Р&G/ у кількості 3 штук та заховав їх під куртку.
Надалі, ОСОБА_4 , з метою доведення злочину до кінця, не маючи наміру розрахуватися за шампуні торговельної марки «H&S» проти лупи основний догляд об'ємом 250 мл. /Р&G/ у кількості 3 штук, вартістю близько 317,70 грн. без ПДВ, вийшов із приміщення магазину, однак був помічений керуючим вказаного магазину ОСОБА_9 , який затримав ОСОБА_4 на вулиці неподалік від входу магазину «Сім-23», що за адресою: м. Тернопіль, вул. Захисників України, 5.
На вимогу ОСОБА_10 зупинитись та відповідно віддати викрадені речі, ОСОБА_4 відреагував та дістав із внутрішньої кишені куртки, в якій був одягнений, шампуні торговельної марки «H&S» проти лупи Основний догляд об'ємом 250 мл. /Р&G/ у кількості 3 штук, після чого викинув дані шампуні на тротуар.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте його не було закінчено, з причин які не залежали від його волі.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 12 березня 2023 року, близько 18:13 год. в ОСОБА_4 , який перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » підприємницьку діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс», що за адресою проспект Степана Бандери, 4 у м. Тернопіль, повторно виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 12 березня 2023 року, близько 18 години 13 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Сім-23», що за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , діючи умисно, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, власноруч взяв із торгового стелажу, де знаходяться молочні вироби, три одиниці масла солодковершкового торгової марки «Молокія» Екстра 180 г 82 % жирності, вартістю 70 гривень 97 копійок кожне на загальну суму 212 гривень 91 копійка та дві одиниці масла солодковершкового торгової марки «Молокія» Селянське 180 г 73 % жирності, вартістю 60 гривень 51 копійка кожне на загальну суму 121 гривень 02 копійки, які помістив у куртку чорного кольору, в яку був одягнений.
Надалі, ОСОБА_4 , не маючи наміру розраховуватись за вказані товарно-матеріальні цінності на касі, покинув приміщення магазину «Сім-23» який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , та розпорядився цим майном на власний розсуд, чим спричинив Товариству з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс» майнову шкоду на загальну суму 333 гривні 93 копійки.
Надалі, досудовим розслідуванням встановлено, що 18 березня 2023 року, близько 12 години 50 хвилин в ОСОБА_4 , який перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 » підприємницьку діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_11 , що за адресою АДРЕСА_4 , повторно виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 18 березня 2023 року, близько 12 години 50 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що за адресою АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , діючи умисно, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, власноруч взяв із полиці торгового стелажу вказаного магазину, шість банок тунця торговельної марки «Rio Mare Pescato a Canna», вагою 80 г, які помістив у куртку чорного кольору, в яку був одягнений.
Надалі, ОСОБА_4 , не маючи наміру розраховуватись за вказані товарно-матеріальні цінності на касі, покинув приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що за адресою АДРЕСА_4 , та розпорядився цим майном на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_12 , майнову шкоду на загальну суму 306 гривень 12 копійок .
До того ж, досудовим розслідуванням встановлено, що 10 травня 2023 року близько 14 годин 01 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував у приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , підприємницьку діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_13 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 10 травня 2023 року близько 14 годин 01 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, взяв з торгівельного стелажу вказаного магазину масло «Екстра» торговельної марки «Молокія», солодковершкове, масою 180 г, 82,5% у кількості 3 штук, загальна вартість яких становить 174 гривні 51 копійку, та масло «Селянське» торговельної марки «Молокія», солодковершкове, масою 180 г, 72,5% у кількості 3 штук, загальна вартість яких становить 202 гривні 35 копійок.
Після цього, ОСОБА_4 , не маючи наміру розрахуватись за викрадений товар, покинув приміщення згаданого магазину, чим спричинив матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_13 на загальну суму 376 гривень 86 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинених повторно, в умовах воєнного стану.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на думку слідчого є те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність зазначених ризиків.
Слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення належної його поведінки та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконному впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого злочину, а тому, слідчий просить клопотання задовольнити.
Також, слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 30.06.2023 стороні захисту повідомлено, що досудове розслідування завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту. Також, 30 червня 2023 року стороні захисту повідомлено, що відповідно до вимог ст. 290 КПК України вони мають право ознайомитись з матеріалами досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, тому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.
Приймаючи до уваги об'єм матеріалів досудового розслідування, який надано для ознайомлення стороні захисту, тому провести вказану процесуальну дію у строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не можливо у зв'язку із об'ємом самих таких матеріалів, а тому, на думку слідчого є необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просить його задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023212050000030 від 24 березня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
11 травня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
26 травня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри;
30 червня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, вчинених в умовах воєнного стану, повторно.
12 травня 2023 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 07.07.2023 із визначенням розміру застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн.
Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме: витягом з ЄРДР №42023212050000030 від 24 березня 2023 року; протоколом прийняття зави про кримінальне правопорушення від директора магазину Svoi ОСОБА_14 від 07.02.2023, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 06.04.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 04.05.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.05.2023, протоколом огляду відеозапису від 11.04.2023, протоколом огляду відеозапису від 08.05.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 08.05.2023, висновком експерта від 10.04.2023, повідомленням про вчинення крадіжки ТОВ «Клевер Сторс» від 03.04.2023 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_16 від 04.04.2023; протоколом огляду від 05.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 05.04.2023, заявою ФОП ОСОБА_17 від 11.05.2023 про вчинення крадіжки, протоколом допиту ОСОБА_17 від 16.05.2023, протоколом огляду відеозапису від 16.05.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 19.05.2023, протоклом огляду відеозапису від 19.05.2023, висновком експерта від 16.05.2023, витягом з ЄРДР від 10.05.2023 №120232110040001109, повідомленням ТОВ «Клевер Сторс» від 10.05.2023 року про вчинення крадіжки, протоколом огляду місця події від 10.05.2023, протоколом допиту представника ТОВ «Клевер Сторс» ОСОБА_16 від 10.05.2023, протоколом допиту свідка Рогожинського від 10.05.2023, протоколом огляду відеозапису від 11.05.2023; протоколом огляду від 11.05.2023, постановою про визнання речовим доказом від 11.05.2023, витягом з ЄРДР від 16.06.2023 року №12023211040001445, заявою ФОП ОСОБА_13 від 15.06.2023 про вчинення крадіжки, протокол допиту потерпілої ОСОБА_13 від 24.06.2023, протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 24.06.2023, протокол огляду предмету (відеозапису) від 24.06.2023.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно зазначає, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р., ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що продовжують існувати ризики, визначені ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя оцінює в сукупності з обставинами цього кримінального провадження, а також враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , санкція якого передбачає основне покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що останньому відомі місця проживання потерпілого та свідків, так як інформація про них міститься в матеріалах кримінального провадження, з якими підозрюваний ознайомлений, та усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним діяння, може навмисно схиляти потерпілого та свідка або ж через третіх осіб до зміни наданих раніше показань чи до відмови давати показання, що негативно вплине на судовий розгляд кримінального провадження.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки чи потерпілий не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту, можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Крім цього, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, про що свідчить останній епізод, зазначений в даному клопотанні, ніде не працює, на шлях виправлення не стає.
Вказані обставини характеризують ОСОБА_4 як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, а тому дає підставу слідчому судді вважати, що останній перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому, в разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Також, слідчий суддя бере до уваги, що в ході досудового розслідування 30.06.2023 у відповідності до вимог ст.290 КПК України, у кримінальному провадженні №42023212050000030 від 24 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, слідчим СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 повідомлено стороні захисту, що досудове розслідування завершено та сторонам кримінального провадження надано доступ до вказаних матеріалів досудового розслідування з метою їх ознайомлення.
Враховуючи вищевикладене та ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.
Крім того, при вирішенні цього питання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як зазначає Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту, а також підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні, не дають підстав для можливості змінити застосований щодопідозрюваного запобіжний захід на такий, що не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки застосування запобіжного заходу виді домашнього арешту не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею, при розгляді клопотання також взято до уваги дані про особу підозрюваного, а також враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину та за наявності прямо передбачених ст. 177 КПК України ризиків у даному кримінальному провадженні, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам даного кримінального провадження. При цьому застосований запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, а тому слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , водночас в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слід відмовити.
Керуючись ст. ст.176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_18 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №42023212050000030 від 24 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_18 задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят)гривень, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2023 року до 20 серпня 2023 року включно.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 20 серпня 2023 року.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1