Справа № 587/1596/23
06 липня 2023 року Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали які надійшли від ВП № 4 (м.Суми) Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
22 червня 2023 року о 21-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно свого пасинка ОСОБА_2 а саме: висловлювалась на його адресу нецензурною лайкою, чим міг завдати йому психологічного болю .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що він не дав ОСОБА_3 цигарки, і той розізлився на нього і пішов до територіальної оборони скаржитися на нього. Останнім часом поведінка ОСОБА_4 нестерпна, він ображає свою матір, шкодить майно, в березні судом до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує наступне.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення «домашнього насильства» .
Стаття 173-2 КУпАП закріплює відповідальність за вчинення домашнього насильства.
У пункті «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) визначено, що домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
З метою імплементації названої вище Конвенції ухвалено Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 7 грудня від 2017 року № 2229-VIII, який визначає домашнє насильство, як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1).
Таким чином не будь-який конфлікт між особами можна кваліфікувати, як домашнє насильство, яке має специфічні ознаки і законодавче визначення .
Із аналізу наданих суду доказів не можливо встановити чи є потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 родичами, членами сім'ї, їх спільне проживання, ведення спільного побуту та наявність взаємних прав та обов'язків, що виключає наявність об'єктивної сторони інкримінованого діяння.
Посилання лише на те, що потерпілий і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності є пасинком та вітчимом, недостатньо для того, аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства у значенні, яке надається цьому терміну Стамбульською конвенцією та законом, що ухвалено з метою її імплементації
По суті, таку ситуацію, в якій в підтвердження винуватості особи надано лише протокол про адміністративне правопорушення, в противагу якому ставляться пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні.
Крім того суд критично відносить до показів ОСОБА_2 , оскільки згідно ухвали суду № 587/142/23 від 15.03.2023 до нього застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, на підставі судово-психіатричної експертизи № 460 від 19.12.2022 року .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 247, 276-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.А.Степаненко