Справа № 588/587/20
1-кп/583/24/23
"06" липня 2023 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
його представника, адвоката - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого, адвоката - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 кримінальне провадження № 12019200270000373 від 01 грудня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець, Сумської області, громадянина України, не одруженого, що має вищу освіту, не працює, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
за ч. 1 ст. 122 КК України,
30.11.2019, близько 02 год. 42 хв. в приміщенні кафе-бару «Біле вітрило» в АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виникла словесна сварка, біля вхідних дверей в приміщенні кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В ході сварки ОСОБА_8 вичерпавши словесні методи впливу, з метою спричинення невизначеного ступеня тілесних ушкоджень, наніс два удари кулаком правої руки та один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_5 , після чого продовжуючи нанесення тілесних ушкоджень останньому, ОСОБА_8 наніс один удар взутою лівою ногою по правій нозі, в область колінного суглобу. Після завданого удару в область колінного суглобу ОСОБА_5 почав втрачати рівновагу, при цьому ОСОБА_8 лівою рукою взяв за шию ОСОБА_5 , від чого вони разом впали на підлогу. В результаті протиправних дій ОСОБА_8 . ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Внаслідок своїх умисних протиправних дій, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 38 від 26.02.2020, ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: «травми правого рога латеральною меніска з розповсюдженням на нижню суглобову поверхню. Повний розрив передньої хрестоподібної зв'язки, повний розрив медіальної колатеральної зв'язки. Субкортикальний трабекулярний імпресійний перелом зовнішнього виростка стегнової кістки, ділянка контузії дорсальних відділів зовнішнього виростка великогомілкової кістки. Синовііт правого колінного суглоба. Кіста Бейкера. Параартикульрний набряк м'яких тканин». Дані тілесні ушкодження по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, так як мають тривалий розлад здоров'я (відповідно до пунктів 2.2.1., 2.2.2. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95.) Учиняючи вказані злочинні дії, ОСОБА_8 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість заперечив, зазначивши, що того вечора він їхав на авто із побачення. В центрі міста він побачив знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. Із ними поїхали до бару «Біле вітрило» попити кави. Спочатку вони із ОСОБА_11 стояли біля бару та палили, а ОСОБА_12 пішов всередину. Потім ОСОБА_12 вийшов із бару разом із ОСОБА_13 та вони почали розмовляти на вулиці. Він же зайшов всередину та підійшов до барної стійки. Він хотів протиснутись щоб придбати каву. У цей час біла барної стійки знаходився потерпілий, на стійці напроти нього стояли чарки з горілкою. Потерпілий був сильно випивши та відреагував на те, що він хотів швидко взяти каву агресивно. Потерпілий говорив: «ти знаєш хто ми такі?» і почав відтягувати його за рукав. Потім наніс йому удар в область грудей і запропонував вийти на вулицю. Він помітив, що потерпілий був не один, разом із ним була компанія людей у спеціальному одязі. Це були працівники лісгоспу. Ці люди перебували біля бару. Тому він не захотів виходити назовні. Та потерпілий знову наніс удар йому в область грудей та наполягав на тому, щоб вони вийшли назовні. В цей час вони вже перемістились ближче до виходу із бару. Він відмахувався та влучив потерпілому по руці. У цей час поміж ними боком став ОСОБА_14 щоб завадити конфлікту. При цьому, ОСОБА_15 відштовхнув його так, що він ледь не впав на спину. По інерції у нього піднялась нога у напрямку потерпілого, але контакту ногою із тілом останнього не було. Олійник також не втримав рівновагу та власним тілом впав на потерпілого. Він впав так, що відбувся контакт ногами. В цей момент почув зойк потерпілого. Далі він покинув бар та поїхав додому.
Також у судовому засіданні були допитані свідки сторони захисту.
Свідок ОСОБА_16 повідомив, що є товаришем обвинуваченого. Того вечора він ішов додому з більярдної та вирішив дорогою зайти до бару «Білі Вітрила». Він зустрів знайомого на прізвище ОСОБА_17 і вони разом вирішили випити кави. Він бачив штовханину в приміщенні на виході з бару. В епіцентрі події були обвинувачений, потерпілий та ОСОБА_18 . Потерпілий та ОСОБА_19 були одягнені у спеціальний одяг та перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння. Стверджує, що ініціатором конфлікту був саме потерпілий, який хапав обвинуваченого за одяг та тягнув, також намагався вдарити. Останній відштовхувався та наполягав на тому, щоб потерпілий припинив ці дії. В ході шарпанини ОСОБА_19 , який розтягував конфліктуючих, впав на потерпілого ОСОБА_5 після чого той поскаржився на біль у нозі. Удару ногою в область коліна потерпілого з боку обвинуваченого він не бачив.
Свідок ОСОБА_20 показав, що того дня близько 24:00 год. підійшов до бару «Білі Вітрила» щоб попити чаю та деякий час стояв біля входу. Зустрів знайомого на прізвище ОСОБА_21 . Той пішов до приміщення бару, а він слідом за ним. Перебуваючи на вході помітив потерпілого, який лежав на полу, а на ньому перебував ОСОБА_18 . Потім ОСОБА_15 піднявся. У цей момент обвинуваченого поруч не бачив. Чув що хтось кричав «нога». Він вийшов на вулицю, а за ним вийшли ОСОБА_21 та обвинувачений ОСОБА_22 , якого він раніше знав. Він запитав у них що трапилось на що той відповів, що п'яні штовхаються. Пізніше зустрічався з обвинуваченим і той розповів, що його звинувачують у заподіянні травм потерпілому. Згодом спілкувався з потерпілим про цю подію, той говорив що нічого не пам'ятає.
Крім того у суді був допитаний як свідок ОСОБА_23 , який показав, що того вечора він у центрі міста зустрівся із обвинуваченим. З ними також був знайомий ОСОБА_24 . На авто обвинуваченого вони разом поїхали до бару «Білі Вітрила». Це вже було після опівночі. Коли вони зайшли до бару ОСОБА_25 залишився при вході, а вони пройшли до барної стійки. До бармена була черга в якій був також потерпілий ОСОБА_5 .. Обвинувачений вирішив добратись до бармена без черги і через це ліктем зачепив потерпілого. Потерпілий у цей час перебував у нетверезому стані і відреагував агресивно, почав висловлюватись нецензурною лайкою. Потерпілого обурило те, що обвинувачений намагався отримати обслуговування без черги. Він же запропонував обвинуваченому вийти на вулицю для з'ясування стосунків. Вони разом попрямували від стійки до виходу з приміщення, але біля виходу між ними виникла сутичка (шарпанина). Вони один одного хапали за одяг. Розпочав конфлікт потерпілий. Він бачив як ОСОБА_14 розтягував їх обох. Внаслідок шарпанини вони обидва впали на підлогу. Спершу впав потерпілий, а ОСОБА_14 впав на нього та так, що вони вдарились своїми колінами. Після цього вони вийшли з бару та на авто покинули місце події. Під час досудового слідства під присягою повідомляв про те, що нічого не пам'ятає за порадою попереднього захисника обвинуваченого. Стверджує що надані ним покази є об'єктивними та відповідають дійсним обставинам справи.
Суд критично ставиться до показів зазначених свідків щодо обставин та механізму заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень із огляду на те, що вони повністю спростовуються іншими доказами у даному кримінальному провадженні. Також суд звертає увагу на ту обставину, що свідок ОСОБА_23 під час допиту на досудовому слідстві повідомляв про те що йому не відомі обставини події, що є самостійною підставою для того, щоб поставити під сумнів покази зазначеного свідка.
Так, допитаний як потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що того вечора він відпочивав у компанії в барі «Біле вітрило» що у м. Тростянці. В компанії перебували ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_27 .. Останній пішов додому після опівночі. Коли від них відійшов ОСОБА_28 , помітив його біля барної стійки. У нього відбувалась не дружня розмова із невідомим йому до цього чоловіком. Пізніше вони перемістились від барної стійки до окремої кімнати. Його насторожила розмова і він також підійшов до барної стійки, але насамперед для того, щоб розрахуватись. Він спробував пройти до кімнати де перебували ОСОБА_28 та невідомий, щоб з'ясувати обстановку, але бармен його туди не впустив. У цей час до нього підійшов обвинувачений, з яким до цієї події він знайомий не був. Обвинувачений навмисно його зачепив штовхнувши в плече. Він запитав навіщо той так зробив, але у відповідь не почув нічого розбірливого. Зрозумів, що обвинувачений був сильно п'яний. Обвинувачений декілька разів вимагав вийти разом із ним на вулицю. Потім він все ж розрахувався, а коли до нього підійшов ОСОБА_19 , домовились іти додому. Вони забрали ОСОБА_28 із приміщення та почали виходити з приміщення бару. Він ішов останнім. Перед дверима вже біля виходу його зупинив обвинувачений та спробував щось голосно пояснити. Він не мав бажання спілкуватись із цим чоловіком та пояснив, що той йому не цікавий. У відповідь на це обвинувачений почав наносити йому удари. Спочатку намагався двічі вдарити кулаком правої руки, але він заблокував ці удари рукою. Потім намагався вдарити лівою рукою. У цей час до них підійшов ОСОБА_19 та став між ними. Обвинувачений, який знаходився від нього по праву руку, наніс удар лівою ногою в область правого коліна. Через нанесений удар відчув різкий біль та впав. У цей час обвинувачений намагався схопити його за шию. Після падіння намагався підвестись, але не зміг. Обвинувачений спробував тягнути його за комір, але він сказав, що не може встати і щоб той його не чіпав. Згодом йому допомогли підвестись та відвезли додому. Довелось пройти дорого вартісне лікування. Перенесена травма і досі турбує. Обвинувачений не намагався зустрітись, вибачитись та будь-яким чином допомогти. Навпаки, через знайомих осіб намагався натиснути на нього, щоб забрав заяву з поліції. Вважає, що обвинувачений присікувався до нього через те, що він не байдуже віднісся до спілкування ОСОБА_29 із невідомим.
Допитаний як свідок ОСОБА_14 показав, що він разом із компанією серед яких був також і потерпілий ОСОБА_5 , того вечора відпочивали у барі «Біле Вітрило». Десь за годину він виходив на вулицю палити, а коли повертався, то в приміщенні бару біля виходу помітив бійку між обвинуваченим та потерпілим. Вони махали кулаками, тягалися за одяг. Він став між ними, щоб припинити бійку. Потерпілий ОСОБА_5 опинився на підлозі. При падінні той схопив його за одяг, але він все ж втримався на ногах. При падінні потерпілий не контактував із ним пошкодженою ногою. Однак і удару по його нозі з боку обвинуваченого він не бачив. Потім він підняв потерпілого та вивів на вулицю. Допомагав йому йти, бо той не ставав на ногу. До цього у нього проблем із пересуванням не було.
Допитаний як свідок ОСОБА_13 показав, що також того дня відпочивав у барі «Біле Вітрило» серед компанії в якій був також ОСОБА_5 , який є його кумом. Відпочивали за столиком. Згодом до бару зайшов обвинувачений та ще один чоловік ОСОБА_24 . Він спілкувався разом з ОСОБА_30 біля барної стійки, а згодом разом вийшли на вулицю. Почули всередині приміщення крики та повернулись в приміщення бару. На підлозі помітив потерпілого, який лежав на правому боці. Біля нього був обвинувачений та ОСОБА_14 .. Вони допомогли потерпілому піднятись з підлоги та вивели його на двір. Той кульгав на ногу і не міг самостійно пресуватись, хоча до цієї події у нього не було будь-яких проблем із пересуванням. Йому відомо про те, що бійку затіяв обвинувачений, хоча самої бійки він не бачив.
Допитаний як свідок ОСОБА_31 пояснив що того вечора він також перебував у цій компанії разом із потерпілим. Однак пішов додому раніше і про подію (про зламану ногу в ОСОБА_5 ) дізнався вже наступного дня. Не чув щоб потерпілий скаржився на проблеми з ногою до вказаної події. Однак знає, що після цього випадку потерпілий перебував на лікуванні в м. Харкові, де переніс операцію на нозі.
Свідок ОСОБА_32 пояснила, що на той час працювала у барі «Білі Вітрила» на посаді бармена. Того вечора перебувала у нічній зміні. Близько 20:00 год. до бару прийшла компанія потерпілого, близько 4-5 чоловік. Вони замовили спиртне та продукти і сиділи за столиком. Поводили себе виважено. Пізніше підійшов обвинувачений із своєю компанією. Вони зупинились біля барної стійки. Потім пам'ятає, що двоє хлопців із обох компаній пішли у підсобне приміщення для розмови. Їй здалось, що компанія обвинуваченого розцінила це як намагання з'ясувати стосунки, через що біля барної стійки вникла перепалка між сторонами. Стверджує, що ініціатором конфлікту був обвинувачений. Чула фрази такі як «пішли вийдем побалакаєм». Потерпілий нічого у відповідь не говорив. Вони відійшли до середини залу, а потім знову повернулись до барної стійки. Потім вийшли ті хлопці з підсобки і почали виходити на вулицю. Ці ж пішли слідом за ними. Згодом до неї підійшов діджей та повідомив, що вони пошкодили йому музичну апаратуру (через бійку висмикнули провід). Коли вона підійшла до того місця, помітила, що сварка переросла у бійку. Обвинувачений вдарив потерпілого кулаком у обличчя. Потерпілий похитнувся. До нього підійшов товариш, який був позаду. Обвинувачений вимагав вийти на вулицю та витягував потерпілого до дверей. Бачила як потерпілий впав біля виходу, а коли товариш його піднімав, він відповів що не може стати на ногу. Спочатку потерпілого посадили на стілець, а пізніше посадили до авто та відвезли із бару. Стверджує що обвинувачений наніс потерпілому декілька ударів по обличчю. Однак удару по нозі вона не бачила. Бачила контакт ногою, але це було більше схоже на поштовх з боку обвинуваченого, а не на удар. Куди він прийшовся сказати не може. Впав потерпілий від тичка ногою. До події потерпілий у барі поводив себе спокійно.
Також вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами.
У протоколі огляду місця події від 02.12.2019 із фототаблицею до нього зафіксовано та описано загальну обстановку в барі «Біле Вітрило». (т. 2 а.с. 3-6)
У судовому засіданні було оглянуто DVD-R диск з відео зображенням із камери розташованої при вході з лівого боку до приміщення кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке було переглянуте в судовому засіданні. Також було досліджено протокол огляду відеозапису з ілюстративною фото таблицею.
На відеозаписі з першої 1 с. (02 год. 42 хв. 01 с.) видно відвідувачів бару, з права від входу (стоять біля входу) видно двох чоловіків, які про щось розмовляють. При цьому чоловік в светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 стоїть так, що в нього по ліву руку знаходиться інший чоловік в светрі світлого кольору, який схожий на ОСОБА_5 стоїть по ліву руку (чоловік в светрі темного кольору стоїть навпроти чоловіка в светрі світлого кольору лівим боком). На 4 с. (02 год. 42 хв. 05 с.) відео чоловік в светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 підіймає праву руку та кулаком правої руки наносить два удари іншому чоловіку схожому на ОСОБА_5 в область обличчя з 4 с. (02 год. 42 хв. 05 с.) по 6 с. (02 год. 42 хв. 07 с.). На 06 с. (02 год. 42 хв. 07 с.) запису чоловік у светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 наносить ще один удар чоловіку схожому на ОСОБА_5 кулаком лівої руки в область обличчя, в цей момент сутичку намагається зупинити чоловік, який сидів за столиком з правого боку від входу, який схожий на ОСОБА_14 (чоловік одягнутий в одяг світлого кольору). Під час сутички чоловік схожий на ОСОБА_5 намагається захищатись. Чоловік схожий на ОСОБА_14 , який зупиняє сутичку проходить між чоловіком схожим на ОСОБА_5 та чоловіком в светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 , чим збільшує дистанцію між ними. На 08 с. (02 год. 42 хв. 09 с.) чоловік в светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 підіймає ліву ногу та наносить один удар ногою чоловіку схожому на ОСОБА_5 по нозі. При цьому чоловік в светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 стояв з правого боку, по праву руку від чоловіка схожого на ОСОБА_5 . Потім чоловік в светрі темного кольору, який схожий на ОСОБА_8 заходить за спину чоловіка схожого на ОСОБА_5 та на 09 с. (02 год. 42 хв. 10 с.) хватає останнього за шию лівою рукою від чого він падає на підлогу на 10 с. (02 год. 42 хв. 11 с.) відеозапису. З 10 с. (02 год. 42 хв. 11 с.) до кінця запису чоловіки зникають (відеокамера не охвачує, що відбувається далі між чоловіками). 3 10 с. (02 год. 42 хв. 11 с.) до чоловіків підходять відвідувачі бару.
Сторона захисту заявила про визнання недопустимим вказаного доказу із огляду на те, що наданий на оптичному диску файл не є оригінальним, він зроблений шляхом копіювання відео з монітору на камеру з мобільного телефону.
Так, окрім оптичного диску та протоколом огляду відеозапису суду було надано запит слідчого до ФОП « ОСОБА_33 » у порядку ч. 2 ст. 93 КПК України про надання записів із камер відео спостереження, де зафіксована бійка за період часу з 29.11.2019 по 30.11.2019 р. Відповідь на запит від 02,12.2019 за підписом ОСОБА_34 , відповідно до якого, та надала оптичний диск із записом камер відео спостереження. Протокол виготовлення архівної копії відеозапису.
Допитаний як свідок ОСОБА_35 пояснив, що приміщення бар «Біле Вітрило» належить особисто йому, а донька його використовує для підприємницької діяльності. Технічне обладнання, що фіксує на відео обстановку, також належить йому. Він не пам'ятає, чи надавав особисто дозвіл на копіювання відео файлів із жорсткого диску про обставини вказаної події, хоча доступ до цього обладнання має тільки він. Він не дозволяє скачувати файли із жорсткого диску безпосередньо на флеш носій, оскільки внаслідок неодноразових звернень правоохоронців з аналогічного приводу заносились вірусні програми і йому доводилось проводити коштовний ремонт обладнання (у т.ч. й заміну жорстких дисків). Через це він дозволяє поліцейським знімати відео з монітору комп'ютера із власних пристроїв.
Допитана як свідок ОСОБА_36 пояснила, що саме вона утримує бар «Біле Вітрило» використовуючи при цьому приміщення, яке належить її батькові. Технічне обладнання, що фіксує на відео обстановку в приміщенні бару належить її батькові і саме він має доступ до нього. Вона не пам'ятає чи давала дозвіл на вилучення запису із пристрою. Оглянувши відповідь на запит впізнала власний підпис, проте не згадала про подію. Не виключила, що зображення із камер відео спостереження могло бути зафіксоване слідчим на його мобільний телефон. Ані до неї, ані до її батька будь-якого тиску з приводу вилучення відео не було.
Допитаний як свідок ОСОБА_37 повідомив, що на той час перебував на посаді слідчого Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП України в Сумській обл.. Підтвердив, що згідно його запиту ОСОБА_36 допустила його монітору на який були відтворені записи з камер спостереження. Оскільки дозволу завантажити файл на флеш носій йому надано не було, він від копіював даний файл шляхом зняття відео на камеру власного мобільного телефону, а згодом від копіював його на оптичний диск.
При вирішенні даного питання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Водночас за ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 відсутні об'єктивні дані про те, що оптичний диск, долучений до протоколу слідчого експерименту, містить електронні документи, створені не під час здійснення такої слідчої дії, а в інший час, за інших обставин, чи не уповноваженою особою. Також у суді встановлено, що можливість від копіювати відео слідчому була надана володільцем добровільно, тобто доказ слідством був отриманий у порядку ч. 2 ст. 93 КПК України. під час отримання даного доказу слідством не було допущеного істотного порушення конституційних прав громадян.
Отже, доводи захисника про недопустимість вищевказаних протоколу із запису як доказів винуватості ОСОБА_8 через відсутність оригінального технічного носія відеозапису, не засновані на приписах закону та не спростовують висновків суду про допустимість цього доказу.
Даний доказ не є основним та єдиним доказом, що підтверджує винуватість обвинуваченого, однак повністю підтверджує версію події викладену у показах та під час слідчого експерименту потерпілим ОСОБА_5 та свідками сторони обвинувачення.
Відповідно до висновку експерта за наслідками проведення судово-медичної експертизи № 38 від 26.02.2020 у ОСОБА_5 згідно представленої медичної документації маються тілесні ушкодження: травма правого колінного суглоба, кіста переднього рога латерального меніску, розрив переднього рога латерального меніску з розповсюдженням на нижню суглобну поверхню. Повний розрив передньої хрестоподібної зв'язки, повний розрив медіальної колатеральної зв'язки. Субкортикальний трабекулярний імпресійний перелом зовнішнього виростка стегнової кістки, ділянка контузії дорсальних відділів зовнішнього виростка великогомілкової кістки. Синовііт правого колінного суглоба. Кіста Бейкера. Параартикульрний набряк м'яких тканин». Дані тілесні ушкодження по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості, так як мають тривалий розлад здоров'я (відповідно до пунктів 2.2.1., 2.2.2. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95.) (а.с. 16-17 т. 2)
Експертом досліджувалась амбулаторна карта потерпілого №4499, на 49 аркушах та медична карта стаціонарного хворого №5343 на 16 аркушах, які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню (а.с. 23 т. 2)
Стороною захисту було заявлено про недопустимість вказаного висновку СМЕ та подальших експертизи зроблених на основі вказаного первинного висновку із огляду на те, що стороні захисту не відкривалась вище зазначена медична документація на ім'я хворого, яка була предметом дослідження експерта і наразі прокурор не в змозі її надати через фізичну відсутність.
Проте суд не погоджується із такими доводами з огляду на те, що обвинуваченому та його захиснику були повністю відкриті матеріали кримінального провадження. Хоча сам протокол відкриття матеріалів, як і медична документація були знищені під час окупації м. Тростянець російськими загарбниками, однак сторона захисту в минулому не зверталась із клопотаннями про відкриття та надання на ознайомлення даних документів, таких доказів суду не надано. Про дані обставин сторона захисту заявила у останньому судовому засіданні будучи обізнаною про знищення даних документів.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2020 за участю потерпілого ОСОБА_5 із фототаблицею до нього під час якого потерпілий надав пояснення про те, яким чином обвинувачений заподіяв йому тілесні ушкодження та показав і продемонстрував за допомогою манекена механізм заподіяння йому обвинуваченим тілесних ушкоджень. Продемонстрований потерпілим механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень відповідає його показам, які він надав у судовому засіданні та які покладені в основу обвинувачення. (а.с. 25-29 т. 2)
Висновком експерта за наслідками проведення судово-медичної експертизи № 44 від 05.03.2020 згідно якого механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, може відповідати механізму, показаному ним під час проведення слідчого експерименту, а саме - внаслідок одного удару взутою лівою ногою (підошвою взуття) в зовнішню поверхню правого колінного суглобу. (а.с. 32)
Згідно висновку експерта за №58 від 26.03.2020 дослідивши судово медичну експертизу потерпілого ОСОБА_5 приймаючи до уваги обставин події, протокол огляду речей, документів (відеозапису на носії інформації) від 13.12.2019 та ілюстративну фото таблицю до нього, дані оптичного носія, експерт прийшов до наступного висновку. На наданому відеозапису чітко не видно куди саме наносить удар лівою ногою чоловік у светрі темного кольору, тому встановити механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 не є можливим. (а.с. 46-47 т. 2).
Сторона захисту посилається на даний висновок як на доказ невинуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому у вину правопорушення. Також вказують на те, що у потерпілого малось задавнене (хронічне) захворювання суглобу, що і стало наслідком отримання ним такої травми внаслідок падіння та забиття в цей момент через контакт із ногою свідка.
Проте, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_38 підтвердив неможливість встановлення механізму нанесення тілесного ушкодження потерпілому саме через відсутність чіткого зображення на переглянутому відео, а не з інших обставин. Та обставина, що експерт при перегляді відео не зумів розгледіти нанесення удару не спростовує того, що такий факт все ж відслідковується з переглянутого відео і підтверджується показами самого потерпілого.
Також експерт зазначив про те, що наявне у потерпілого таке захворювання, як хронічний гонартроз не має відношення до отриманого останнім тілесного ушкодження у вигляді розриву зв'язки. Дане тілесне ушкодження виникло внаслідок травматичної дії по зовнішній поверхні колінного суглобу потерпілого. Розрив зв'язки у внутрішній частині можливий внаслідок нанесення удару із зовнішнього боку.
Допитаний як свідок лікар - травматолог Тростянецької ЦРЛ ОСОБА_39 пояснив, що знає потерпілого, оскільки той лікувався у них. Потерпілий ОСОБА_40 лікувався у ортопедичному відділенні з 03.12 по 12.12.2019. Був направлений на МРТ обстеження правого колінного суглобу. Виявлене ушкодження передньої хрестоподібної зв'язки, внутрішньої латеральної зв'язки. Був направлений до клініки у м. Харків для проведення оперативного лікування. Травма була гострою і не пов'язаною із наявним у хворого хронічним захворюванням.
Вказані обставини повністю відкидають версію сторони захисту про те, що тілесні ушкодження середньої тяжкості у потерпілого могли виникнути через хронічне захворювання, а не внаслідок зовнішнього травматичного впливу у місці локалізації травми.
Судом було задоволене клопотання сторони захисту та надане доручення на проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_8 з метою перевірки його показів. Так, згідно протоколу вказаної слідчої дії від 23.01.2023, плану-схеми приміщення, ілюстративної таблиці та відеозапису вказаної слідчої дії (а.с. 218-229 т. 2) обвинувачений ОСОБА_8 пояснив та продемонстрував, яким чином за його версією потерпілий ОСОБА_5 міг отримати вищезазначене тілесне ушкодження. Зокрема, як зазначено у описовій частині протоколу та зображено на переглянутому відео, відбулось падіння товариша потерпілого на ім'я ОСОБА_41 на самого потерпілого і після контакту ногами від потерпілого почув крик, який засвідчив про виниклий у нього біль саме після цього падіння.
Також було задоволене клопотання сторони захисту та призначено додаткову судово-медичну експертизу з метою перевірки обставин викладених обвинуваченим під час проведення слідчого експерименту.
Згідно висновку експерта №77 від 17.02.2023 р. не виключена вірогідність отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 при обставинах продемонстрованих обвинуваченим ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту. Не виключена можливість отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 , який знаходився на підлозі бару з твердою поверхнею в лежачому положенні, при падінні іншої особи на нього зверху вниз з ударом коліном ноги в район колінного суглобу потерпілого. Визначити по об'єктивним ознакам точний час утворення «Застаріле пошкодження зовнішнього меніска правого колінного суглобу» не можливо, так як для цього відсутні об'єктивні дані (детальний опис даного ушкодження у медичній документації відсутній). Не виключена можливість утворення вказаної травми за інших обставин.
У судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_42 з приводу даного висновку і показала, що даний висновок зроблений на підставі дослідження наданих суду матеріалів кримінального провадження, він є мотивованим та об'єктивним. Час отримання потерпілим тілесного ушкодження встановити неможливо.
Суд відкидає посилання сторони захисту як на докази невинуватості обвинуваченого на слідчий експеримент за його участю та додатковий висновок СМЕ №77 з огляду на наступне.
Так, вказана обвинуваченим ОСОБА_8 версія події під час допиту в суді та продемонстрована ним під час слідчого експерименту повністю спростовується, як показами потерпілого, так і іншого учасника події ОСОБА_14 (останній взагалі заперечує факт падіння на потерпілого). До показів свідка ОСОБА_23 у цій частині, який на той час перебував у компанії обвинуваченого, суд відноситься критично з огляду на те, що вони також спростовуються як показами вищезазначених осіб, так і іншими матеріалами справи. Та обставина, що висновком СМЕ за №77 не виключена вірогідність отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 при обставинах продемонстрованих обвинуваченим ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту не спростовує версію потерпілого та сторони обвинувачення щодо обставин вказаної події та не дає суду підстав визнати вказані факти достовірними та покласти їх у основу вироку.
Також суд бере до уваги раніше зазначені покази потерпілого та свідків про те, що до настання зазначеної події потерпілий ОСОБА_5 не був обмежений у русі, і навпаки, після отримання тілесного ушкодження самостійно пересуватись не міг.
Також, вказана у даному висновку можливість утворення вказаної травми за інших обставин носить характер припущення не підкріпленого будь-якими належними та допустимими доказами у справі.
В цілому суд також погоджується із доводами прокурора про те, що даний висновок не є належним чином мотивованим та неповним, оскільки експерт не мала змоги дослідити медичну документацію на ім'я потерпілого.
Отже, оцінивши кожен з досліджених доказів з точки зору їх належності та допустимості, а їх сукупність з точки зору взаємозв'язку та достатності, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_8 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, і такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винуватої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом не встановлено обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання.
Суд приймає до уваги зазначені обставини, враховує, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, враховуючи позицію потерпілого, який зазначив про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, а також висновок органу пробації, згідно якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, дійшов висновку про призначення покарання у виді обмеження волі, як покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 374-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 не обирати.
Речові докази, медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_5 , амбулаторну картку стаціонарного хворого, які перебували на зберіганні в камері зберігання речових доказів Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП України в Сумській обл. згідно квитанції №000784 (а.с. 24 т. 2), але внаслідок окупації були знищені, після вступу вироку у законну силу, вважати знищеними.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1