Справа № 950/1234/23
Номер провадження 2-а/950/21/23
06 липня 2023 року м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедин адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 , адвоката Стегнія А.М. до поліцейського СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ющішина О.Л., Головного управління Національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, закриття провадження у справі,
Представник позивача звернувся до поліцейського СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ющішина О.Л., Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі мотивуючи свої вимоги тим, що 8 травня 2023 року приблизно о 10 год. 50 хв. ОСОБА_1 під час керування автомобілем ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_1 у м. Лебедині по вул. Сумській, був зупинений працівниками поліції з підозрою у порушенні пп. «е» п. 31.4.7. Правил дорожнього руху України, оскільки на транспортному засобі яким керував Позивач нібито були відсутні задні бризковики. Після зупинки працівниками поліції транспортного засобу позивача було повідомлено, що у зв'язку із порушенням пп. «е» п. 31.4.7. ПДР України відносно нього буде складена постанова про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Працівники поліції не представилися, не пред'явили для ознайомлення службові посвідчення, оскільки позивач неодноразово наполягав на тому, щоб працівники поліції пред'явили для ознайомлення своє службове посвідчення, назвали свої прізвища, ім'я та по-батькові. Але цього працівниками поліції зроблено не було.
ОСОБА_1 на вимогу поліцейських, надав для ознайомлення посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу страховий поліс. У подальшому позивач повідомив, що він є військовослужбовцем перебуває в лавах Збройних сил України, прибув на декілька днів додому і наступного дня, а саме 09.05.2023 відправляється на передову.
Позивач, з 29.12.2022 і по цей час, призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», перебуває в лавах Збройних сил України. Однак працівники поліції не відреагували на це, а навпаки почали зухвале поводитися та повідомили позивача, що на нього буде складено постанову про адміністративне правопорушення за відсутність задніх бризковиків згідно пп. «е» п 31.4.7. ПДР України, за що передбачений штраф у розмірі 340,00 грн.
Можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності обмеження усним зауваженням при малозначності правопорушення у порядку ст. 22 КУпАП, відповідачем навіть не розглядалося.
Позивач не погодився з рішенням відповідача, не заперечував факт відсутності бризковиків, разом з цим пояснив, що автомобіль в той день був в справному стані перед виїздом ще раз перевірив технічний стан і комплектність транспортного засобу.
Працівники поліції не надали доказів того, що конструкція транспортного засобу передбачає наявність бризковика, тобто поліцейські не надали доказів керування технічно несправним транспортним засобом.
На початку розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейськими не було ознайомлено позивача із його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
У відповідь на запитання відповідача чи бажає позивач ознайомитися із відеозаписом вчиненого правопорушення, останній повідомив Відповідача про те, що він бажає ознайомитися з усіма доказами по справі та потребує юридичної допомоги фахівця у галузі права, однак відповідач будь-яких доказів для ознайомлення не надав.
Після цього відповідач продовжив розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за результатами розгляду якої виніс відносно позивача постанову серії БАД №312593 від 08.05.2023, якою до Позивача було застосовано адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП (керування водієм, транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів) у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Вважає, що постанова серії БАД №312593 від 08.05.2023, яка винесена поліцейським СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, сержантом поліції Ющішиним Олексієм Леонідовичем є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з'ясовані чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна вина Позивача у вчиненні такого правопорушення, а також порушено право позивача на користування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.
Тому представник позивача просить: 1. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАД №312593 від 08.05.2023 року, за правопорушення, передбачене ч. 1 статті 121 КУпАП винесену поліцейським СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області сержантом поліції Ющішиним Олексієм Леонідовичем; 2. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 статті 121 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. 3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України в Сумській області код ЄДРПОУ 4010877 м.Суми, Г.Кондратьєва, 23 на користь позивача усі судові витрати по даній справі.
Ухвалою від 18 травня 2023 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області подав до суду відзив у якому вимоги вважає необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що 08.05.2023 близько 10.45 год. в м. Лебедин по вул. Сумська пішим патрулем, у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП старшого лейтенанта поліції Птіцина Юрія Юрійовича та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП сержант поліції ОСОБА_2 був зупинений транспортний засіб ВА32110, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Вказаний транспортний засіб був зупинений поліцейськими у зв'язку із відсутністю зовнішніх бризковиків, які передбачені заводом виробником, що є порушенням п. 31.4.7. (е) ПДР України.
У ході спілкування, поліцейськими було роз'яснено ОСОБА_1 , що відсутність зовнішніх бризковиків є порушенням Правил дорожнього руху та відносно нього буде винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 31.4.7 (е) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вищевикладені обставини підтверджуються відеозаписом, який додається.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду прави; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до розрахунку витрат на правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги № 40-ЛА від 08.05.2023та квитанції прибуткового касового ордеру витрати на професійну правничу допомогу ставлять 5000,00 грн.
Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципу співмірності зі складністю справи та є необгрунтованим.
Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Витрати на оплату послуги адвоката відповідно до частини 5 статті 134 КАС України повинні відповідати принципу співмірності. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно із положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Справи щодо оскарження постанови про адміністративне стягнення відносяться до категорії справ незначної складності. Предмет спору в даній справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складання процесуальних документів не є значним, даний спір не потребує глибокого правового аналізу й дослідження, а відтак і значних часових затрат; щодо його вирішення існує уже стала судова практика. Так, пошук судової практики, підготовка матеріалів та написання позовної заяви адвокатом не потребувала великих затрат часу та проведення аналізу доказової бази.
6 червня 2023 року представником позивача була надана відповідь на відзив у якому зазначено, що представник ГУНП в Сумській у наданому відзиві не надала пояснень щодо законності складення постанови про адміністративне правопорушення серії БАД №312593 від 08.05.2023 та не надала жодних доказів її законності прийняття, взагалі не зазначила який технічний засіб був використаний працівниками поліції, за допомогою якого здійснено відеозапис. Не вказано марку, модель, інвентаризаційний номер технічного засобу за допомогою якого здійснено відеозапис. Не зрозуміло взагалі про який логістичний пристрій іде мова. Також поліцейським ОСОБА_2 не надано доказів керування Позивачем технічно несправним транспортним засобом, розгляд справи фактично взагалі не проводився, та не була надана позивачу можливість скористатися послугами адвоката чи іншого фахівця у галузі права. Крім того, працівниками поліції не було надано доказів, що конструкція транспортного засобу, яким керував Позивач, передбачає наявність бризковика. Тобто поліцейські не надали доказів керування Позивачем технічно несправним транспортним засобом.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 8 травня 2023 року відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ющішиним О.Л. винесена постанова серії БАД №312593 від 08.05.2023 про накладення адміністративного ятягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі, кою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 121 КУпАП за порушення пп. «е» п. 31.4.7. Правил дорожнього руху України, за керування автомобілем ВАЗ 2110, державний номер НОМЕР_1 у м. Лебедині по вул. Сумській, без бризковиків та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. (а.с.15).
Зазначена постанова була винесена відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 256, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Відповідачем разом з відзивом був наданий оптичний диск з відеозаписом, з якого встановлено, що на оптичному диску є два відеофайли з датою 8 травня 2023 року: 2_5389101697735863106.mp4 тривалість відеозапису становить 3 хв. 31 сек., початок о 10 год. 49 хв. 18 сек., кінець о 10 год. 52 хв. 49 сек. та 2_5389101697735863110.mp4 тривалість відеозапису становить 1 хв. 28 сек., початок о 11 год. 04 хв. 09 сек., кінець о 11 год. 05 хв. 37 сек. відеозапис починається з того, що ОСОБА_1 погоджується проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, поліцейський перепитує у ОСОБА_1 чи точно він нічого не вживав, на що ОСОБА_1 , який одягнений у формений одяг ЗСУ повідомляє, що він тверезий і завтра відбуває на передову. ОСОБА_1 повідомляє, що вони його постійно зупиняють, перевіряють багажник, приводом до зупинки є лише перевірка документів. Поліцейський повідомляє, що причиною зупинки є «превентивні заходи у сфері ПДР і це називається - перевірка документів» і це передбачено Законом України «Про національну поліцію» та «кодексом» та пропонує читати їх ОСОБА_1 . Потім поліцейський говорить, що «агресіровать» на нас не потрібно», «буде винесена постанова за технічну несправність транспортного засобу і не треба «агресіровать» також говорить наступне «ми так само стоїм на блокпостах, а ти зараз вийшов і починаєш «агресіровать» на нас». Потім на відеозаписі видно, що постанову пише поліцейський на патрульному автомобілі марки Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_2 типу 11, знаки для всіх типів автомобілів, самохідних машин та механізмів Національної поліції України, що використовуються для забезпечення публічної безпеки і порядку який встановлений Наказом МВС України «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів» від 2 березня 2023 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 р. за N 353/35975. Інший запис починається з того, що поліцейський «ознайомлює» із змістом протоколу.
За таких обставин, з дослідженого судом відеозапису встановлено, що відеозаписи не відображають у повній мірі обставини зупинки і складення протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 не виявляв жодних видимих ознак алкогольного, чи наркотичного сп'яніння, погодився проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, причина зупинки транспортного засобу була вигадана після зупинки та пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Спілкування поліцейських не відповідає вимогам Закону України «Про національну поліцію» та «Правилам етичної поведінки поліцейських» затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706. Крім того ОСОБА_1 не були роз'яснені його права передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно п. 31.4.7.е Правил дорожнього руху України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності інших елементів конструкції: е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом тощо.
Відповідно до ч. 1 ст.276КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 ст.258КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Разом з тим, доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.283КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити серед іншого відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Отже надання законодавством можливості поліцейським виносити постанову за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на місці вчинення правопорушення за скороченою процедурою (ст. 258 КУпАП) супроводжується обов'язковим її належним доказуванням за допомогою технічних засобів, якими здійснюється фото та відеозапис, та про що обов'язково повинно бути зазначено в постанові (ст. 283 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. В разі неподання доказів на пропозицію суду, справа вирішується на основі наявних доказів.
Зі справи встановлено, що будь-яких доказів правомірності оскаржуваної постанови згаданих у ст.251КУпАП суду не надано.
Посилання на належні й допустимі докази, пояснення свідків, показання технічних засобів, застосування яких є обов'язковим згідно ст. 283 КУпАП, тощо, оскаржувана постанова не містить.
Суд враховує доводи позивача, про те, що він не порушував п. 31.4.7.е, посилаючись на регламентовану відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП лише за технічну несправність транспортного засобу, тоді як грязезахисні фартухи і бризковики є конструкційним обладнанням і до технічних несправностей не відноситься.
Відповідно до ч. 1 ст.121КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 31.4.7.е Правил дорожньогоруху України встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності інших елементів конструкції, а саме у разі відсутності передбаченого конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризковиків.
Водночас ч. 1 ст.121КУпАП передбачає відповідальність за технічну несправність транспортного засобу, тоді як в матеріалах справи відсутні докази того, що відсутність бризковиків відноситься до технічних несправностей.
Відтак, керування транспортним засобом з відсутніми бризковиками не можливо трактувати як порушення вимог п. 31.4.7.е ПДР України, оскільки вони не узгоджуються з об'єктивною стороною ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджували б правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч.1ст.121 КУпАП, хоча обов'язок доказування правомірності свого рішення КАС України покладає саме на нього. А відтак, відсутні будь-які підтвердження вини позивача, а наявні у справі докази, а саме постанова, не дає підстав вважати про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, а тому постанова серії БАД №312593 від 08.05.2023, яка винесена поліцейським СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, сержантом поліції Ющішиним Олексієм Леонідовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч. 1 ст.121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до статті 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Стосовно відшкодування 5000 грн. витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що у розумінні ч.1 ст.132 та п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу є витратами, пов'язаними із розглядом справи, і тому входять до складу судових витрат.
Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), де указано, що за положеннями ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд доходить висновку, що стороною позивача на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, угода про надання правничої допомоги, розрахунок витрат та квитанція про отримання гонорару. За таких обставин суд вважає зазначені витрати документально підтвердженими та доведеними.
Тому, підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов представника ОСОБА_1 , адвоката Стегнія А.М. до поліцейського СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області Ющішина О.Л., Головного управління Національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №312593 від 08.05.2023, яка винесена поліцейським СРПП ВП №3 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, сержантом поліції Ющішиним Олексієм Леонідовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу в розмірі 340 грн. за порушення ч. 1 ст.121 КУпАП
Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП.
Стягнути, на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Сумській області (ЄДРПОУ40108777, вул. Герасима Кондратьева, 23 м. Суми) кошти на відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 546 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1000 грн., всього 1536 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бакланов Р. В.