Справа №443/1128/23
Провадження №3/443/453/23
іменем України
05 липня 2023 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків передбачених ст.150 СК України щодо виховання своїх малолітніх дітей, яке проявилося у тому, що 06.06.2023 року о 22:00 год. остання залишила своїх дітей без нагляду, закривши їх одних в хаті, в наслідок чого малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пізно у вечері бігав по селу без догляду, а ОСОБА_1 в цей час знаходилася в смт.Журавно.
Крім того, ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків передбачених ст.150 СК України щодо виховання своїх малолітніх дітей, яке проявилося у тому, що 11.06.2023 року о 19:30 год. остання залишила дітей без нагляду одних в дома, а сама в той час перебувала у п'яному вигляді біля магазину в с.Мельничі, Стрийського району.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої свою вину визнає та щиро розкаюється, а також просить розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 05.07.2023 року матеріали адміністративної справи №443/1128/23 (Провадження №3/443/453/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП та справу №443/1129/23 (Провадження №3/443/454/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно справі номер №443/1128/23 (Провадження №3/443/453/23).
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Приписи статті 150 Сімейного кодексу України, зобов'язують батьків, зокрема забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).
Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення Серія ВАБ № 951161 від 09.06.2023 року та Серія ВАБ № 951174 від 12.06.2023;
-рапортами працівника Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 11.06.2023 про реєстрацію повідомлення про адміністративне правопорушення;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09.06.2023 року та від 15.06.2023 року, згідно яких остання повідомила, що працює начальником служби у справах дітей Журавненської селищної ради та неодноразово до неї телефонували жителі села Мельничі, та просили вжити заходів до ОСОБА_1 , яка на вихованні має 4 малолітніх дітей. 06.06.2023 року біля 22.00 год. діти ОСОБА_1 перебували самі на дорозі, оскільки остання була відсутня по місцю проживанню та 11.06.2023 року ОСОБА_1 знаходилася біля місцевого магазину в нетверезому стані, а в той час діти знаходилися в дома без нагляду;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.06.2023 року від 12.06.2023 року, згідно яких остання повідомила, що 06.06.2023 року біля 16.00. год. вона нагодувала своїх дітей та залишила їх вдома, закривши двері на замок, а сама поїхала в смт.Журавн, оскільки хотіла купити велосипед. Біля 22.00 год. до неї зателефонували односельчани та повідомили, що її син - ОСОБА_2 , 2016 р.н., бігає по селу без нагляду, оскільки він відкрив вікно та втік, та 11.06.2023 року біля 19.30. год. вона пішла в магазин за продуктами, зустріла хлопців та вживала трохи алкогольних напоїв, але коли приїхали працівники поліції, вона пообіцяла їм, що вже йде додому ;
-довідкою Журавненської селищної ради №97 від 06.06.2023 року, відповідно до якої на території села Мельнич проживає сім'я ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ,, ІНФОРМАЦІЯ_6 .. Дана сім'я є з числа ВПО;
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини,.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції передбаченою ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп..
Керуючись ст. ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка