1Справа № 335/5279/23 1-кс/335/1536/2023
04 липня 2023 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій заявник просить зобов'язати уповноважених осіб ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України, на підставі його заяви від 10.06.2023.
В обґрунтування скарги зазначено, що 10.06.2023 він звернувся до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із повідомленням про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України, яке вчинене керівником дізнання ОСОБА_4 та іншими службовими особами ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, та полягає у невиконанні ухвали слідчого судді. Вказане повідомлення було зареєстроване у відділі поліції 10.06.2023, вх. ЕО №13587.
Станом на час подання скарги, в порушення ст. 214 КПК України, посадові особи ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, відомості до ЄРДР не внесли, у зв'язку із чим заявник звернувся до суду із вказаною скаргою.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, у скарзі просив розгляд скарги провести за його відсутності.
Представник ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та прокурор Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя у судове засідання не з'явились.
21.06.2023 на адресу суду надійшов лист прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_5 , у якому вона просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , оскільки ухвала слідчого судді виконана, відомості до ЄРДР внесені.
03.07.2023 на адресу суду надійшов лист начальника ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , у якому він повідомив, що ухвала слідчого судді, про невиконання якої повідомляє ОСОБА_3 у своєму повідомленні від 10.06.2023, виконана, відомості до ЄРДР внесені.
Враховуючи скорочені строки розгляду скарги на бездіяльність слідчого, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника, представника органу, бездіяльність якого оскаржується та представника прокуратури.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, 10.06.2023 ОСОБА_3 звернувся до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
У вказаному повідомленні ОСОБА_3 зазначив, що 23.05.2023 до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2023, у справі №335/4083/23, якою зобов'язано уповноважених осіб відділу поліції внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2023, однак станом на 01.06.2023 вказана ухвала не виконана, що свідчить про те, що в діях начальника дізнання ОСОБА_7 та інших службових осіб відділу поліції наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Вказане повідомлення ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області отримало 10.06.2023, та воно зареєтроване в базі ІТС ІПНП №13587 від 10.06.2023.
Із листів прокурора Вознесенівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , начальника ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , та долучених до них документів, слідчим суддею встановлено, що ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2023, у справі №335/4083/23, виконана та уповноваженими особами ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2023 за № кримінального провадження 12023087060000250.
Крім того, про те, що вказані відомості внесені до ЄРДР було повідомлено ОСОБА_3 шляхом направлення листа на адресу, яка вказана ним у заявах, оскільки інших контактних даних ОСОБА_3 не повідомляв.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у скоді колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У повідомленні ОСОБА_3 від 10.06.2023 зазначено про вчинення кримінального правопорушення співробітниками ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яке полягає у невиконанні ухвали слідчого судді.
Разом з тим, обставини повідомлені ОСОБА_3 у повідомленні від 10.06.2023 не знайшли свого підтвердження, оскільки у ході розгляду скарги, слідчим суддею встановлено, що ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2023, у справі №335/4083/23, про невиконання якої повідомляє ОСОБА_3 , виконана, уповноваженими особами ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2023 за № кримінального провадження 12023087060000250.
За таких обставин, перевіривши повідомлені ОСОБА_3 у заяві до органу поліції обставини, слідчий суддя доходить висновку, що вони не відповідають дійсності, ухвала слідчого судді виконана, а відтак в діях співробітників ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області відсутні ознаки будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Враховуючи, що скарга ОСОБА_3 містить відомості, які спростовані доказами, наданими ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, бездіяльність якого оскаржується, то слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги, а відтак доходить до висновку, що вказану скаргу слід залишити без задоволення.
Крім того, частиною 4 ст. 216 КПК України визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених, зокрема працівником правоохоронного органу, здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань, а ч. 1 ст. 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 свою заяву від 10.06.2023, у якій зазначає про вчинення кримінального правопорушення співробітниками ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, подав до ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, не дивлячись на те, що до повноважень відділу поліції не входить здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень вчинених, у тому числі, співробітниками відділу поліції, оскільки проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо працівників правоохоронного органу Запорізької області та м. Запоріжжя входить до повноважень ТУ ДБР у м. Мелітополі.
Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1