Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4154/23
06.07.2023 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Кашуба А.В.
секретар судових засідань Чернянчук К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
На розгляд суду передано цивільну справу за вказаною заявою. Заявник просить встановити той факт, що він, самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку.
Вимоги заяви мотивовано тим, що заявник є батьком неповнолітньої дитини, яка народилася у шлюбі заявника із ОСОБА_2 . Мати дитини проживає окремо, шлюб між ним та матір'ю дитини розірвано ще у 2016 році. Дитина досягла чотирнадцятирічного віку та сама минулого року вирішила, що буде проживати разом із батьком. Рішенням органу опіки та піклування місце проживання дитини визначено разом із заявником як батьком. Наразі для повної реалізації батьківських прав заявнику необхідно підтвердження того факту, що він самостійно здійснює виховання та утримання дитини, однак даний факт не може бути підтверджено в іншому, ніж судовий, порядку, оскільки жодним законом це не передбачено. Факт має для заявника юридичне значення, оскільки від його підтвердження залежить виникнення ряду батьківських прав.
Заявник подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без його участі. Просить заяву задовольнити.
Від заінтересованої особи надійшла письмова заява із проханням розглядати справу без її участі. ОСОБА_2 заявила, що визнає наведені у заяві обставини та не заперечує проти її задоволення.
Вивчивши доводи заяви та дослідивши подані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вирішив наступне.
У відповідності до вимог ст. ст. 315,319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, в випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Встановлено, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі народили дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.08.2016, справа №299/1914/16-ц.
Минулого року дитина сторін вирішила постійно проживати разом із батьком, оскільки вона вже досягла того віку, коли може сама приймати таке рішення. Рішенням Виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області від 21.02.2023 №47 визначено місце проживання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із її батьком-заявником ОСОБА_1 .
Мати дитини ОСОБА_2 не займається вихованням та утриманням доньки. Постійного зв'язку із дитиною не підтримує. Заявник є єдиним піклувальником неповнолітньої дитини, здійснює за нею постійний догляд, якого вона потребує, оскільки є неповнолітньою дитиною, самостійно здійснює її утримання та виховання. Фактично заявник є одиноким батьком, що самостійно виховує дитину.
Через військову агресію російської федерації на території України, для здійснення заходів щодо лікування дітей, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, заявнику необхідно постійно підтверджувати факт самостійного виховання батьком неповнолітньої дитини.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт має для заявника юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить можливість безперешкодної реалізації його особистих та батьківських прав та обов'язків. Встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на самостійному вихованні і утриманні потрібно з метою захисту прав та інтересів дитини та прав заявника як батька. Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов'язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.
Факт , який просить встановити заявник, підтверджено в ході судового розгляду справи достатньою сукупністю належних, допустимих доказів, достовірність яких не викликала у суду сумнівів.
Відтак, суд вирішив, що заяву слід задовольнити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10,12, 13, 18, 81, 259, 263-265,315,316,318-319 ЦПК України та Постановою ПВС України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої визначено разом із її батьком ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий А. В. Кашуба