Справа № 522/13364/23
Провадження № 2-з/522/243/23
06 липня 2023 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого-судді Чернявської Л.М.,
за участі секретаря судових засідань Купцова С.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України),
встановив:
04 липня 2023 року до Приморського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України), в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборонити ОСОБА_2 або іншим особам проводити виконання підготовчих робіт на земельній ділянці площею 0,0495 га, кадастровий номер 5110137500:50:014:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 0,0495га, кадастровий номер 5110137500:50:014:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що через земельну ділянку, яка нині належить ОСОБА_2 проведені комунікації (водопостачання, водовідведення, газопостачання) до будинку заявниці, який знаходиться на сусідній земельній ділянці. ОСОБА_2 подав повідомлення про початок підготовчих робіт і на запит заявниці Управління ДАБК відмовило у проведення позапланової перевірки проведення підготовчих робіт. Вказує, що ОСОБА_2 при поданні повідомлення надав недостовірні дані, а саме навмисно не вказав, що через земельну ділянку проходять мережі комунікацій, також що на земельній ділянці знаходиться майно позивачки. Протиправне рішення про реєстрацію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт надало ОСОБА_2 право на виконання таких робіт, що призвело до знищення і пошкодження майна Заявника, чим порушені її права та законні інтереси.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову до подання, предметом позову, який має намір подати ОСОБА_3 є скасування рішення Управління ДАБК ОМР про реєстрацію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт; зобов'язання управління ДАБК вчинити певні дії, а саме: звернутися до суду з позовом про припинення права на початок виконання підготовчих робіт; стягнення відшкодування майнової шкоди.
Щодо заходів забезпечення позову, то зазначено, що скасування рішення про реєстрацію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт після завершення таких робіт втратить свою актуальність, тому необхідно забезпечити позов. Також є підстави вважати, що Відповідач з метою уникнення відповідальності за знищення майна Заявника може здійснити перереєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 05 липня 2023 року заяву призначено до розгляду на 06 липня 2023 року без виклику сторін по справі.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішення питання про забезпечення позову потребує зваженого підходу, оскільки забезпечення позову має відповідати тій цілі, для якої такий захід слугує, а не бути інструментом зловживання процесуальними правами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Метою процесуального інституту забезпечення позову є створення необхідних умов для повного та своєчасного виконання судових рішень. Водночас, зазначений інститут не може використовувались для створення умов або усунення перешкод в ухваленні бажаного для однієї зі сторін рішення.
Відповідно до ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд не вирішує спір по суті та не перевіряє обґрунтованість позовних вимог.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, на підтвердження своїх доводів, заявник жодного доказу, який би давав змогу вважати та встановити судом, що підтверджував би побоювання позивача про неможливість чи затруднену можливість виконання рішення, у разі ухвалення такого на користь позивача.
Слід зазначити, що додані фотографії до клопотання не підтверджують ні хто зображений на них, ані місця знаходження зроблених світлин, також не дають змогу встановити обставини щодо руйнування мереж комунікацій Заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що заявником не надано до суду доказів, які б свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Заявник звертався до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подання адміністративного позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 відмовлено.
Також, у відповідності до КП «Д-3» судом встановлено, що Заявник 27.06.2023 року зверталась до Приморського районного суду міста з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 проводити виконання підготовчих робітна земельній ділянці площею 0,0495 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову відмовлено.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що заявник до суду з позовом, який має намір подати, не звертається, а робить дії щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії ОСОБА_2 або іншим особам проводити виконання підготовчих робіт на земельній ділянці площею 0,0495 га, кадастровий номер 5110137500:50:014:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Заборони державним реєстраторам, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 0,0495га, кадастровий номер 5110137500:50:014:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч.1 п.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що процесуальна поведінка Заявника свідчить про можливе зловживання ним своїми процесуальними правами.
У зв'язку з наведеним суд не вбачає підстав для забезпечення позову, про намір подання якого заявлено ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Чернявська Л.М.