ЄУН№ 337/3985/22
Провадження № 2/337/117/2023
03 липня 2023 року м. Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді -ШиріноїС.А.,
за участю секретаря -Бикової С.Б.,
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м.Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку було уточнено 04.04.2023р., в якій зазначив, що станом на 28.11.2022 року відповідач має перед ним заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 71714,10 грн., яка утворилася за період з 29.04.2021 по 31.11.2022, а тому посилаючись на вимоги ст. 196 СК України, він просить суд: стягнути з ОСОБА_3 неустойку по заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 71714,10 гривень та судові витрати.
Ухвалою судді від 15.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17.02. 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву .
17.02.2023 року представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Біліченко О.О. подано зустрічну позовну заяву про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей , яка була уточнена 08.05.2023р,. в якій зазначено, що згідно розрахунку заборгованості державного виконавця від 03.11.2022 року за борг Відповідачки за аліментами, станом на 31.10.2022 року складає 65 656, 10 грн. Зазначений борг утворився в період з 29.04.2021 року по 01.10.2019 року по 31.10.2022 року.Аліменти стягуються на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03.06.2021 року, справа № 336/3469/21 з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частина від всіх видів її доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дитиною повноліття.Виходячи з розміру заборгованості по аліментам, Позивачем був визначений розмір його позову про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів - 65 656, 10 грн.
Вважає, що, в цьому випадку наявні обставини для часткового звільнення платника аліментів від заборгованості за аліментами (що, в свою чергу, прямо буде впливати на розмір неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів, тобто на предмет первісного позову).
Так, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, Хортицьким районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення від 16.11.2022 року, справа № 337/2039/22, яким змінено розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2021 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно на 1/4 частину заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Ухвалюючи це рішення, суд виходив з наступних обставин: « ОСОБА_3 з 2009 до 2013 року перебувала в шлюбі зОСОБА_6 , від якого має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .Після розлучення з ОСОБА_6 діти залишились проживати з ОСОБА_3 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2013 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання вказаних вище неповнолітніх дітей в розмірі в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно на кожну дитину.
Згідно розрахунку заборгованості від 11.07.2022 року, ОСОБА_6 за період з липня 2019 по червень 2022 року не сплачував аліменти на користь ОСОБА_3 , має заборгованість в сумі 150275,55 грн.
ОСОБА_3 працювала контролером з якості в ТОВ «Компанія Стінгрей» з 09.09.2021 по 21.03.2022 року. Після звільнення відомості про її працевлаштування відсутні.
Аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів були стягнуті судом на підставі судового наказу, тобто сімейний стан, матеріальне становище сторін судом не досліджувалось.
Разом з тим, суд має врахувати, що ОСОБА_3 є матір'ю чотирьох дітей. Двоє дітей народились у неї від попереднього шлюбу із ОСОБА_6 . Ці діти проживають разом із ОСОБА_3 . Як видно із розрахунку заборгованості, ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей не сплачує, із чого слід зробити висновок, що ОСОБА_3 утримує їх повністю самостійно.
Сплата аліментів на утримання двох дітей на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини від доходів погіршить матеріальне становище дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .Також суд бере до уваги, що ОСОБА_3 на відміну від ОСОБА_1 не працює, відомості про її доходи відсутні».За останнім розрахунком державного виконавця від 28.03.2023 року, який автоматично скасовує попередні розрахунки, борг Відповідачки за аліментами, станом на 28.03.2022 року складає 71 117,14 грн. (станом на 31.11.2022 року - 71 714, 10 грн.).Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, ОСОБА_3 слід часткового звільнити від заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 , а саме - суму боргу в розмірі 71 714, 10 грн., який утворився в період з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року (виходячи із обов?язку сплачувати 1/3 частини від усіх видів доходів)зменшити до суми 57 289, 88 грн. виходячи із обов?язку сплачувати 1/4 частини від усіх видів доходів за цей період (з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року).
Орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, які відповідач ОСОБА_3 поніс і очікує понести у зв?язку з розглядом справи: вивчення позовної заяви від Позивача «про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів», аналіз судової практики з приводу предмету спора в цій справі - фіксована оплата 1000 грн.;надані відповідачу юридичні консультації 07.02.2023 року в зв'язку з поданим до неї Позивачем позовом - фіксована оплата 1000 грн.; складання клопотання про витребування доказів у цій справі від 08.02.2023 року - фіксована оплата 1000 грн.;складання зустрічного позову «про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей» від 08.02.2023 року - фіксована оплата 2000 грн.;вивчення процесуальних документів (заяв по суті), що надійшли від протилежної сторони судового спору - (фіксована оплата за один документ) - 1000 грн.;складання Відповіді на Відзив - фіксована оплата 1500 грн.;складання письмових пояснень по справі, заяв - фіксована оплата 700 грн.;участь адвоката в судових засіданнях, представництво інтересів Клієнта - фіксована оплата 2000 за участь в одному судовому засіданні , посилаючись на вимоги ч.2 ст.197 СК України просить суд: борг за судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2021 року, справа № 336/3469/21 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утворився в період з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року, та станом на 31.11.2022 року складав 71 714, 10 грн. - зменшити до 57 289, 88 грн. (станом на 31.11.2022 року).Стягнути з Відповідача (за первісним позовом - Позивача) ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 всі понесені нею судові витрати у зв?язку із розглядом справи.
Ухвалою суду від 06.03.2023 року було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.03.2023р на 10-30 год.
13.03.2023 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Коломоєць І.В. подано відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначено, що часткове визнання позову представником відповідача, свідчить про визнання вини відповідачки у несплаті аліментів. В запереченнях на позов, відповідач посилається на розрахунок заборгованості від 09.02.2023р., в той час як первісний позов подано на підставі розрахунку від 03.11.2022р., який не оспорений та не скасований. Відповідач помилково вважає, що розрахунок станом на 09.02.2023р., скасовує розрахунок від 03.11.2022р. Відповідачка посилається на ч. 2 ст. 196 СК, яка вказує, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Матеріали справи не містять відомостей про матеріальний стан ОСОБА_3 , про його зміну. Яку суму соціальної допомоги, отримала ОСОБА_3 , на себе та на дітей: ОСОБА_7 2009р.н, ОСОБА_8 2010 р.н., ОСОБА_4 2016 р.н. та ОСОБА_5 2018 р.н., від іноземних держав, за період з 24.02.2022р. по даний час - не зазначено, в той час як відзив на позов вказує про отримання нею соціальної допомоги від іноземної країни. ОСОБА_3 вважає підтвердженими обставинами її матеріальний та сімейний стан, в той час як довідка про склад сім'ї, умови проживання - відсутні, довідка про отримання нею соціальної та іншої допомоги також відсутні.
Тобто, неможливо здійснити висновок про погіршення чи зміну матеріального, сімейного стану ОСОБА_3 , за відсутності інформації про склад сім'ї та умов проживання в іноземній державі, а також інформації про розмір отриманої соціальної та іншої допомоги.
13.03.2023 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Коломоєць І.В. подано відзив на зустрічну позовну заяву в якому зазначено,відповідач ОСОБА_1 заперечує проти зустрічного позову.Суть позову полягає не у зменшенні суми аліментів, а у зміні рішення суду про стягнення аліментів з 1/3 частини доходів на .
Так, 03 червня 2022р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ у справі № 336/3469/21, про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з 29.04.2021р.
Через невиконання рішення суду, 20 серпня 2021р. в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадженняNo 66576190.
Державним виконавцем Хортицького ВДВС надано розрахунок заборгованості з аліментів, станом на 28.11.2022р., сума заборгованості з аліментів за період з 29.04.2021р. по 28.11.2022р. становить 70492,28 грн.
Розрахунок здійснено виходячи з утримання 1/3 частини доходу боржника, як це визначено рішенням суду.
Однак, позивач по суті просить що б суд зменшив розмір вже стягнутих аліментів які нараховані з 29.04.2021р по 28.11.2022р., з 1/3 частини до частини доходів, що є зміною рішення суду за минулий час, зміною розміру зобов'язання з 1/3 на частини доходів, та є недопустимим.
Позивач за зустрічним позовом помилково вважає, що зменшення суми заборгованості та зміна розміру аліментів що вже стягуються, є тотожними.
Дійсно, ч. 2 ст. 197 СК України передбачено, що За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Однак жодної істотної обставини зустрічний позов не містить.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Натомість, ОСОБА_3 має у власності трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , має відмінний стан здоров'я, матеріально забезпечена, так як вона не працює та не є шукачем роботи (не перебуває на обліку в центрі зайнятості). Окрім того, ОСОБА_3 є позивачем у справах № 337/3985/22, № 337/769/23, № 337/2023/22. При зверненні з позовами вданих справах, вона всюди сплачувала судовий збір та користувалася «платним» адвокатом, що також свідчить про добрий матеріальний стан.
Зустрічний позов направлений на ухилення метері від виконання батьківських обов'язків, що суперечить інтересам дітей.
ОСОБА_3 , фактично переховується від ОСОБА_1 та від їх дітей, самоусунулась від прав та обов'язків щодо дітей, її місцезнаходження не відомо, засобів зв'язку не має, невідомо її дохід та засоби існування. В позові вказано, що позивачка за кордоном, однак країна в якій вона знаходиться - приховується, докази перетину кордону також відсутні.
Зустрічний позов, не направлений на захист прав та інтересів дітей, на покращення їх стану, а навпаки, ускладнює життя та становище дітей.
ОСОБА_1 ,виховує дітей самотужки, під час війни з непрацюючими дитячими садками та школами, з мізерною зарплатньою.
Права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
За наявною інформацією, ОСОБА_3 , отримала тимчасовий захист в країнах Євросоюзу, та отримує грошову допомогу на всіх чотирьох дітей, в тому числі на ОСОБА_9 і ОСОБА_10 які проживають з батьком, адже для отримання грошової допомоги в Євросоюзі, на чотирьох та шестирічних дітей, їх особиста присутність не потрібна, достатньо тільки свідоцтво про народження. Із зазначеного слідує, що мати дітей не тільки їх не утримує, а ще і зловживає своїми правами.
Повідомляємо суд, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя розгялдаєтьсяцивільнй позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно їх двох дітей, справ № 336/3438/22, суддя Дацюк О.І. Справу по суті розглянуто, на 11 квітня 2023р. призначено судове засідання для судових дебатів. У справі наявний висновок органу опіки, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
31.03.2023 представником позивача за зустрічним позовом надано відповідь на відзив на зустрічний позов.
08.05.2023 від представника відповідача надійшов уточнений відзив на позовну заяву, згідно якого він просить позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів задовольнити частково, а саме: після визначення розміру неустойки (пені) за результатами вирішення зустрічних позовних вимог про зменшення боргу за зустрічним позовом ним, (оскільки розмір пені не може бути більше, аніж розмір боргу) зменшити розмір пені за прострочення сплати аліментів (враховуючи підстави, передбачені ч.2 ст. 196 СК України) - до 30% від цієї суми виходячи з розрахунку якщо зустрічний позов буде задоволено: в грошовому еквіваленті до 17 187 грн. (тобто 30% від 57 289, 88 грн.),виходячи з розрахунку якщо зустрічний позов не буде задоволено: в грошовому еквіваленті до 19 248 грн. (тобто 30% від боргу за пенею, який не може бути більше аніж 100% боргу за аліментами, (від суми 64 160, 13 грн. = (71 714, 10 грн. - 7553,97 грн. штраф)).Стягнути з Позивача на користь Відповідача всі понесені нею судові витрати у зв'язку із розглядом справи.
08.05.2023 від представника позивача за зустрічним позовом надійшов уточнений зустрічний позов, згідно якого він просить борг за судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2021 року, справа № 336/3469/21 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утворився в період з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року, та станом на 31.11.2022 року складав 71 714, 10 грн. - зменшити до 57 289, 88 грн. (станом на 31.11.2022 року).Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 всі понесені нею судові витрати у зв?язку із розглядом справи.
12 травня 2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження, справа була призначена до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 позовні вимоги уточненої позовної заяви підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити.В задоволені зустрічної позовної заяви просила відмовити.
В судовому засіданні представник позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 ОСОБА_11 позовні вимоги уточненої зустрічної позовної заяви підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.Позовні вимоги ОСОБА_1 просив задовольнити частково з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та представника позивача за зустрічною позовною заявою, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.
Судом встановлено, що 10 серпня 2020 року, сторони уклади договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей.
Позивач виховує двох дітей самостійно, мати дітей у їх утриманні та вихованні, участі не приймає.
03 червня 2021р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ у справі № 336/3469/21, про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з 29.04.2021р.
Через невиконання рішення суду, 20 серпня 2021р. в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадженняNo 66576190.
Згідно з останнім розрахунком заборгованості державного виконавця Хортицького ВДВС заборгованість відповідача по аліментам утворилась за період з 29.04.2021 п 31.11.2022 та станом на 28 березня 2023 року становить 71714,10 грн.,який відповідачем не оскаржений..
10.08.2022 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у відповідності до ч.14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 20 % від суми заборгованності 37769,00 гривень, що складає 7553,97 грн.
За положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідниммісячним платежем, помножену на 1 %.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 14-616цс18.
Позивачем до позову надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, який в повній мірі відповідає позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Позивачем пред'явлені вимоги про стягнення пені за період з квітня 2021 року по листопад 2022 року, наданий стороною позивача розрахунок пені є вірним математично, та відповідає порядку нарахування пені, який визначено Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 року.
Згідно розрахунку наданого стороною позивача, пеня за прострочення сплати аліментів за цей період складає 167614,30 грн.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відтак, враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України та те, що до відповідача були застосовані заходи, передбачені ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» суд прийшов до висновку, що розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 64 160,13 грн (71714,10-7553,97), які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Доводи представника відповідача про наявність підстав для зменшення розміру неустойки (пені) до 19248, 00 грн не заслуговують на увагу, оскільки достатніх, належних та допустимих доказів того, що у платника аліментів погіршився матеріальний стан, суду не надано,а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 64160,13 грн.
Оцінивши наведені обставини справи у відповідності з вимогами ст.12 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 ..
Оскільки позивач по даній категорії справ звільнений від сплати судового збору при подачі позову, то відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 адвокат Біліченко О.О. в обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог до ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей з 71714,10 грн до 57289,88 грн.,посилався на те, що ОСОБА_3 є матір'ю чотирьох дітей. Двоє дітей народились у неї від попереднього шлюбу із ОСОБА_6 . Ці діти проживають разом із ОСОБА_3 . Як вбачається із розрахунку заборгованості, ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей не сплачує, із чого слід зробити висновок, що ОСОБА_3 утримує їх повністю самостійно.
Сплата аліментів на утримання двох дітей на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини від доходів погіршить матеріальне становище дітей ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 на відміну від ОСОБА_1 не працює, відомості про її доходи відсутні.
Частиною другою ст. 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.
Обґрунтовуючи позов в цій частині представник позивача за зустрічним позовом посилався на те, що ОСОБА_3 самостійно виховує дітей від попереднього шлюбу , не отримує аліменти на їх утримання, не працює, відомості про її доходи відсутні, а тому її слід частково звільнити від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_1 .
Разом з тим, позивачем не заперечується, що їй було відомо,що 03 червня 2021р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ у справі № 336/3469/21, про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з 29.04.2021р.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
З огляду на те, що відповідачем за первісним позовом визнається наявність заборгованості зі сплати аліментів, то така обставина не потребує доказування відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, за якою обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», "передбаченаст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів."
У такому разі дійсно необхідно виходити із презумпції вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти та прострочила виконання зобов'язання. Тобто відповідач повинен доказувати протилежне.
Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 не здійснювала в належному розмірі виплат по аліментам, поважних обставин, які б свідчили про незалежні від неї причини, не встановлено.
ОСОБА_3 була обізнана зі змістом рішення суду про стягнення з неї аліментів на утримання дітей та знала про свій обов'язок з їх сплати, однак доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, відповідачем до суду не надано. ОСОБА_3 не довела, що вона не має можливості утримувати своїх дітей.
ОСОБА_3 не наведено суду підстав (особливостей матеріального, сімейного стану тощо), у зв'язку з якими її може бути частково звільнено його від сплати заборгованості за аліментами.
Твердження ОСОБА_3 про погіршення матеріального стану внаслідок відсутності доходу на своє утримання та утримання її неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не підтверджуються належними доказами та спростовуються роздруківкою відомостей з центральної бази даних ДРФО ДПС України щодо доходів за період 2021-1 квартал 2023 року громадянки ОСОБА_3 від 24.05.2023 року згідно якої ОСОБА_3 за період з січня 2021 по березень 2022 отримала 52878,01 гривень соціальних виплат з відповідних бюджетів. За період з вересня 2022 по березень 2023 ОСОБА_3 отримала 95 044,09 гривень аліментів (джерело отримання доходів- ВЧ А1978).
Крім того Головне управління ДПС у Запорізькій області листом №20446/6/08-01-12-01-04 від 24.05.2023 року повідомило суд, що згідно Регламенту ком'ютерної обробки податкової звітості,звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, термін перенесення даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, і сум утриманного з них податку за 2 квартал 2023 року до електронних баз звітності закінчується 23 серпня 2023 року .Тому інформація за 2 квартал 2023 року може бути надана не раніше вказаного періоду.
Більш того, як було зазначено представником позивача за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_3 після введення воєнного стану в Україні виїхала з двома дітьми- ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Республіка Польща,де отримує соціальну допомогу іноземної держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Суд вважає, що у даному випадку розмір заборгованості за аліментами, яка виникла внаслідок невиконання судового наказу виданого 03.06.2022 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі № 336/3469/21, про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з 29.04.2021 не підлягає зменьшенню,а отже зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітньіх дітей не підлягає задоволенню.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача у разі відмови у позові.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,89,141, 206 , 211 , 261 , 264 , 265,354,430ЦПК України,ст.196 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 64160 (шістьдесят чотири тисячи сто шістьдесят ) грн.13 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 955,50 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 05 липня 2023 року.
Суддя: С.А. Ширіна
03.07.2023