Справа № 306/1224/23
Провадження № 2/306/479/23
05 липня 2023 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Ганчак Л.Ф.
за участю секретаря Мигович В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Свалява в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Свалявської міської ради (89300, адреса: м.Свалява, площа Головна, 1 Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053884) про визнання права власності на нерухоме майно.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Свалявської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. Позов мотивує тим, що у 2000-2009 році побудувала житловий будинок згідно з планом забудови на земельній ділянці у АДРЕСА_2 . У житловому будинку проведено всі необхідні будівельні та ремонтні роботи і на даний час будинок є завершений будівництвом - житловий будинок АДРЕСА_2 . Зазначає, що для оформлення необхідних установчих документів на вказаний житловий будинок із подальшою державною реєстрацією змушена звернутися до суду про визнання права власності.
У судове засідання позивач не з'явилася, до початку розгляду справи подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, до суду надійшла заява представника Свалявської міської ради про розгляд справи за їх відсутності за наявними в матеріалах справи документами. Відзив (заперечень) на позовну заяву не подано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позовні вимоги обгрунтовані позивачем з посиланням на те, що позивач не може оформити право власності вже на завершений будівництвом житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 139,3 кв.м., у тому числі житлової - 48,4 кв.м.
Відповідно до ч.2. ст.331 ЦК України передбачено особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно, а виняток з загального правила набуття права власності на новостворене майно особою, яка його створила, передбачений ст. 376 ЦК України.
Згідно ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. (суд ураховує роз'яснення ВССУ "Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)", що при вирішенні позову про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцию, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки; при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства".
Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч.2 ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст. 376 ЦК Україна).
Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 181 ЦК України - до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належить земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
З огляду на перевірені в судовому засіданні докази, враховуючи, що позивачем доведені обставини на які він посилається в позовній заяві належними та допустимими доказами, що позивач позбавлений можливості вчиняти правочини щодо належного йому майна, що самочинне будівництво позивач здійснив на земельній ділянці, яка є у користуванні позивача, що законом не передбачено іншого порядку підтвердити позивачу наявність права власності на житловий будинок на земельній ділянці, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Оцінивши належність та достовірність наявних у справі доказів, приймаючи до уваги, що відповідач позовні вимоги визнає, що визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 141, 208, 209, 212-215, 224-226, 232, 299, 294 ЦПК України, ст.316,317, 319, 375, 376 ЦК України, на підставі Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” суд,
Позов ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_2 , загальною площею 139,3 кв.м., у тому числі житлової - 48,4 кв.м.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення до Закарпатського апеляційного суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Л.Ф.Ганчак