Справа № 712/6672/23
Провадження № 1-кс/712/3107/23
Про застосування запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою
04 липня 2023 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 м. Черкаси клопотання слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023250310002192 від 02.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за підозрою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків на ЧАЕС не являється, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий
-04.11.2022 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 4 ст. 186, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі; із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 3 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
04.07.2023 до Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023250310002192 від 02.07.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 01.07.2023 о 20 годин 30 хвилин, рухаючись по вул. Верхня Горова, м. Черкаси, побачив на шиї у ОСОБА_8 , який також рухався по вул. Верхня Горова, м. Черкаси, золотий ланцюжок, після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, у подальшому неодноразово продовжений, останній раз Указом Президента України № 3057-ІХ від 02.05.2023 з 05 годин 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , наблизився до ОСОБА_8 та шляхом ривка зірвав з його шиї золотий ланцюжок, на якому знаходився золотий хрестик. Після чого, з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 66 450 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
03.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
У свою чергу, ОСОБА_6 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який відносяться до категорії тяжких, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
02.07.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- існують ризики, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_6 не працює, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та, в разі його засудження, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, тому з метою уникнення вказаного покарання, він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- існують ризики передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обумовлюється тим, що ОСОБА_6 не працює, тому не має джерела доходу для забезпечення своєї життєдіяльності, є раніше судимим, вчинив вказане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.11.2022, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому він може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Також слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як:
1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв'язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних у клопотанні ризиків;
2) особиста порука - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_6 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків;
3) застава - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те, що майновий та сімейний стан підозрюваного дає йому можливість внести за себе заставу;
4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків.
У зв'язку з викладеним, просить обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 03.09.2023.
Визначити розмір застави у розмірі 40 мінімальних прожиткових мінімумів.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд, про зміну свого місця проживання.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні, та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливостю внесення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що згодний нести покарання, але просить відтермінувати тримання під вартою до можливості спілкування з матір'ю.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання слідчого та просила застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, обравши домашній арешт.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Під час судового розгляду, на обґрунтування даного клопотання та підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, слідчим, надані наступні докази.
З витягу з ЄРДР № 12023250310002192, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2023 за заявою ОСОБА_8 вбачається, що зареєстровано кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України.
З протоколу огляду місця події вбачається, що місцем вчинення злочину є відкрита ділянка місцевості за адресою АДРЕСА_3 , між будинками 30 та 29.
З протоколу допиту потерпілого від 02.07.2023 вбачається, що останній розповів про обставини скоєного стосовно нього злочину, що відбувся 01.07.2023.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого, зафіксований факт впізнання останнім підозрюваного ОСОБА_6 , як особу, яка вчинила стосовно нього злочин 01.07.2023.
03.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 5 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевказане слідчий суддя зазначає, що проголошуючи «право на свободу», стаття 5 передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена свободи. Позбавлення свободи не обмежується класичним випадком тримання під вартою після арешту або засудження, а може мати багато інших форм (Guzzardi проти Італії, § 95). Для того, щоб визначити, чи було особу «позбавлено свободи» у значенні статті 5, відправною точкою повинна бути її конкретна ситуація, і необхідно враховувати ряд критеріїв, таких, як тип, тривалість, наслідки і спосіб реалізації відповідного заходу (Guzzardi проти Італії, § 92; Medvedyev і Інші проти Франції, § 73; Creangг проти Румунії, § 91). Зобов'язання брати до уваги «різновид» і «спосіб імплементації» згаданого заходу дозволяє Суду враховувати особливий контекст і обставини, притаманні іншим обмеженням, ніж класичне ув'язнення в тюремній камері. Важливим фактором, який слід брати до уваги, є контекст, в якому цей захід застосовується, оскільки в сучасному суспільстві нерідко трапляються ситуації, коли громадськість може бути покликана змиритись з обмеженнями свободи пересування або особистої свободи задля загального блага (Nada проти Швейцарії, § 226; Austin і Інші проти Сполученого Королівства. Поняття позбавлення свободи за змістом статті 5 § 1 містить як об'єктивний елемент поміщення людини у певний обмежений простір на значний період часу, так і додатковий суб'єктивний елемент, який полягає в тому, що людина не давала чинної згоди на таке поміщення (Storck проти Німеччини, § 74; Stanev проти Болгарії, § 117). Право на особисту свободу є занадто важливим в демократичному суспільстві, тому людина повинна мати можливість скористатися захистом, передбаченим Конвенцією, навіть якщо вона, можливо, сама дозволила взяти себе під варту, особливо, якщо ця людина не має достатньої дієздатності для того, щоб погодитись або не погодитись із запропонованими діями (H.L. проти Сполученого Королівства, § 90; Stanev проти Болгарії.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Враховуючи, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, враховуючи відомості про доказову базу, що надана до клопотання органом досудового розслідування та про сукупність обставин підозри, що інкримінується ОСОБА_6 , а також обсяг відомостей, щодо існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були повідомленні під час розгляду клопотання прокурором та знайшли своє підтвердження та обґрунтування - приходить до переконання, що висновки органу досудового розслідування щодо обґрунтованої підозри, викладені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
На переконання слідчого судді, суспільний інтерес у даній справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігти процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а саме: переховування від досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.
Проаналізувавши заперечення та доводи підозрюваного щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до висновку про їх необґрунтованість та зазначає, що у даному кримінальному провадженні зазначені ним заперечення і доводи не перевищують суспільного інтересу у даному кримінальному провадженні, який з урахуванням обставин злочину та його тяжкості є наявним в даній справі та полягає у повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування та розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
Враховуючи викладене, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши зміст клопотання і наявні матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а саме позбавлення волі на строк до 10 років; вік та стан здоров'я підозрюваного, які не виключають можливості перебування його під вартою, відсутність жодних належних медичних відомостей чи письмових доказів, які б свідчили, що стан здоров'я підозрюваного не дозволяє, чи взагалі виключає можливість перебування в установі виконання покарань, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені слідчим і прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що підозрюваний у разі застосування стосовно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду задля уникнення кримінальної відповідальності, оскільки можливість уникнення покарання може бути для підозрюваного меншим злом ніж процедура його відбування у разі визнання його винним.
Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним чи продовження існуючих правопорушень, оскільки підозрюваний був засуджений за умисні корисливі злочин, але висновку для себе не зробив і знову скоїв умисний корисливий злочин, крім того, підозрюваний не працевлаштований, міцних соціальних зв'язків не має.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає доцільним обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 30.08.2023 включно.
Слідчий суддя також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно підозрюваного, передбачені ст. 176 КПК України, однак вважає, що слідчим і прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на об'єктивні обставини справи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та сукупність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід прийти до висновку, що тримання підозрюваного під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити його належну поведінку.
У відповідності до положень ч.3 ст. 183 КПК України - суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У зв'язку з чим, при застосуванні у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає заставу у розмірі запропонованому прокурором 40 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну особу (2 684 грн. 00 коп.), що складає 107 360 грн. 00 коп. та з урахуванням матеріального становища підозрюваного та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов'язків, встановлених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 196-197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023250310002192 від 02.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за підозрою ОСОБА_6 - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ "Черкаський слідчий ізолятор " на строк 60 днів, а саме: з 02.07.2023 року по 30.08.2023 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 - заставу у 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107 360 грн. 00 коп.
У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь який момент, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця проживання (тимчасового перебування), про яке негайно повідомити слідчого прокурора або суд, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками по справі.
Попередити, що у разі не виконання даних обов'язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору негайно, після її проголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді складено 05.07.2023 о 08:20 год.
Слідчий суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси ОСОБА_1