08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/795/23
381/1939/23
28 червня 2023 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дмитрівка, Фастівського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», одруженого, на утриманні дітей не має зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні за № 12023111310001217 від 03.05.2023 року,-
встановила:
до провадження слідчого судді, надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, в рамках кримінального провадження №12023111310001217 від 03.05.2023 року.
У клопотанні слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 03.05.2023 року близько 16 години 25 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись проїзною частиною вул. Шевченка, с. Дмитрівка Фастівського району Київської області в напрямку с. Волиця Фастівського району Київської області, поблизу буд. №74, в порушення вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), згідно з яким «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», пункту 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, пункту 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», внаслідок чого не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини, а саме: на праве узбіччя, по напрямку свого руху, де здійснив наїзд на дерево.
В результаті описаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ЗАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, розриву селезінки та закритої травми живота, від яких настала смерть останнього.
Грубі порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3 б),д), 2.9 а) та 12.1 Правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_7 .
03.05.2023, о 19 год 30 хв, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
04.05.2023 постановою слідчого кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч. 2 ст. 286-1 КК України на ч. 3 ст. 286-1 КК України.
04.05.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
05.05.2023 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.07.2023 року.
22.06.2023 постановою керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 04.08.2023 року.
Слідчий зазначає, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не є можливим у зв'язку із тривалим терміном проведення судових експертиз, крім того необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій та виконати вимоги ст. 290 КПК України, а тому він змушений звернутися до слідчого судді з вказаним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні сторона захисту - адвокат ОСОБА_5 просив клопотання задовольнити частково та застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшла до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані, що вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в доказах, що приєднані до клопотання, одночасно враховує, що означене встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу, вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, вирішенні питання про продовження строків досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У зазначеному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, їх сукупність надає підстави вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Втім, за практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, та зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини у справі «Михалкова та інші проти України» у рішенні від 13.01.2011 р. зазначив, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим у даній справі необхідно завершити проведення експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів кримінального провадження.
Сторона обвинувачення довела, що ризик передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, тому, прогнозуючи неминучість тривалого покарання у вигляді ув'язнення, як безальтернативного покарання, він без виключення, буде переховуватись від правоохоронних органів, як спосіб уникнення від відповідальності.
Стосовно інших ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приймає доводи слідчого, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших осіб, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Також, беручи до уваги, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних сил України, під час введення на території України воєнного стану, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив дорожньо-транспортну пригоду, яка спричинила смерть потерпілого, а тому це прямо вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправних діянь, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому, у разі перебування ОСОБА_4 на волі, наявні передумови для вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний стан, здійснені слідчі і процесуальні дії, та ті, які орган досудового розслідування має здійснити, слідчий суддя приходить висновку про задоволення клопотання, також враховує принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують тільки ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України, приймає до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, що стороною захисту не спростовані надані стороною обвинувачення докази, які дають підстави для висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу з метою забезпечення прав, свобод підозрюваного і одночасно з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження органом досудового розслідування.
Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Клопотання слідчого слідчого відділу Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 , підозрюваному у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12023111310001217 від 03.05.2023 року - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 серпня 2023 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: ОСОБА_1