справа № 165/1690/23
провадження №2/165/396/23
04 липня 2023 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвській Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням, -
встановив:
22 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на заселення якої було видано ордер №205. Зазначає, що також проживала разом з бабусею та була зареєстрована за даною адресою, її право на заселення зазначено в ордері. 30.01.2018 року через сімейні обставини їй довелось змінити місце реєстрації, проте залишилась проживати разом з бабусею, а зазначена квартира залишилась її єдиним та постійним місцем проживання по теперішній час. Вказує, що покійна бабуся ОСОБА_2 була одинокою, і її сім'я була для неї найближчою родиною, до її смерті вона доглядала її та у всьому їй допомагала, вони постійно проживали разом, однією сім'єю і вели спільне господарство. Посилається на те, що після смерті бабусі з'ясувалось, що вона позбавлена можливості оформити право власності на займане житло, оскільки не зареєстрована у ньому, а головний квартиронаймач ОСОБА_2 , на кого було видано ордер - померла, що унеможливило її реєстрацію в квартирі якою вона користується постійно. Вважає, що набула право на постійне користування квартирою шляхом постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач просить суд визнати за нею право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по справі залишити за нею.
До проведення підготовчого засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задовольнити, судові витрати по справі залишити за позивачем.
До проведення підготовчого засідання представник відповідача Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Карпус Б.С. подав до суду письмову заяву, просить розгляд справи провести без участі представника Виконавчого комітету Нововолинської міської ради за наявними матеріалами справи, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, а саме: копію паспорта позивача (а.с.5), копію довідки про реєстрацію місця проживання позивача (а.с.6), копії свідоцтв про народження (а.с.7-9), копії витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.10, 11), копію свідоцтва про смерть (а.с.12), довідку з місця проживання позивача (а.с.13), копію ордеру на жилу площу в гуртожитку (а.с.16), копію витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.17), копію рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради №183 від 25.04.2023 про відмову у приватизації жилого приміщення (а.с.18), суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому Пленум Верховного Суду України роз'яснив в п.15 постанови від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.
Враховуючи визнання позову відповідачем, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та наявність законних підстав для визнання права на користування житловим приміщенням, суд позов задовольняє та визнає за ОСОБА_1 право на користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн., що підтверджується документально (а.с.1)залишити за позивачем ОСОБА_1 за її клопотанням.
Керуючись ст.141, ст.142, ч.4 ст.206, ст.210, ст.ст.263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 29 ЦК України, ст.64, 65 ЖК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 ) право на користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий суддя М.М. Ушаков