Справа № 466/314/21 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/154/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
05 липня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові заяву представника ОСОБА_1 - Кулеби Володимира Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 28 лютого 2023 року,-
рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задоволено.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний цент екстреної медицини та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.
В частині позовних вимог про стягнення коштів із відповідачів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_3 - відмовлено.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф» судовий збір в сумі 908 гривень в дохід держави.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» задоволено частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року змінено, викладено абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Позов ОСОБА_1 задовольнити частково».
В решті рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року - залишено без змін.
12 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - Кулеба Володимир Миколайович звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
В обгрунтування заяви вказує, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу була подана у відзиві на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що орієнтований розмір витрат позивачки на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести складає 3 200 гривень. Вказує, що у зв'язку із поданням відповідачем апеляційної скарги позивачці було надано правову допомогу на суму 3 200 грн., що підтверджується договором доручення на представництво інтересів на надання правничої допомоги (правової допомоги) від 20.07.2020 року та актом приймання наданих послуг №6 від 09.06.2023 року. Вважає, що сума є обгрунтованою та відповідає реально наданих послугам адвоката. З вищенаведених підстав просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 3 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з огляду на таке.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
При цьому, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що між 20.07.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кулебою Володимиром Миколайовичем укладено договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги).
Пунктом 6 договору доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 20.07.2020 року передбачено, що обсяг та вартість виконаних робіт за даним договором фіксується в акті (-ах), що підписується сторонами або їх повноважними представниками.
Відповідно до п.7 договору такий набирає чинності з моменту його підписання сторонами та укладений строком на три роки.
Відповідно акту приймання наданих послуг №6 від 09 червня 2023 року відповідно до договору на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 20.07.2020 року адвокат Кулеба В.М. надав ОСОБА_1 протягом 04.05.2023-09.06.2023 року правову допомогу в обсягах та на умовах, визначених договором вартістю 3 200,00 грн.
Згідно вказаного акту вартість за одну людино-годину надання послуг становить 800,00 грн.
Актом приймання наданих послуг №6 від 09 червня 2023 року підтверджується, що адвокатом Кулебою В.М. було надано позивачці наступні послуги: вивчення апеляційної скарги та судової практики, на яку покликається відповідач в апеляційній скарзі - 400,00 грн. (час витрачений адвокатом 30 хв.); відзив на апеляційну скаргу - 2 800,00 грн. (час витрачений адвокатом 3 год. 30 хв.), всього 3 200,00 грн. Даний акт пвідписано сторонами.
Колегія суддів погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу, понесений позивачем у справі в суді апеляційної інстанції в сумі 3 200,00 грн. підтверджений належними та допустимими доказами.
Враховуючи, що актом приймання наданих послуг №6 від 09 червня 2023 року до на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 20.07.2020 року, укладеного між адвокатом Кулебою В.М. та ОСОБА_1, підтверджується обсяг та вартість наданої позивачці правової допомоги в розмірі 3 200,00, який є обгрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, відповідачем не подано доводів на обгрунтування неспівмірності таких витрат та не подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про те, що з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 200,00 грн., що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 270, 381-384 ЦПК України, суд, -
заяву представника ОСОБА_1 - Кулеби Володимира Миколайовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 3 200 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Додаткова постанова складена 05 липня 2023 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк