03 липня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 2-917/11
номер провадження №22-ц/824/9677/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року про відмову у прийнятті заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами /суддя Кириленко М.О./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено (т.1, а.с.18).
18 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року, посилаючись на те, що рішення суду є необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права. Вказує, що підставою для перегляду є ст. 361 п. 2.2-1) та п. 3.3) ЦПК України. Вважає, що саме тому рішення суду підлягає перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами (т.1,а.с.19-20).
12 липня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду від 17 листопада 2011 року та просив визнати його право володіння майном (спадщиною) його матері ОСОБА_3 (т.1, а.с.28-29).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 06 серпня 2018 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами про перегляд рішення Богуславського районного суду Київської області. (том. 1 а.с. 38)
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року (т.1, а.с.77).
Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року залишено без змін (т.1, а.с.165-169).
Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 березня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2, а.с.145-149).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року залишено без задоволення, відповідне судове рішення залишено в силі (т.2, а.с.159).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року залишено без задоволення, відповідне судове рішення залишено в силі (т.2, а.с.166).
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасовано, справу за заявою ОСОБА_1 від 12 липня 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року у справі № 2-917/11 за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.3, а.с. 29-31).
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасовано, справу за заявою ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року у справі № 2-917/11 за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.3, а.с. 32-34).
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07 червня 2022 року, з урахуванням ухвали Миронівського районного суду Київської області від 20 червня 2022 року про виправлення описки (т.3, а.с.190-191) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року по цивільній справі № 2-917/11 за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району про визнання права власності на спадкове майно та залишено судове рішення в силі (т.3, а.с.183-188).
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року скасовано, справу за заявою ОСОБА_1 від 07 червня 2022 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богуславського районного суду Київської області від 17 листопада 2011 року у справі № 2-917/11 за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.3, а.с. 244- 247)..
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року відмовлено у прийнятті заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами. /т. 4 а.с. 8-10/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати і прийняти до розгляду його заяву.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що рішення суду порушує його право на спадщину згідно зі ст. 1261 ЦК України і на обов'язкову частку спадщини згідно зі ст. 535 ЦК України в редакції 1963 року. Вказував, що після п'ятирічного розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в судах різних інстанцій, суд першої інстанції неправомірно відмовив йому у прийнятті заяви. Вказував, що суд умисно відмовляє йому у перегляді рішення, зловживаючи процесуальними нормами, затримує розгляд справи. Вказував, що підставою для відмови у прийнятті заяви стало те, що він не був стороною у справі, водночас, аналогічне рішення суду першої інстанції вже скасовувалось апеляційним судом. При цьому судами встановлено, що рішення суду про перегляд якого він просить, впливає на його обов'язки та права. Вказував, що судом умисно не було його залучено до участі у справі, хоча було відомо, що він є спадкоємцем за законом. Просив також його посилання на нововиявлену обставину згідно з п. 2-1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України в редакції 2016 року вважати посиланням на виключну обставину згідно з п. 3 ч. 3 ст. 423 ЦПК України у редакції 2018 року
ОСОБА_1 та відповідач у справі в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, ОСОБА_1 клопотав про розгляд його справи за його відсутності, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 423 ЦПК України про те, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Поряд з цим, суд звертав увагу на положення статі 424 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;
Отже, враховуючи викладене, судом першої інстанції наголошено, що згідно ст.ст. 423, 424 ЦПК України рішення, постанова, ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами за відповідною заявою учасника справи.
З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами може бути подано учасниками справи, а відтак, особа, яка не була залучена до участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов'язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не є стороною у справі за позовом ОСОБА_2 до Медвинської сільської ради Богуславського району Київської області про визнання право власності на спадкове майно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за приписами ст. 424 ЦПК України, він не є особою, яка має право на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого у цій справі рішення.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 березня 2020 року в даній справі, якою було скасовано ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 березня 2019 року та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, Верховний Суд зробив висновок про те, що процесуальним наслідком звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами особи, яка не була залучена до участі у справі, є постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті такої заяви (т.2, а.с.145-149).
Відповідно до частини 1 статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно відмовив в прийняті заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі № 2-917/11 оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка має право на звернення до суду із заявою в порядку ст.423 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, про те, що рішення суду порушує право апелянта на спадщину згідно зі ст. 1261 ЦК України і на обов'язкову її частку, апеляційним судом відхиляються з огляду на висновки касаційного суду та те, що в даному випадку ОСОБА_1 мав право на оскарження рішення суду в загальному порядку, шляхом звернення з апеляційною скаргою особою, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Рішення в апеляційному порядку ОСОБА_1 не оскаржувалось, а отже не може бути переглянуто рішення за нововиявленими або виключними обставинами за заявою особи, яка не була учасником справи по суті.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року про відмову у прийнятті заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року про відмову у прийнятті заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: