справа №756/5958/20 Головуючий у І інстанції - Жук М.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/2188/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
04 липня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд до КП «Київтеплоенерго» з указаним позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії КП «Київтеплоенерго» щодо зняття з обліку встановленого згідно з проектом лічильника тепла та проведення нарахування за комунальну послугу «централізоване опалення» в опалювальний сезон 2019-2020 років без урахування щомісячних показників лічильника (заводські номери 63486292, 63483091), що обліковують теплову енергію в квартирі АДРЕСА_1 ;
визначити, що підставою для нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 є показання вузла розподільного обліків тепла, що встановлені у цій квартирі;
зобов'язати КП «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 , що належить позивачу, з урахуванням показань вузлів розподільного обліку тепла, що встановлені у цій квартирі;
зобов'язати КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання з 03 жовтня 2019 року та здійснювати нарахування у подальшому, враховуючи показники приладів обліку спожитого тепла, заводські номери 63486292, 63483091 у квартирі АДРЕСА_1 та скасувати заборгованість за договором №024016000070100.
В обґрунтування позову зазначав, що ним було обладнано квартиру АДРЕСА_1 двома приладами обліку теплової енергії типу Sensor GmdH, заводські номери 63486292, 63483091.
Монтаж вузлів обліку споживання теплової енергії (лічильника тепла) системи опалення квартири було проведено відповідно до погодженого проекту, складеного спеціалізованою організацією, та погоджено балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 ТОВ «Житлобуд 1», структурним підрозділом «Київські теплові мережі».
Актами прийняття на комерційний облік вузлів обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення та введення його в експлуатацію вузли обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення взято на облік та опломбовано представником ПАТ «Київенерго».
23 листопада 2016 року між ним та ПАТ «Київенерго» укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню №024016000070100, згідно якого позивач отримував послуги з централізованого опалення, а нарахування за спожиті послуги здійснювалося, виходячи з показань квартирних засобів обліку.
З 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» набуло статусу виконавця послуг з централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 .
Зазначив, що станом на 30 жовтня 2019 року лічильник не відображається в його особистому кабінеті на сайті ГІОЦ, тому він не має можливості вносити показники спожитої теплової енергії .
Вказував, що відповідно до умов договору та вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» справляння плати за нормативним споживанням за наявності квартирних засобів обліку без урахування його показань не допускається.
Його неодноразові звернення до відповідача результатів не дали, у наданих відповідях відповідач посилається на невідповідність встановлених у його квартирі приладів обліку теплової енергії вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим їх правомірно знято з обліку.
Зауважував, що відповідачем безпідставно здійснюється нарахування оплати за централізоване опалення за нормами споживання та по середньозваженому тарифу, без урахування показників вузлів обліку споживання теплової енергії, які регулярно надсилалися позивачем КП «Київтеплоенерго», що порушує його права та законні інтереси.
На підставі викладеного позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вказує, що доказом про можливість встановлення вузла обліку в картирі №7 є наданий суду Акт обстеження №421А від 28 листопада 2019 року щодо технічної можливості встановлення вузлів розподільчого обліку теплової енергії, замовником якої є співвласник будинку (позивач), а виконавцем - суб'єкт господарювання, який має ліцензію, що передбачено Порядком №829.
Зауважує, що після того, як відповідач зняв з обліку лічильник тепла та виставляв рахунки на підставі загального будинкового лічильника, він щомісячно передавав показники лічильника тепла у письмовому вигляді та просив відповідача обґрунтувати законодавчо такі його дії.
27 липня 2021 року апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволенняя, оскільки, на думку відповідача, рішення у справі ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з'ясовано всі обставини.
Посилався на те, що після введення в дію нового Порядку №829, на відміну від попереднього порядку, встановлення абонентом індивідуального вузла розподільного обліку тепла (квартирного лічильника) можливе лише при горизонтальному розведенні інженерних мереж.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
За змістом частини першої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у квартирі позивача можливим є встановлення приладів-розподілювачів, а не встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії.
Врахування КП «Київтеплоенерго» показань вузлів розподільного обліку теплової енергії у квартирі АДРЕСА_1 неможливе з огляду на відсутність належного підтвердження відповідності встановлених розподільного обліку теплової енергії нормативним вимогам, що, як наслідок, призвело до некоректного обліку спожитої теплової енергії по відношенню до мешканців квартир без індивідуальних засобів обліку теплової енергії.
Проте, колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 05 листопада 1998 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 10).
Відповідно до робочого проекту ТОВ «Мегаватт ЛТД» виконано роботи з влаштування квартирного вузла обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, в квартирі позивача встановлено засоби вимірювальної техніки - лічильники теплової енергії SensoStar2, заводські номери 63486292, 63483091 (а.с. 11-24).
23 лютого 2017 року вказаний квартирний вузол обліку теплової енергії прийнятий в експлуатацію, що підтверджується актом введення в експлуатацію квартирного вузла обліку теплової енергії (а.с. 16).
Актами від 23 січня 2017 року прийнято на комерційний облік вузли обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення квартири АДРЕСА_1 (а.с. 33, 34).
Актом ТОВ «Техенерго-Клімат» технічної можливості №421А від 22 листопада 2019 року встановлено квоте за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36-47).
23 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго» укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню №024016000070100, згідно з яким позивач отримував послуги з централізованого опалення, а нарахування за спожиті послуги здійснювалося, виходячи з показань квартирного засобів обліку.
З 01 травня 2018 року виконавцем послуг з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 стало КП «Київтеплоенерго».
До жовтня 2019 року нарахування ОСОБА_1 оплати за послуги з централізованого опалення здійснювалось з урахуванням показань приладів обліку теплової енергії, що встановлені у нього в квартирі.
Проте, у подальшому нарахування КП «Київтеплоенерго» оплати за послуги з централізованого опалення здійснювались з урахуванням показань будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири ОСОБА_1 .
Правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та фізичною особою (споживачем), яка отримує послуги з централізованого постачання гарячої води, урегульовано Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про теплопостачання».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Так, за змістом статті 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.
До прийняття порядку, яким мала бути встановлена процедура взяття на абонентський облік, а також здійснений перегляд інших нормативно-правових актів протягом 6 місяців з дня опублікування Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (02 серпня 2017 року), діяли Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Згідно пункту 1 Правил, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Пунктом 10 Правил передбачено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Відповідно до пункту 29 Правил споживач має право: зокрема, на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.
Згідно вимог абзацу 5 пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення № 630, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
За змістом статті 32 Закону України «Про теплопостачання» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»:
- вузол обліку - комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);
- вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються.
У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у приміщеннях (місцях) загального користування багатоквартирних будинків) особами, визначеними частинами другою і третьою цієї статті, повинні бути встановлені прилади - розподілювачі теплової енергії, крім випадків, коли це економічно недоцільно.
Модель приладу - розподілювача теплової енергії визначається власником (співвласниками) будівлі за погодженням з виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги.
Усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку теплової енергії або приладів - розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оператор зовнішніх інженерних мереж, виконавець комунальної послуги, інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, зобов'язані приймати вузли обліку, встановлені відповідно до вимог цього Закону, на абонентський облік протягом 14 календарних днів, про що складається відповідний акт. Прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії.
Пунктом 6 Порядку № 829 передбачено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.
Згідно пункту 3 Порядку № 829 розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж і оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії, забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі або приладів - розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах.
Відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 829 оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, за наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
З огляду на те, що Порядок № 829 набрав чинності лише 24 жовтня 2018 року, то положення та вимоги даного порядку мають застосовуватися з моменту набрання ним чинності, до нових відносин, які визначають процедуру встановлення вузлів розподільного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, які були прийняті на облік.
Відповідно до статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, Порядок № 829 не передбачає зняття з обліку тих лічильників споживачів, які були погоджені та взяті на облік до набуття чинності цієї постанови, та не встановлює заборони щодо врахування показників по даним лічильникам, які надаються споживачами.
Також, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку №829.
Так, згідно пункту 12 Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 жовтня 2018 року № 270, не вимагається повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії), який раніше був прийнятий на абонентський облік, в приміщенні реконструйованої, капітально відремонтованої будівлі, якщо реконструкція, капітальний ремонт будівлі були здійснені без заміни такого вузла обліку (приладу - розподілювача теплової енергії).
Отже показники лічильників, встановлених та прийнятих на облік у встановленому законом порядку до прийняття Порядку №829, повинні враховуватися виконавцем послуг, тобто у цьому випадку КП ВК КМР (КМДА) «Київтеплоенерго».
Порядок №829 не передбачає необхідність приведення раніше встановленого вузла обліку у відповідність до цього Порядку та не встановлює заборони щодо врахування показників за такими лічильниками, які надаються споживачами. Вказаний порядок не передбачає повторне прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку відповідно з новою процедурою, який раніше був прийнятий на абонентський облік, до набрання чинності Порядку № 829.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №756/2361/20-ц.
Таким чином, у КП «Київтеплоенерго» були відсутні правові підстави для зняття з обліку індивідуальних лічильників позивача ОСОБА_1 , встановлених в належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 ТОВ «Житлобуд 1» згідно проекту, який був погоджений, взятих на облік ПАТ «Київенерго» та опломбованих 23 січня 2017 року. 02 вересня 2016 року встановлені в квартирі позивача теплолічильники пройшли повірку.
Отже, відмовивши у прийнятті на абонентський облік вузла розподільчого обліку теплової енергії та, здійснюючи нарахування позивачу вартості послуги з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2020 року без урахування показників лічильника теплової енергії, відповідач обмежив право ОСОБА_1 на раціональне споживання теплової енергії та оплату за фактично отриманні послуги з постачання теплової енергії.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що КП «Київтеплоенерго» було порушено вимоги абзацу 2 пункту 10 Правил № 630, відповідно до якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил.
Таким чином, дії відповідача щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильників в належній на праві власності позивачу квартирі АДРЕСА_1 та проведення нарахування йому оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильників (заводські номери 63486292, 63483091), є неправомірними.
Отже, доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності вказаних дій відповідача та про відмову в задоволенні позову в цій частині є обґрунтованими, а тому позовні вимоги про зобов'язання КП «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений в квартирі підлягають задоволенню.
Посилання сторони відповідача на те, що після введення в дію нового Порядку №829, на відміну від попереднього порядку, встановлення абонентом індивідуального вузла розподільного обліку тепла (квартирного лічильника) можливе лише при горизонтальному розведенні інженерних мереж, у даній справі не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що квартира позивача розташована у будинку, де подача теплоносія здійснюється за горизонтально-вертикальною системою.
На момент встановлення позивачем вузла розподільчого обліку теплової енергії ПАТ «Київенерго» (попередній виконавець послуг) здійснював розподіл обсягів комунальних послуг, а тому зміна законодавства, що регулює питання порядку встановлення та прийняття на облік вузла розподільчого обліку теплової енергії, не припиняє можливість споживача теплової енергії за наявності встановленого у передбаченому порядку (на момент встановлення) індивідуального приладу обліку тепла оплачувати такі послуги за показниками відповідного лічильника.
Зміна законодавцем технічних вимог щодо порядку встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії (квартирних лічильників) не є підставою для встановлення споживачем нового обладнання для обліку тепла, за умови, що таким споживачем до прийняття нового Порядку №829 вже встановлено індивідуальний вузол розподільчого обліку теплової енергії.
Поряд з цим, позовні вимоги про визначення, що підставою для нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 є показання вузла розподільного обліку тепла, які встановлені в квартирі, задоволенню не підлягають, так як вказана вимога встановлена в абзаці 2 пункту 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодно та гарячої води і водовідведення № 630, відповідно до якого, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
З огляду на зазначене, обгрунтованими є позовні вимоги про зобов'язання КП «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахувань за теплопостачання з 03 жовтня 2019 року, враховуючи показники приладів обліку спожитого тепла (заводські номери 63486292, 63483091) у кухні та ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 .
Проте, що стосується вимог про зобов'язання КП «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахувань за теплопостачання у подальшому та скасувати заборгованість за договором №024016000070100, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вимога про зобов'язання КП «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахувань за теплопостачання у подальшому, тобто на майбутнє, не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.
Зважаючи на задоволення позовних вимог про здійсння перерахунку нарахувань за теплопостачання з 03 жовтня 2019 року, враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводські номери 63486292, 63483091) у кухні та ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 , відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування заборгованоситі за договором №024016000070100.
Згідно частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог частково.
Згідно вимог частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої хвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з урахування часткового задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6 306 грн (840,80х3=2 522,40 грн) + (2 522,40х150%=3 783,60 грн) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо зняття з обліку встановленого згідно проекту лічильника тепла та проведення нарахування ОСОБА_1 оплати за комунальну послугу з централізованого опалення в опалювальний сезон 2019-2020 року без урахування щомісячних показників лічильників (заводські номери 63486292, 63483091), що обліковують теплову енергію у належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснювати нарахування оплати за опалення в квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлені в квартирі.
Зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок нарахувань за теплопостачання з 03 жовтня 2019 року, враховуючи показники приладу обліку спожитого тепла (заводські номери 63486292, 63483091) у кухні та ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) в дохід держави судовий збір у розмірі 6 306 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник