Провадження 33/824/2567/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 758/3442/23 Суддя у І інстанції: Ікорська Є.С.
3 липня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
особи, яка склала протокол
про адміністративне правопорушення, Бихлова О.В.
захисника Кучерука М.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2023 року, якою
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 16 березня 2023 року о 15.00 год. по вул. Хорива, 23, в м. Києві керував транспортним засобом «Skoda Oktavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, помутніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апелянта, постанова місцевого суду є такою, що прийнята з порушенням вимог закону, докази досліджені неповного, а висновки суду, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 зазначає, що висновки суду щодо його відмови проходити медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, суперечать даним відеозапису, наявному у матеріалах справи, з якого вбачається, що двоє поліцейських підійшли до автомобіля, постукали у скло правих дверей, в цей час відчинились ліві передні двері автомобіля, де знаходився він ( ОСОБА_2 ), який пояснив, що зупинився на кілька хвилин, оскільки робив доставку товару і припаркуватись більше не було де. Потім працівник поліції на планшеті перевірив якусь інформацію та став стверджувати, що він ( ОСОБА_2 ) раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вживання опіатів. На запитання працівника поліції, чи не лікується ОСОБА_2 , він в категоричній формі це заперечив та надав довідку, що не перебуває на обліку у лікаря-нарколога. ОСОБА_2 зазначає, що з відеозапису вбачається, що його автомобіль знаходився в статичному стані (коли підійшли працівники поліції) та був припаркований на узбіччі дороги. Оскільки відеозапис не містить фіксації руху автомобіля та його керування ним, то він ( ОСОБА_2 ) не є суб'єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Крім того, вважає, що працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення була внесена неправдива інформація в частині наявності у нього ознак наркотичного сп'яніння, оскільки підставою для проведення огляду для визначення наркотичного стану сп'яніння у лікаря-нарколога стала інформація, наявна у базі даних поліцейських, за якою він ( ОСОБА_2 ) притягувався до відповідальності за вживання опіатів. Вказане, на переконання апелянта, підтверджується відеозаписом досліджуваних подій, коли о 14.56.40 год. працівник поліції повідомив, що саме вказані записи з бази стали підставою (причиною) для проведення освідування, а не зовнішні ознаки, які б вказували на вживання опіатів. Крім того, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції не озвучували, які саме ознаки наркотичного сп'яніння виявлені у нього ( ОСОБА_2 ), як і при оголошенні протоколу ці ознаки озвучені не були. При цьому працівники поліції не роз'яснили йому права та обов'язки, що є порушенням вимог ст. 268 КУпАП
Звертає увагу ОСОБА_2 і на те, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд у лікаря-нарколога він погодився, зазначаючи, що не вживав заборонені речовини, а тому не переживає за результат огляду (за відеозаписом - 14.54 год.). Проте працівники поліції через хвилину (14.55 год.) повідомили, що в цей день він не зможе керувати транспортним засобом, в будь-якому випадку буде складений протокол про адміністративне правопорушення, а невинуватість він зможе довести у суді. Коли він ( ОСОБА_2 ) запитав, куди їхати зараз здавати аналізи, працівник поліції повідомив, що він вже відмовився і у нього є дві години, щоб самостійно відшукати клініку і здати аналізи. Отже, ОСОБА_2 акцентує увагу, що він не відмовлявся від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння, що знайшло своє підтвердження на відеозапису. Фактично, як стверджує апелянт, працівники поліції спровокували вказане правопорушення, при цьому не роз'яснили наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, скориставшись його необізнаністю в законодавстві щодо порядку проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення адміністративного матеріалу. Більш того, працівники поліції умисно ввели його в оману в частині того, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння надасть йому більш шансів відстояти свою позицію в суді. Вважає, що працівники поліції схилили його до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога. Крім того, на переконання ОСОБА_2 , провокація з боку працівників поліції на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає і в тому, що при роз'ясненні йому працівниками поліції, що він протягом доби не повинен керувати автомобілем, в той же час поінформували його, що його транспортний засіб чатувати ніхто не буде, отже, дали зрозуміти, що він ( ОСОБА_2 ) зможе керувати транспортним засобом, але після того, як працівники поліції покинуть місце складання адміністративних матеріалів.
Апелянт вважає, що працівниками поліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП, відповідно до яких огляд у закладі охорони здоров'я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, і звернення з власної ініціативи до медичного закладу з метою огляду на стан сп'яніння не передбачено і не може бути як доказом вини, так і доказом невинуватості.
Підсумовуючи, апелянт вважає, що допущена неповнота та формальний підхід до розгляду справи про адміністративне правопорушення, призвело до постановлення необґрунтованого рішення судом першої інстанції в даній справі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника Кучерука М.В. на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, опитавши інспектора УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта Бихлова О.В., дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, відтворивши відеозапис подій, слід дійти такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не у повному обсязі, і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
За змістом оскаржуваної постанови суддя місцевого суду, вислухавши позицію захисника Карманова В.В., дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, пославшись на:
- дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 012970 від 16 березня 2023 року, відповідно до якого в цей день о 15.00 год. в м. Києві, вул. Хорива, 23, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, помутніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у лікаря-нарколога відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1);
- копію постанови серії БАД № 431412 від 16 березня 2023 року, відповідно до якої 16 березня 2023 року о 14.58 год. ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Хорива, 23, здійснив зупинку під забороняючий знак 3.34, чим порушив п. 8.4(в), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, і до ОСОБА_2 застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (ас. 2);
- заяву ОСОБА_2 та його захисника Карманова В.В., які просили закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, мотивувавши це тим, що ОСОБА_2 не їхав за кермом автомобіля, а стояв, їхати далі не планував; працівники поліції його не зупиняли, а тому, оскільки ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, то в його діях не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- дані відеозапису, з якого вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля, за кермом якого знаходився ОСОБА_2 , вказали водієві, що він порушив ППДР, зокрема, став під знак 3.34 «зупинка заборонена»; водій повідомив працівникам поліції, що він їхав розвозити товар на доставку, припаркувався на 3 хвилини, бачив поліцейських, коли під'їжджав, просив його відпустити. Поліцейські виявили, що у базі є інформація на водія про вживання ним опіатів. На пропозицію працівників поліції проїхати до лікаря-нарколога, оскільки у них виникла підозра, водій довго сумнівався, аргументуючи, що йому потрібно працювати. У результаті водій відмовився їхати разом з поліцейськими до медичного закладу для проходження огляду. Поліцейський роз'яснив, що водій сам може звернутись протягом двох годин до медичного закладу і здати аналіз.
Суд дійшов висновку, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис дозволяє встановити обставини, за якими ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Проте, висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, на що обґрунтовано ОСОБА_2 послався в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає лише у разі, коли поліцейський висуває вимогу пройти огляд у медичному закладі, а особа відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідному закладі охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до положень частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В той же час згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому в п. 8 Порядку вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги та пояснив, що за досліджуваних подій, які мали місце 16 березня 2023 року о 15.00 год. по вул. Хорива, у м. Києві, він на пару хвилин припаркувався в місці, де зупинка заборонена, і до нього підійшли працівники поліції. В ході розмови працівники поліції, не озвучивши будь-яких виявлених у нього ознак наркотичного сп'яніння, а перевіривши якусь інформацію за їх базою, про те, що він ( ОСОБА_2 ) раніше притягувався до відповідальності за вживання опіатів, запропонували пройти огляд для визначення такого стану. Він наголосив інспекторам, що поспішає, що у нього товар наявний в автомобілі, за який він несе матеріальну відповідальність, та не може його залишити. Як роз'яснили працівники поліції, вони складуть протокол про адміністративне правопорушення, а потім він ( ОСОБА_2 ) сам може поїхати до медзакладу і здати аналізи, тоді і клопотів буде менше. За 23 роки керування транспортним засобом він як до кримінальної, так і до адміністративної відповідальності, не притягувався, і звідки у працівників поліції наявна інша, протилежна, інформація йому невідомо. Вказав, що на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Штраф за постановою за порушення ним п.3.34 «зупинка заборонена» він не сплачував.
Захисник Кучерук М.В. підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі, додатково акцентувавши на тому, що: працівники поліції в порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, не озвучили ОСОБА_2 , начебто, виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння; підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стали не дійсно виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, яких у ОСОБА_2 і не було, а інформація з бази «Армор»; працівники поліції ОСОБА_2 пропонували самостійно звернутися до медичного закладу для проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння, що, у свою чергу, є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, відповідно до якої такий огляд проводиться виключно в присутності поліцейського; вся розмова працівників поліції побудована таким чином, щоб спровокувати особу, як в даному випадку ОСОБА_2 , відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння.
На підтвердження того, що ОСОБА_2 не є наркозалежним, на відповідних обліках не перебуває, захисником надані наступні документи:
- довідка Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» № 479586 від 22 червня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , 1983 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-дінамічним наглядом не перебуває;
- витяг серії ВР-001018020 з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» про те, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Києва, на території України станом на 18 травня 2023 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Витяг надано для оформлення дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї, оформлення ліцензії на здійснення господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового значення;
- витяг серії ВР-001154584 з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» про те, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Києва, на території України станом на 23 червня 2023 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Витяг надано для подання до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Одночасно, захисником надана світлокопія чеку про сплату ОСОБА_2 штрафу у розмірі 680 грн.
В суді апеляційної інстанції досліджений відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що працівники поліції підійшли до припаркованого автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_2 , якому було повідомлено про здійснення зупинки у забороненому місці. На запитання працівників поліції, чи має ОСОБА_2 штрафи, отримали негативну відповідь. Особа ОСОБА_2 працівниками поліції перевірена за наявною у них базою «Армор» і одразу було задано питання, як часто ОСОБА_2 вживає наркотичні засоби, оскільки наявна по ньому інформація за ст. 309 КК, на що ОСОБА_2 відповів, що такі обставини дійсно мали місце років 15 назад, проте він пройшов курс лікування. Працівники поліції повідомили, що ОСОБА_2 стоїть на обліку у лікаря-нарколога, а тому він є наркозалежною особою, у них (поліцейських) є певні підозри, та запропонували ОСОБА_2 проїхати до медичного закладу для здачі аналізів. ОСОБА_2 погодився на пропозицію працівника поліції. Як далі слідує з відеозапису, працівник поліції поінформував ОСОБА_2 , що він вправі відмовитись від проходження огляду, автомобіль залишиться на місці його зупинки, буде викликаний інший наряд поліції, щоб вивезти ОСОБА_2 до лікарні і протягом доби ОСОБА_2 не може керувати транспортним засобом. Працівник поліції повідомив, що за ч. 1 ст. 130 ОСОБА_2 або поїде до лікаря-нарколога, чи відмовляється, і буде складений протокол. За повідомленням працівник поліції, якщо лікар виявить лікарські засоби, то «вєрняк, позбавлення права керування на 100 %, думайте, відпускати не можемо, ведеться відеозапис, приймайте рішення: або так, або так». ОСОБА_2 повідомив, що йому працювати потрібно, на що отримав роз'яснення працівника поліції «або тут виписуємо протокол за відмову, або ідемо до лікаря, ви - чистий і протокол скасовується. Є тільки два варіанти, третього не дано». Також працівник поліції зазначив, що від ОСОБА_2 візьметься розписка, що протягом доби він не буде керувати транспортним засобом, проте ніхто слідувати за ним не буде і, якщо він поїде, то це буде на його ( ОСОБА_2 ) страх та ризик. Далі, як роз'яснив інспектор патрульної поліції, буде виписаний протокол про адміністративне правопорушення і протягом двох годин ОСОБА_2 вправі поїхати до приватної лікарні і здати аналіз самостійно. За поясненнями інспектора наявні два варіанта розвитку подій: або працівники поліції з ОСОБА_2 їдуть до лікаря-нарколога, або ОСОБА_2 відмовляється, проте штраф за стоянку в забороненому місці треба буде сплатити. На запитання ОСОБА_2 , а якщо їхати зараз і здавати аналіз, працівник поліції роз'яснив, що наразі буде складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 відмовиться і в цей час може шукати клініку, де здасть аналізи. Коли матеріали будуть передані в суд, як пояснював інспектор ОСОБА_2 , то останній не буде позбавлений можливості пояснити, що відмовився від проходження оглядку, оскільки, наприклад, треба було виключити праску чи щось інше. Також зазначив, що ОСОБА_2 має повідомити суду, що протягом двох годин самостійно звернувся до лікаря, щоб здати аналізи, але для цього треба, щоб ОСОБА_2 вони (працівники поліції) надали копію протоколу.
Викликаний до суду апеляційної інстанції інспектор УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант Бихлов О.В., який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , спочатку зазначив, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 перебував на посаді інспектора і 16 березня 2023 року заступив на чергування у складі пішого екіпажу по охороні порядку у Подільському районі м. Києва, відпрацьовували дотримання громадського порядку та реагування на порушення ПДР водіями. Обставини, що зафіксовані на бодікамеру підтвердив, зазначивши, що особа ( ОСОБА_2 ) був перевірений по базі «Армор» та виявлено, що останній мав причетність до метадону. На його запитання, чи перебуває ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога, водій відповів, що недавно закінчив курс лікування та було запропоновано водієві або пройти освідування у лікаря-нарколога, або відмовитись.
Проте, після перегляду відеозапису досліджуваних подій, інспектор Бихлов О.В. зазначив, що з ОСОБА_2 спілкувався не він, а його його напарник, а в цей час він ( Бихлов ) був відсутній. Зазначив і про те, що напарник не оголошував водієві та не зазначив жодної ознаки наркотичного сп'яніння; не роз'яснив права та обов'язки ОСОБА_2 ; що інформація з бази «Армор» не може бути підставою для огляду водія на визначення стану наркотичного сп'яніння; що при згоді водія на проходження огляду треба було надати таку можливість і відвезти водія до лікаря-нарколога, що зроблено не було; після перегляду відеозапису, на його переконання, виникає враження, що напарник «давить» на ОСОБА_2 , щоб той відмовився. Вважає, що в даному випадку був порушений та недотриманий порядок огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 .
Оцінюючи та аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення с будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа] встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом правових норм, якими регламентуються підстави, порядок та процедура проведення огляду на стан сп'яніння, в їх взаємозв'язку, поліцейському необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки будь-якого сп'яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, наявність яких є підставою для проведення відповідного огляду. Встановивши в особи, яка керує транспортним засобом, ознаки такого стану, поліцейськийзобов'язаний вказати встановлені ознаки тависунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
При цьому, апеляційний суд наголошує на помилковості позиції інспектора поліції (за дослідженим відеозаписом), що водій має право на самозвернення до закладу охорони здоров'я, оскільки за приписами ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд на стан будь-якого виду сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я проводиться в присутності поліцейського.
Апеляційний суд враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 012970 від 16 березня 2023 року зазначено про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, помутніння очей, тремтіння пальців рук.
У той же час з відеозапису події такі ознаки наркотичного сп'яніння не вбачаються, а реакцію очей ОСОБА_2 поліцейським взагалі проведено не було. Більш того, жодної ознаки наркотичного сп'яніння, як і будь-якого іншого стану ОСОБА_2 , працівником поліції не озвучено.
Окрім того, як встановлено з відеозапису та пояснень поліцейського в суді апеляційної інстанції, фактично підставою для проходження огляду ОСОБА_2 у лікаря нарколога стали відомості, виявлені у поліцейській базі «Армор».
З урахуванням встановлених під час апеляційного розгляду обставин, зважаючи на те, що при згоді ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, інспектор поліції не забезпечив проходження такого огляду у медичному закладі, а, навпаки, вказав про право ОСОБА_2 відмовитися від проходження такого огляду, та у подальшому протягом двох годин пройти самостійно такий огляд у приватній клініці, з огляду на такі дії працівника патрульної поліції, які свідчать про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав, які законодавством не передбачені, без належного попередження про наслідки такої відмови, апеляційний суд доходить висновку, що такі дії працівника патрульної поліції по суті вчинені виключно з метою спонукання ОСОБА_2 до висловлення відмови від проходження медичного огляду.
Враховуючи конкретні обставини зазначеної справи, встановлені під час апеляційного розгляду, є очевидним, що без зазначених таких дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто, мала місце провокація та схиляння ОСОБА_2 до відмови від проходження медичного огляду, а тому апеляційний суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутнє порушення п. 2.5 ПДР України, а, відтак, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові обставин.
Таким чином, постанова суду підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а його апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 квітня 2023 року, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 (один) рік, - скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 012970 від 16 березня 2023 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва