Справа № 759/4555/23 Суддя в суді першої інст. - Бабич Н.Д.
Провадження № 33/824/2543/2023 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
03 липня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
захисника - Леляка Я.О.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , 21.02.2023 року о 16 год. 32 хв. керував транспортним засобом - автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по просп.Перемоги, 148, з ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, неприродня блідність обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Відмова зафіксована на відеозапис здійсненого поліцейським. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Леляк Я.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Зазначає, що розгляд справи судом першої інстанції справи щодо ОСОБА_1 проведено формально, без дослідження наявних в матеріалах справи доказів та вислуховування пояснень ОСОБА_1 , що призвело до постановлення незаконного та необгрунтованого рішення.
Так, захисник стверджує, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а наявний відеозапис не містить зафіксованої інформації щодо зупинки транспортного засобу, натомість на ньому зображено як ОСОБА_1 перебуває біля автомобіля.
Вказує, що працівники поліції безпідставно зазначили, що у ОСОБА_1 є ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки огляд проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а направлення на огляд водія транспортного засобу в медичному закладі в матеріалах справи відсутнє.
Також, захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
В ході апеляційного розгляду матеріалів провадження, встановлено, що апеляційна скарга не містить об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №467379 від 21 лютого 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , 21.02.2023 року о 16 год. 32 хв. керував транспортним засобом - автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по просп.Перемоги, 148, з ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, неприродня блідність обличчя, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на відеозаписі;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану сп'яніння в медичному закладі;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 було роз'яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, запропоновано пройти відповідний огляд в медичному закладі, на що останній відмовився.
Відповідно до ст.ст.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло ; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до протоколу в ОСОБА_1 було виявлено такі ознаки: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; поведінка, що не відповідає дійсності. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння, а тому доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а перебував біля нього, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом.
Таким чином, сукупністю наявних в матеріалах справи належних та допустимих доказів підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто порушенням вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко