Провадження 33/824/811/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 755/10072/22 Суддя у І інстанції: Дзюба О.А.
27 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Александрова Д.О.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 21 вересня 2022 року о 13.20 год. керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109» номерний знак НОМЕР_1 по бульв. Перова, 14 в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений з поважної причини строк на апеляційне оскарження постанови суду від 2 грудня 2022 року, скасувати постанову суду, провадження у справі щодо нього закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 , посилаючись на положення КУпАП, методичні рекомендації «Замісної підтримувальної терапії в лікуванні із синдромом залежності від опіоїдів», зазначає про те, що з оскаржуваною постановою неможливо погодитись, оскільки оскаржувана постанова є незаконною, постановлена без з'ясування всіх обставин справи, а, окрім того, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, ОСОБА_1 вказує на те, що його вже неодноразово доставляли до лікарні для огляду та кожний раз відпускали. Він вживає за призначенням лікаря препарат бупренорфін, який не показує наркотичного сп'яніння, про що працівникам поліції добре відомо. На даний час він також вживає вказаний препарат, оскільки через війну потребує допомоги шляхом вживання лікарського препарату. Лікар не забороняв керувати автомобілем коли приймається цей препарат.
Звертається увага в апеляційній скарзі на те, що він є пацієнтом лікувальної програми замісної підтримуючої терапії та приймає препарат «Бупренорфіна гідрохлорид» у добовій дозі, який не викликає у нього наркотичного сп'яніння, а лише блокує явища абстиненції, що дозволяє пацієнтам замісної підтримуючої терапії функціонувати в суспільстві. Дана доза не впливає на увагу, швидкість реакції та координацію рухів. По теперішній час дозування препарату не змінювалось, порушень режиму лікування не було. Як зазначено в апеляційній скарзі, апелянт відповідно до вимог законодавства регулярно проходить тестування на інфекційні захворювання та тестування на споживання наркотичних речовин, порушень не виявлено.
На переконання апелянта, підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення немає, оскільки цим будуть порушені його права на отримання замісної терапії, а саме прийому препарату «Бупренорфіна гідрохлорид», а факт вживання призначеного лікарем препарату «Бупренорфіна гідрохлорид» не може бути покладено в обґрунтування доведеності вини особи, як і не може слугувати підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, опитавши інспектора УПП у м. Києві ОСОБА_4, дослідивши наявні у справі докази, а також додатково надані під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи відносно ОСОБА_1 наведені положення закону дотримані не у повному обсязі.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 21 вересня 2022 року серії ААД №373903, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 вересня 2022 року, відеозаписами із нагрудної камери працівника поліції № 473865, записаних на DVD диск.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, за таких підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 21 вересня 2022 року складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 373903 про те, що він 21 вересня 2022 року о 13.20 год. по бульвару Перова, 14, в м. Києві керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109» номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився,чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1).
Також матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21 вересня 2022 року, за змістом якого 21 вересня 2022 року о 13.30 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок виявлення ознак сп'яніння: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, направлений до КМНКЛ «Соціотерапія» по вул. П.Запорожця, 20, в м. Києві (ас. 2).
Згідно з даними відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівник поліції підійшов до автомобіля, представився, запитав у водія, чи не має заборонених предметів в салоні автомобіля, на що водій відповів, що не має таких предметів. Працівник поліції попросив водія вийти з автомобіля, щоб провести поверхневий огляд. Водій, яким виявився ОСОБА_1 , вийшов з автомобіля, відкрив багажник автомобіля та виклав вміст своєї барсетки, в якій виявився препарат бупренорфін. На зауваження працівника поліції, що при прийомі таких ліків заборонено керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 відповів, що цей препарат тільки отримав, оскільки попередній вже закінчився, та пред'явив працівникам поліції відповідні документи. На запитання «що до цього приймали», ОСОБА_1 відповів, що до того, як став приймати участь у програмі, вживав трамадол. ОСОБА_1 пояснив, що не вживав бупренорфін, оскільки тільки-но його отримав у лікаря. Працівник поліції поверхнево оглянув ОСОБА_1 . На запитання, чи ознайомлювався ОСОБА_1 з властивостями цього препарату, останній відповів, що за інструкцією можливе вживання до 16 мг. Працівник поліції повідомив, що таке дозування є забороненим, оскільки відноситься до наркотичних засобів, а щодо довідки від лікаря, то повідомив, що вона підлягає пред'явленню за ст. 303-309 КК. ОСОБА_1 зазначив, що у програмі замісної підтримуючої терапії приймає участь з червня-липня 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення росії. А до цього часу ходив до лікарні, купляв за рецептом препарат бупренорфін. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти медосвідування в медичному закладі охорони здоров'я та роз'яснив процедуру проходження (здача аналізу сечі). Окрім цього, повідомив, що ОСОБА_1 має право відмовитись від проходження такого огляду, за що також передбачена відповідальність. Як роз'яснив працівник поліції, в суді ОСОБА_1 може пояснити, чому відмовився від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння. Як повідомив інспектор поліції, існує два варіанти розвитку подій. ОСОБА_1 відповів «як так, я ж вживав», на що інспектор сказав, що тоді громадським транспортом треба користуватись. ОСОБА_1 здивувався, оскільки в лікарні йому не повідомляли, що не можна керувати транспортним засобом під дією препарату, який він приймає. Наголошував працівникам поліції, що йому невідомі такі обставини, і він би не сів за кермо, якби був обізнаний. Просив працівників поліції, за ситуацією, яка склалася, обмежитись усним зауваженням, оскільки не знав, запевняв, що більше такого не повторить та керувати він не буде. Працівник поліції сказав, що на цей раз вони ідуть на зустріч ОСОБА_1 , запропонували зателефонувати другу//товаришу, щоб той відвіз ОСОБА_1 додому, а автомобіль на штрафмайданчик забиратись не буде, а треба тільки перепаркувати, щоб не порушувати ПДР і щоб автомобіль нікому не заважав. ОСОБА_1 повідомив, що, крім матері у нього більше нікого не має, просив працівників поліції виписати хоча б штраф, на що отримав у відповідь, що працівники поліції рішення не приймають, оформлюють матеріали про адміністративне правопорушення, а «штраф чи щось там» приймає суд. Їх (працівників поліції) задача оформити матеріали та передати до суду. В ході спілкування, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що треба зробити вибір: або їхати і здавати аналізи, або відмовитись, третього не дано. Інший працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що при прийомі ліків, які він вживає, то він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, і йому у будь-якому разі заборонено керувати транспортним засобом. Інспектор поліції інформував ОСОБА_1 , що той «може попробувати і принести до суду довідку, програму, документи з центру і, можливо, суд зрозуміє та відпустить». Також порадили знайти адвоката. ОСОБА_1 в розмові з працівником поліції наголошував на тому, що один раз на десять днів він не приймає препарат, коли він їде до лікаря за новим (наступним) препаратом. Такі моменти він з'ясовував у лікаря, на що йому (лікарі) повідомляли, що можна один день не приймати препарат і керувати транспортним засобом. Працівник поліції зауважив, що в складі препарату, який вживає ОСОБА_1 , наявний такий компонент як апіноїд, який відноситься до наркотичного засобу, і виписаний цей препарат ОСОБА_1 для «підтримки і щоб не ломало». Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти тест на стан наркотичного сп'яніння згідно діючого законодавства у Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20. Зі слів працівника поліції: або їдете, або відмовляєтесь. ОСОБА_1 казав, що боїться, на що працівник поліції повідомив, що треба все ж таки зробити вибір. Роз'яснив, що при відмові від проходження огляду водій несе відповідальність (не за те, що перебував в стані наркотичного сп'яніння, а за те, що відмовився їхати з працівниками поліції). Інший працівник поліції, підтримуючи розмову, повідомив ОСОБА_1 , що треба або погодитись, або відмовитись, а далі ОСОБА_1 через суд буде вирішувати свої питання. На запитання ОСОБА_1 , що буде, якщо він відмовитися від проходження огляду, працівник поліції повідомив, що буде складений протокол, переданий в суд, до якого потім прийде ОСОБА_1 , і суддя за обставин п. 2.5 ПДР буде розбиратись, чому саме ОСОБА_1 відмовився від проходження, про що і буде спілкування в суді. На запитання ОСОБА_1 , чи він є затриманий, працівник поліції повідомив, що «ні», буде складений тільки протокол про адміністративне правопорушення, копія якого буде вручена йому ( ОСОБА_1 ), із зазначенням всіх супутніх реквізитів, як-то часу, дати, дій працівників поліції із зазначенням того, чи здав ( ОСОБА_1 ) аналізи, чи відмовився. Повідомив, що у подальшому з суду або зателефонують за тим номером телефону, який вказав ОСОБА_1 , або прийде судова повістка. На запитання ОСОБА_1 , що в такому випадку його загрожує, працівник поліції повідомив, що не вони приймають рішення, «може бути, що і нічого, може рік позбавлення прав, може штраф, може візьмуть на поруки, або зовсім нічого». Також повідомив, що за ч. 1 ст. 130 загрожує 17000 грн. штрафу, а тому треба вирішувати ОСОБА_2 . На запитання, чи поїде ОСОБА_1 до лікаря, останній відповів, що ні, оскільки боїться, що освідування «покаже, сенс туди їхати», на що один з працівників поліції: «значить відмовляйтесь». Працівник поліції повідомив, що буде складений протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. В цій розмові ОСОБА_1 повідомляв інспекторів, що він керував транспортним засобом, оскільки його ніхто не інформував, що цього не можна робити, він і додатково запитував у лікаря, чи можна приїжджати на автомобілі, оскільки має проблеми з ногами, то у відповідь отримав, що тільки один день, коли не приймає препарат і отримує новий (наступний). Як би знав, як зазначив ОСОБА_1 , він і близько не підійшов до автомобіля. Зауважував, що неодноразово запитував у лікаря, чи може він керувати транспортним засобом, щоб у подальшому не виникало ніяких питань та непорозумінь з працівниками поліції. Лікар, який видає це препарат (на вул. Визволителів), його запевнив, що це дозволено в день, коли він не приймає цей препарат і приїжджає за наступним. Працівник поліції, ознайомившись з інструкцією препарату бупренорфіна гідрохлорид, зазначив, що при прийомі цього препарату не можна керувати транспортним засобом. Заспокоюючи ОСОБА_1 , повідомив, що раніше часу нервувати не потрібно, суду ще не було, а штраф (при його неофіційному працевлаштуванні) в примусовому порядку ніхто не стягне. ОСОБА_1 зазначив, що це в перший раз, коли препарат видали у коробці, з інструкцією, а раніше препарат давали «насипом».
Потім, за досліджуваним відеозаписом вбачається, що вже інший працівник поліції склала протокол про адміністративне правопорушення та оголосила ОСОБА_1 , що цей протокол «ще не визначає його вину», він складений та буде направлений до Дніпровського районного суду м. Києва. За викликом суду ОСОБА_1 має взяти всі наявні у нього документи та в суді пояснити цю ситуацію. Суд, як роз'яснила працівник поліції, буде вирішувати «призначати штраф, чи ще щось; можливо суд прийме сторону ОСОБА_1 і якось вирішить цю ситуацію». Інший працівник поліції зазначив, що «протокол не є остаточним рішенням». ОСОБА_1 підписав протокол та надав письмові пояснення у ньому. Копія протоколу була вручена ОСОБА_1 та останній попереджений про відсторонення керування транспортним засобом. Працівник поліції повідомила ОСОБА_1 , що при вживанні ним препарату, виписаного лікарем, він не може керувати транспортним засобом, навіть, раз в два дні, оскільки сам препарат «тримається» в організмі 25-30 днів. На останок, порадила ОСОБА_1 взяти до суду всі наявні у нього меддокументи та пояснити ситуацію в суді.
ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду підтримав доводи апеляційної скарги та пояснив, що станом на час подій та на даний час він не працює. У цей день був день народження батька, який помер. Він домовився з мамою поїхати на кладовище. Однак, у зв'язку з тим, що у нього закінчився препарат по замісній програмі, він поїхав за ліками. Препарат видається на курс, він приймає препарат один раз в день, на ніч. Цей препарат є «блокиратором», він блокує рецептори у людини, не викликаючи ніякого стану. Всюди, де він був у клініках, з'ясовував можливість керування транспортним засобом. В одній клініці сказали, що можна його приймати, проте, радили керувати автомобілем на наступний день. Водії, які працювали у таксі, та більшість тих, хто приїжджав за цим препаратом на автомобілях, отримували його, сідали за кермо та їхали далі. Коли він приймає препарат, то не керує транспортним засобом. Трамадол він приймав до того, як потрапив на замісну терапію, це було тоді, коли у нього не було ще водійських прав, років 10 назад. Він почав проходити замісну терапію добровільно, щоб не було проблем, щоб можна було влаштуватися на роботу, жити нормально. У призначенні лікаря до препарату написано, що йому необхідно приймати 1 раз в день, о 19:00, це все призначив лікар. За інструкцією при прийомі препарату можливе виникнення сонливості. Він вживає 8 мг, перебуває під наглядом лікаря, 10 років вживає цей препарат та кожний раз зменшується дозування. У цей день він, перед тим, як їхати до лікарні, набрав маму та сказав, що через 10 хв. буде. Приїхавши до клініки, він залишив автомобіль на узбіччі дороги, а сам пішов до клініки. Коли отримав замісний препарат, збирався їхати за мамою. Ліки йому видавались у клініці по бул. Перова. Сам препарат він не вживав ні напередодні, ні у цей день. Коли вийшов з лікарні та підійшов до машини, то під'їхали поліцейські, які почали з'ясовувати, що везе, куди їде. Він виїхав з прилеглої дороги та зупинився, тому що в автомобілі були проблеми з сигналізацією. Він сидів в автомобілі та розбирався з сигналізацією. Поліцейські стояли біля лікарні «Соціотерапія», від якої він недалеко припаркувався. Інспектор поліції, постукав у вікно, привітався, попросив документи. Він ( ОСОБА_1 ) пред'явив свої документи. На запитання працівника поліції, чи везе він щось заборонене, повідомив, що ні. На це працівник поліції попросив його вийти з машини та відкрити багажник, надати те, що в кишенях. Він дістав документи, телефон, препарат, все поклав на багажник, після цього його інспектор поліції запитав про препарат. Він повідомив, надав довідку, але працівник поліції сказав, що це йому ( ОСОБА_1 ) знадобиться, якщо його затримають за ст. 309 КК України. Коли поліцейський сказав, що йому загрожує або штраф, або позбавлення прав, то він не розумів, за що, оскільки ніяке ДТП він не скоїв, не порушив ніяких правил, жодного разу не порушив нічого за 10 років керування автомобілем. Поліцейські сказали йому, що треба проїхати до лікаря нарколога, або він має право відмовитись від цього, почали наполягати на тому, що на аналізах у любому випадку щось покаже. Поведінка поліцейських фактична примусила його відмовитись від проходження від огляду. Після цих подій він пройшов сам огляд, у нього є, навіть, фото, і по всіх смужках був негативний результат.
Захисник Александров Д.О. під час апеляційного розгляду підтримав доводи апеляційної скарги, додатково вказавши, що на відеозаписі у ОСОБА_1 відсутні будь-які ознаки будь-якого сп'яніння, і таких ознак жодний з поліцейських не озвучив. Підставою для проходження медичного огляду ОСОБА_1 фактично стало те, що він проходить замісну терапію. Однак, бупренорфін гідрохлорид не є наркотичним препаратом, в інструкції до вказаного препарату написано, що це лікарський препарат. При цьому будь-яких даних про те, що він містить наркотичні речовини в Інструкції немає. Більш того, якщо піти простішим шляхом та відкрити реєстр наркотичних препаратів, то там цього препарату немає. Окрім того, всупереч вимог закону працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 про його право відмовитись від проходження огляду у лікаря нарколога.
Поліцейська взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку № 2 з обслуговування лівого берега ОСОБА_4 , яка складала протокол відносно ОСОБА_1 , під час опитування якої було здійснено перегляд відеозапису подій, пояснила, що пам'ятає особу ОСОБА_1 при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вони зупинили громадянина, під час спілкування у якого були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. Під час спілкування водій пояснив, що він знаходився на програмі ліків та не був попереджений про те, що при застосуванні цих ліків не можна керувати транспортним засобом. Яка програма, вона не пам'ятає, їй здається, це була замісна програма. ОСОБА_1 був у стані наркотичного сп'яніння. Доказів зупинки транспортного засобу немає. Зупинка транспортного засобу була через порушення ПДР, даний громадянин виїжджав з прилеглої території та не вказав покажчик повороту, а також при зупинці не був пристебнутий ременем безпеки. Так, як зараз воєнний час, відеореєстратори деякі не працюють. Даного громадянина було зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та згідно зі ст.ст. 250 та 251 КУпАП винесено постанову про те, що громадянин причетний до порушення правил дорожнього руху, але, так як громадянин повідомив, що у нього є пом'якшуючі обставини, повідомив, що у нього хвора мати, тому за ст. 34 не було винесено постанову. Жодної постанови про порушення правил дорожнього руху немає. Вона не вважає, що через воєнний час не можна користуватися відеореєстраторами, це лише її точка зору стосовно його відсутності, внутрішнього наказу стосовно відсутності реєстратору немає. Чи повинен бути обов'язково відеореєстратор, сказати не може. Підставу зупинки озвучують вголос. Її колега повинен був озвучити причину зупинку. При спілкуванні з даним громадянином у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, громадянину було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога згідно з Наказом або інше, або відмовляється від проходження огляду. Чому на відео не зафіксовано, які ознаки наркотичного сп'яніння були виявлені у ОСОБА_1 , пояснити не може. Йому було роз'яснено, що він або проходить огляд у лікаря-нарколога, або відмовляється від огляду взагалі. Згідно з наказом № 1452/735 особа має право відмовитись від проходження огляду. Можливо, інспектором неправильно сказано речення. Громадянин відмовився від проходження, оскільки він перебуває у замісній програмі. Вона не пам'ятає моменту, чи знайомились колеги щодо застосування даного препарату, але колеги розмовляли з даним громадянином, він надавав їм, здається, картку, але, якщо людина вже вживає, значить знаходиться під дією наркотичних засобів. Матеріали були оформлені за адресою: м. Київ, бул. Перова, 14, і це далеко від «Соціотерапії». Громадянин виходив не з клініки. Вони стояли за перехрестям, тобто, ОСОБА_1 залишив машину десь за кілометр до перехрестя, що також є порушенням ПДР. Ніякі протоколи не складались. У них була тільки одна бодікамера, зараз вже по 2 отримують, але на той час була одна. Невідповідність часу у протоколі та на відеозаписі, можливо, її помилка, але адмінпрактика, можливо, повинна перевіряти співпадіння часу на бодікамері з реальним часом. Вона ( ОСОБА_4 ) не має доступу до бодікамер. Вони складають протокол, який надають до суду. ОСОБА_1 були роз'яснені різні варіанти вирішення справи, так як він повідомив їм про те, що йому лікарі не повідомили про те, що він може їздити при вживанні препарату, це було зумовлене тим, що, можливо, ця причина буде тим, що рішення суду буде інакшим, а не притягнення до адміністративної відповідальності. Вони (поліцейські) не лікарі. Якщо вони відправляють водія до закладу охорони здоров'я, то людина там здає біологічну речовину. Вже у висновку зазначається, який препарат виявлений у особи, та вже після висновку лікар повідомляє, або це наркотична речовина, або лікарський засіб. Якщо по висновку встановлена дія якихось лікарських засобів, то поліцейські пишуть рапорт про внесення змін до протоколу стосовно відповідного пункту. Так, як ОСОБА_1 відмовився від огляду та не здавав біологічну речовину, протокол був складений за наслідками того, що вони бачили. Те, що особа повідомила, що вживає ліки, вони розцінили це, як вживання наркотичної речовини.
Згідно з даними виписки № 325575 КМНКЛ «Соціотерапія» від 20 лютого 2023 року з 14 червня 2022 року ОСОБА_1 залучено до програми замісної підтримуючої терапії амбулаторного кабінету замісної підтримуючої терапії КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». Підібрана доза замісного препарату таб. Buprenorphine 8 мд на добу С/Л. Пацієнт отримує замісний препарат для самостійного прийому в амбулаторних умовах. Перед отриманням препарату замісної терапії лікар-нарколог оцінює стан пацієнта. Замісну підтримувальну терапію пацієнт переносить добре, ознак абстиненції чи інтоксикації не було виявлено. Порушень правил програми замісної підтримуючої терапії не було виявлено. Рекомендовано: продовження програми ЗПТ. Доза замісного препарату таб. Buprenorphine 8 мд на добу С/Л (ас. 41-42).
За змістом Інформаційного листа для хворого або особи, яка здійснює догляд про правила поводження з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами, недопущення їх використання не за медичним призначенням, отриманих з метою виконання лікаря або фельдшера (бупренорфіна гідрохлорід), відсутня вказівка про заборону особі керувати транспортними засобами при прийомі вказаного препарату (ас. 37).
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуютьувагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).
На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови;
• виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)
Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За змістом наведених правових норм в їх взаємозв'язку, поліцейському необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки будь-якого сп'яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, наявність яких є підставою для проведення відповідного огляду. Встановивши в особи, яка керує транспортним засобом, ознаки такого стану, поліцейськийзобов'язаний вказати встановлені ознаки тависунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 373903 зазначено про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук.
У той же час з відеозапису події такі ознаки наркотичного сп'яніння не вбачаються, а реакцію очей ОСОБА_1 поліцейським взагалі проведено не було. Більш того, жодної ознаки наркотичного сп'яніння, як і будь-якого іншого стану ОСОБА_1 , працівниками поліції не озвучено.
Окрім того, як встановлено з відеозапису та пояснень поліцейської ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції, фактично підставою для проходження огляду ОСОБА_1 у лікаря нарколога стали відомості, зафіксовані у відповідному документі, за змістом якого ОСОБА_1 проходить замісну терапію та який ОСОБА_1 був наданий працівникам поліції.
Однак, відповідно до Інструкції для медичного застосування Бупренорфін гідро хлорид є лікарським засобом, при застосуванні якого можливий розвиток сонливості та запаморочення, тому під час застосування препарату рекомендується утриматися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами, що потребує підвищеної уваги (ас. 37). Прямої заборони керування транспортним засобом Інструкція не передбачає.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що працівник патрульної поліції, ознайомившись зі змістом наданої ОСОБА_1 довідки, вказав про те, що в складі препарату, який вживає ОСОБА_1 , наявний компонент, який відноситься до наркотичного засобу, і виписаний цей препарат ОСОБА_1 для «підтримки і щоб не ломало», і саме після цього запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога та вказав на можливість відмовитися від проходження огляду, пояснивши, що буде складений протокол про адміністративне правопорушення, що було підтримано й іншим працівником поліції. Більш того, працівники поліції, роз'яснюючи наслідки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у лікаря нарколога, ввели останнього в оману, вказавши про різні види адміністративного стягнення, а також «що взагалі нічого не буде».
Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що дії працівника патрульної поліції, які виразились, зокрема, і у тому, що він роз'яснював ОСОБА_1 його право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто, здійснював роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав, які законодавством не передбачені, без належного попередження про наслідки такої відмови, по суті вчинені виключно з метою спонукання ОСОБА_1 до висловлення відмови від проходження медичного огляду.
Враховуючи конкретні обставини зазначеної справи, встановлені під час апеляційного розгляду, є очевидним, що без зазначених таких дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто, мала місце провокація та схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження медичного огляду.
За наведених вище обставин апеляційний суд доходить висновку про відсутність у справі беззаперечних, допустимих, достатніх доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і постанові суду, а тому і відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином, за обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 2 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 373903 від 21 вересня 2022 року.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва