05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 260/1962/22
адміністративне провадження № К/990/21473/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №260/1962/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Командувача військ Оперативного командування «ІНФОРМАЦІЯ_1» про визнання контракту недійсним,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України в особі Командувача військ Оперативного командування «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якій просив визнати недійсним контракт про проходження громадянина України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу, укладеного між Міністерством оборони України в особі Командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " бригадного генерала ОСОБА_2 та громадянином України (військовослужбовець) ОСОБА_1 , молодшим лейтенантом запасу, підписаний з боку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та з боку Командувача військ Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » бригадного генерала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання контракту недійсним залишено без розгляду.
15 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №260/1962/22.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні частини п'ятої статті 122, статті 123 КАС України без урахування висновку, викладеного у постанові від 31 березня 2020 року у справі №818/1121/17.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить виклад фактичних обставин справи, цитування норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини та загальні формулювання незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Також скаржник не доводить подібності правовідносин.
Крім того, висновок Верховного Суду викладений у постанові від 31 березня 2020 року у справі №818/1121/17 був застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
У випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, враховуючи подібність правовідносин.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
В цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судового рішення у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №260/1962/22 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко