05 липня 2023 року
м. Київ
справа №215/6188/20
адміністративне провадження №К/990/17286/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року
у справі №215/6188/20
за позовом ОСОБА_1
до головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошового комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07 грудня 2020 року, на виконання ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 12 листопада 2020 року, надійшла адміністративна справа №215/6188/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНТВСЬКОІ районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни, яка виявилася у непідкоренні статей 21,46,92 Конституції України, статті 1 ЗУ " Про держанні соціальні стандарти та держанні соціальні гарантії» при розгляді заяви від 11 серпня 2020 року вх. 468;
- визнати протиправною бездіяльність головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м. Кривий ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни, яка виявилася у порушенні управлінської функції відповідно пунктів 18,19 частини 1 статі 4 КАСУ і статті 3,19 Конституції України за результатами розгляду звернення від 11 серпня 2020 року вх. 468;
- зобов'язати головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни принести вибачення позивачу за незабезпечення гарантій статті 33,46,48 Конституції України на зборах заступників начальника і начальників відділень управління частини 2 статті 5 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було повернуто позивачу.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року в адміністративній справі №215/6188/20 було залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року в адміністративній справі №215/6188/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного спеціаліста управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду апеляційного суду, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 215/6188/20 за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошового комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.
На ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та ухвалу Верховного Суду від 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно подано касаційну скаргу, яка зареєстрована в суді 12 травня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2023 року вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю документу про сплату судового збору, надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу Верховного Суду від 23 травня 2023 року отримано скаржником - 31 травня 2023 року.
05 червня 2023 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху касаційної скарги надійшла заява, де, зокрема, просить поновити строк на касаційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник повторно вказує, що копію оскаржуваної ухвали від 13 грудня 2022 року отримав 2 лютого 2023 року. Зазначає, що зворотнє поштове повідомлення з відміткою про отримання ним оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №215/6188/20 для встановлення поважності причин пропуску процесуального строку, встановленого законом, на подання касаційної скарги.
Судом також додатково витребувано матеріали апеляційного провадження з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду.
Отже, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
Предметом касаційного оскарження в даній справі є ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року.
Так, з матеріалів апеляційного провадження встановлено, що скаржником копію оскаржуваної ухвали дійсно отримано 27 лютого 2023 року.
Вперше з касаційною скаргою позивач звернувся 10 березня 2023 року, яку ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2022 року повернуто скаржнику, оскільки в ній не були викладені підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Копію ухвали Верховного Суду від 10 березня 2023 року отримано скаржником 05 травня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З цією касаційною скаргою позивач звернувся 08 травня 2023 року надіславши її за допомогою засобів поштового зв'язку.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Перша касаційна скарга подана позивачем з дотриманням строку на касаційне оскарження, а повторні касаційну скаргу направлено скаржником у найкоротший строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За такого правового регулювання, обставин справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Щодо звільнення від сплати судового збору, то Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі положень частини другої цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте до касаційної скарги додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
На підтвердження заявленого клопотання скаржник прикріпив довідки Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи від 28 лютого 2023 року № 1396 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, а також від 22 травня 2023 року №2732, яку надіслано скаржником на усунення недоліків.
Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору колегія суддів виходить із такого.
За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме довідки податкового органу про доходи за попередній, тобто 2021 рік, як то визначено частиною другою статті 8 Закону №3674-VI.
При цьому, надані скаржником довідки не є належним підтвердженням обставин того, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу скаржника.
Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Отже, для можливості звільнення скаржника від сплати судового збору, заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік.
Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Поряд із цим, скаржником зазначено, що він є членом малозабезпеченої сім'ї, а спірні правовідносини у цій справі пов'язані із захистом його соціальних прав.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім'ї є довідка відповідного управліннями праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку № 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року № 345.
Водночас скаржником на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім'я позивача була визнана малозабезпеченою у зв'язку із чим їй була призначена протягом 2020-2022 років відповідна державна соціальна допомога, жодних доказів не надано.
У контексті наведеного необхідно зауважити, що надані скаржником довідки Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг, не є беззаперечним доказом він є членом саме малозабезпеченої сім'ї.
Щодо посилання заявника, що спір у цій справі стосується захисту його соціальних прав, то необхідно зазначити, що вказаній справі відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом від 21 грудня 2018 року № 622 Державною судовою адміністрацією України присвоєно категорію 102010000 «Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.».
Як вбачається зі змісту судових рішень попередніх інстанцій, предметом розгляду в цій справі є, - визнання протиправною бездіяльність головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНТВСЬКОІ районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни , яка виявилася у непідкоренні статей 21,46,92 Конституції України, статті 1 ЗУ " Про держанні соціальні стандарти та держанні соціальні гарантії» при розгляді заяви від 11 серпня 2020 року вх. 468; визнанняпротиправною бездіяльність головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м. Кривий ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни , яка виявилася у порушенні управлінської функції відповідно пунктів 18,19 частини 1 статі 4 КАСУ і статті 3,19 Конституції України за результатами розгляду звернення від 11 серпня 2020 року вх. 468; зобов'язанняголовного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни принести вибачення позивачу за незабезпечення гарантій статті 33,46,48 Конституції України на зборах заступників начальника і начальників відділень управління частини 2 статті 5 КАС України.
Враховуючи, що в даному випадку, за таких конкретних обставин справи неможливо на етапі відкриття касаційного провадження встановити чи стосується даний судовий спір захисту соціальних прав позивача, Суд прийшов до наступних висновків.
В касаційній скарзі її автор не клопотав про звільнення його від сплати судового збору через майновий стан, оскільки вважає, що на підставі закону не повинен його сплачувати.
В даному випадку суд касаційної інстанції має визначити наявність чи відсутність, за таких конкретних обставин справи, підстав для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на відсутність об'єктивних підстав вимагати від скаржника сплати судового збору та звільняти його від сплати цього платежу, беручи до уваги вимоги закону про обов'язок сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд вирішив, що у цій правовій ситуації правильним і прийнятним буде рішення відстрочити скаржнику сплату судового збору за подання касаційної скарги до дати розгляду касаційної скарги і вирішення питання про порушення прав позивача.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 215/6188/20 є оскарження судових рішень зазначених у частині 3 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржником у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 133, 334 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VІІІ,
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №215/6188/20 та поновити його.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №215/6188/20 до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
Відкрити провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі №215/6188/20 за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошового комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Вуколової Тетяни Вікторівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду