04 липня 2023 року
м. Київ
справа №420/22980/21
адміністративне провадження №К/990/22044/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, в якому позивачка просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення №105 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», ухвалене П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» відносно прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 18 серпня 2021 року (Протокол №8) про невключення ОСОБА_1 у Графік складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним і скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року №2326к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області або на рівнозначній посаді з 30 жовтня 2021 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора оприлюднити на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора Графік складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, у якому заначити прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1 , інформацію про дату, час та місце проведення тестування;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 жовтня 2021 року по дату винесення судового рішення;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року залишено без змін.
20 червня 2023 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як встановлено з матеріалів справи, позивачка звернувся до суду з цим позовом в 2021 році.
Враховуючи, що спірні відносини виникли щодо звільнення з публічної служби, скаржнику необхідно сплатити судовий збір тільки за одну вимогу в частині оскарження рішення кадрової комісії.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн.00 коп.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 1 816 грн 00 коп. ((2270,00х0,4)х200%=1 816, 00 за немайнову вимогу).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Разом з касаційною скаргою скаржниця просить поновити строк на касаційне оскарження обґрунтовуючи тим, що із змістом оскарженої постанови ознайомилась у Єдиному держаному реєстрі судових рішень 10 квітня 2023 року. 27 квітня 2023 року в межах строку визначеного законом звернулась з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 року касаційну скаргу було повернуто, вищезазначену ухвалу скаржницею отримано не було, після ознайомлення з її змістом з Єдиного держаного реєстру судових рішень 17 червня 2023 року подано касаційну скаргу.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції прийнято 07 квітня 2023 року, а касаційну скаргу подано на 20 червня 2023 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Вирішуючи клопотання скаржниці про поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Касаційна скарга поверталася неодноразово ухвалами Верховного Суду від 01 травня 2023 року, 29 травня 2023 року та 13 червня 2023 року.
Невиконання скаржницею вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Позивачкою не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження, разом з тим відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції (№0102938122641) копію ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги скаржницею отримано 22 червня 2023 року. Отже суд виконав свій обов'язок щодо надсилання судових рішень учасникам справи.
Скаржницею не зазначено обставини, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов'язок, зокрема, щодо зазначення у касаційній скарзі підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з належним їх обґрунтуванням, протягом одинадцяти місяців.
Водночас наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявницею не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачкою підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору та заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати скаржниці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору та заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: М.В. Білак
О.В. Калашнікова