04 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7881/22 пров. № А/857/4394/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року (головуючий суддя: Плахтій Н.Б., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Камінь-Каширського відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , через засоби поштового зв'язку, 28.11.2022 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо неоформлення паспорта неповнолітній ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов'язати оформити та видати бланк паспорта на ім'я ОСОБА_2 , у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 по досягненню дитиною 14-го віку звернулася із заявою до Камінь-Каширського відділу УДМС щодо оформлення їй паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки, оскільки отримання пластикової картки типу ID-1 є правом, а не обов'язком, та форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована і є діючою. Проте відповідач відмовив у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Вважає, що відмова в оформленні паспорта у формі книжечки є протиправною,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодилось управління Державної міграційної служби України у Волинській області та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, прийом заяв на видачу паспортів зразка 1994 року згідно із вимогами чинного законодавства України припинено. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що з поданих заявниками документів, а саме, свідоцтва про народження слідує, що ОСОБА_2 на момент звернення із заявою виповнилось 14 років, натомість відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, оформлення і видача паспорта здійснюється територіальними підрозділами ДМС особі, яка досягла 16-річного віку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може, з таких мотивів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.08.2007.
ОСОБА_1 та її законний представник звернулися до Камінь-Каширського відділу УДМС із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки.
Листом від 25.10.2022 відповідач повідомив, що за законодавством громадянам видається паспорт тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, починаючи з 14-го віку. Оформлення і видачу паспорта зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353, здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови видати паспорт громадянина України у формі книжечки є протиправними.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення № 2503-XII).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Таким чином, Положенням № 2503-XII, передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме у формі книжечки та у формі картки.
Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI, зі змінами) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Частинами 2, 3 ст. 4 Закону № 5492-VI встановлено, що визначені цим Законом уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи. Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб'єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з підпунктом «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед них - паспорт громадянина України.
Як передбачено ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Отже, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.
Аналогічна правова позиція викладена за результатами розгляду зразкової справи у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Щодо покликання апелянта на неможливість видати паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закону № 5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення № 2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на таке.
Так, тимчасовий порядок № 456 визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на викладені норми процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає Закон № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок № 456.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 420/4049/20.
Крім того, приписи Закону № 5492-VI є імперативними, оскільки останніми встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації позивачкою своїх громадянських прав.
Щодо посилань скаржника на те, що заява стосовно оформлення паспорта у формі книжечки була подана в довільній формі, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, оскаржувані дії міграційного органу, у межах спірних правовідносин, не містить жодних посилань, що заява стосовно оформлення паспорта у формі книжечки була подана в довільній формі.
Тобто, вказані обставини не були покладені в основу оскаржуваних дій відповідача, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, не може брати до уваги такі посилання при розгляді цієї справи.
Крім цього, при розгляді цієї справи, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, згідно яких адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивачки у цій справі є визнання протиправними дій Камінь-Каширського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язання Камінь-Каширський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Апеляційна скарга управління Державної міграційної служби України у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі № 140/7881/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш