05 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13641/22 пров. № А/857/8501/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Гінди О.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря Улицької С.В.,
представника позивача Дуди Х.Р.,
представника відповідача Назарко В.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада, про визнання протиправною та скасування вимоги,-
суддя в 1-й інстанції - Кравців О.Р.,
час ухвалення рішення - 05.04.2023 року, 12:31 год.,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - 17.04.2023 року,
ЛКП «Муніципальна варта» звернулося в суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада, про визнання протиправною та скасування вимоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведення ревізії розпочато з грубим і відвертим порушенням вимог чинного законодавства; низка питань, котрі фактично перевірені, не були передбачені програмою ревізії. Вказана ревізія не була скоординована з відповідними контролюючими органами до 20.06.2022. Також, протиправною є вимога відповідача забезпечити відшкодування шкоди на загальну суму 29420,6 тис. грн., в т.ч. нецільове витрачання коштів - 18942,6 тис. грн. та фінансових порушень, що призвели до недоотримання фінансових ресурсів - 4953,1 тис. грн. в т.ч. міським бюджетом - 616,2 тис. грн., відповідно до статей 216-229 Господарського кодексу України та статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України, оскільки позивач виявлених порушень не допускав. Крім того, орган державного фінансового контролю при виявленні збитків може визначити їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, яку той не визначив. Щодо неможливості оскарження такого роду рішення до адміністративного суду із посиланням на встановлений законодавством судовий порядок стягнення збитків за позовом контролюючого органу є безпідставними як самі по собі так і з огляду на факт прийняття до розгляду і вирішення судами по суті позовних вимог щодо оскарження пунктів письмової вимоги суб'єкта владних повноважень. З огляду на з'ясовану під час здійснення законодавчого аналізу правову природу письмової вимоги контролюючого органу можна констатувати, що вона безумовно породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, наділена властивостями правового акту індивідуальної дії і може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення з відповідним позовом. Крім того, порядок проведення ревізії порушено, оскільки відповідач, всупереч встановленому законодавством порядку, невчасно повідомив Головне управління ДПС у Львівській області про проведення ревізії в ЛКП «Муніципальна варта». Так само, програма ревізії не відповідала фактичним питанням, викладеним в акті ревізії.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності на підставі наявних документів про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Західний офіс Держаудитслужби провів ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» за період з 01.01.2018 по 30.04.2022, за результатами чого складено акт від 05.08.2022 №131306-24/7, в якому зафіксовано виявлені порушення та недоліки /Т.І, арк.спр.33-61/.
За результатами ревізії та на підставі складеного акту відповідач висунув вимогу про усунення порушень законодавства від 06.09.2022 №131306-14/4920-2022, адресовану директору ЛКП «Муніципальна варта» /Т.І, арк.спр.28-32/.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до приписів статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) (частина 1). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (частина 2).
Орган державного фінансового контролю координує свою діяльність з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, фінансовими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України (частина 1 статті 7 Закону №2939-XII).
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю, серед іншого, надається право:
- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1);
- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7);
- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8).
Частиною 4 статті 11 Закону №2939-XII передбачено, що проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону №2939-XII порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).
Згідно з приписами Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому (пункт 45).
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (пункт 46).
У разі проведення ревізії на підставі звернення правоохоронних органів, а також коли ревізією, проведеною з інших підстав, виявлено порушення, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних правопорушень, акти таких ревізій з додатками до акта ревізії у визначені в пункті 46 цього Порядку строки передаються до правоохоронних органів (пункт 48).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №805 на виконання положень статті 11 Закону №2939-XII затверджено «Порядок координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю» (далі - Порядок №805).
За правилами, встановленими пунктом 3 Порядку №805 у разі коли контролюючими органами та органами державного фінансового контролю планується проведення у звітному періоді перевірок одного і того самого суб'єкта господарювання, такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно.
Проведення органами державного фінансового контролю перевірок, запланованих на I квартал наступного року, погоджується до 20 грудня поточного року з відповідними контролюючими органами.
Планування органами державного фінансового контролю перевірок на II, III i IV квартали поточного року здійснюється з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС.
Про проведення перевірок, запланованих на II, III i IV квартали поточного року, органи державного фінансового контролю інформують відповідні контролюючі органи до 20 числа останнього місяця попереднього кварталу.
Позивач зазначає, що оскільки ревізія запланована та проведена в період з 18.07.2022 по 29.07.2022, відповідач повинен був попередити податкові органи для координації дій до 20.06.2022. Оскільки ж ревізія не скоординована з відповідними контролюючими органами до 20.06.2022 - таку проведено з грубим порушенням чинного законодавства.
З цього приводу відповідач зазначив, що наказом Державної аудиторської служби України від 14.04.2022 №55 заплановано державний фінансовий аудит діяльності ЛКП «Муніципальна варта» на ІІ квартал 2022 року за період з 01.01.2018 по 30.04.2022. Під час проведення аудиту Західний офіс ДАС звернувся до Державної аудиторської служби України з листом від 22.06.2022 №131302-12/3170-2022 із пропозицією про включення до Проєкту плану проведення заходів державного фінансового контролю ЗО ДАС на 3 квартал 2022 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «Муніципальна варта», надавши додатком до листа обґрунтування доцільності проведення цієї ревізії у вигляді заповненої картки планування. За попередніми результатами аудиторського дослідження виявлено незаконне використання коштів, що може призвести до втрат, на загальну суму 9635,5 тис. грн.
Листом Держаудитслужби від 06.07.2022 погоджено включення ревізії позивача до плану проведення заходів державного фінансового контролю ЗО ДАС на 3 квартал 2022 року. План затверджено наказом ЗО ДАС №198 від 07.07.2022 /Т.5, арк.спр.130-142/.
Саме у зв'язку з цією процедурою відповідач повідомив ГУ ДПС у Львівській області про проведення ревізії ЛКП «Муніципальна варта» лише 12.07.2022 /Т.2, арк.спр.2/.
Таким чином, оскільки Держаудитслужба погодила ревізію позивача лише 07.06.2022, податковий орган про таку ревізію відповідачем повідомлено лише 12.07.2022.
Проте суд зауважує, що таке повідомлення відбулося до початку проведення ревізії, наказ Держаудитслужби та ЗО ДАС про включення до плану-графіку проведення ревізії позивачем не оскаржувався, об'єкт контролю до проведення ревізії допустив, жодних зауважень з цього приводу не було.
Також, на переконання суду, метою існування норми про координацію між контролюючими органами є забезпечення взаємодії між ними і жодним чином не впливає на права позивача. У цьому контексті слід зауважити, що позивач жодним чином не зміг пояснити, як невчасне повідомлення ГУ ДПС у Львівській області про проведення ревізії порушило його права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який не взяв до уваги такі покликання позивача.
Також позивач покликається на те, що в програмі ревізії зазначено основні питання ревізії, якими є: 1) Законність використання підприємством коштів, одержаних як внески у статутний капітал та 2) Законність здійснення та достовірність відображення в обліку витрат на оплату праці працівників. Натомість в ході ревізії було перевірено додаткові питання, котрі не були передбачені програмою: питання надання послуг із охорони та стан розрахунків за надані охоронні послуги; питання лізингових та орендних правовідносин позивача.
З цього приводу слід зауважити, що згідно з програмою ревізії законність використання підприємством коштів, одержаних як внески у статутний капітал та законність здійснення та достовірність відображення в обліку витрат на оплату праці працівників є основними питаннями ревізії згідно з затвердженою програмою /Т.2, арк.спр.4/. Однак перелік таких питань не є вичерпним, а метою ревізії вказаною в програмі є перевірка дотримання законодавства. Крім того, перевіряти інші питання ніж зазначені в програмі ревізії як основні органу державного фінансового контролю законодавством не заборонено, адже наказом Держаудитслужби від 14.09.2016 №80 затверджено Примірну програму ревізії фінансово-господарської діяльності /Т.5, арк.спр.131-132/. Також, представник відповідача пояснив, що інші зафіксовані порушення відображено, зокрема, у зв'язку з неправильним використанням коштів наданих з бюджету розвитку міста Львова як внески у статутний капітал. Отже, відповідачем програми ревізії в цілому дотримано. Крім того, під час ревізії позивач надавав документи стосовно всіх питань, що увійшли до акту ревізії та заперечень не висловлював.
Тому, такі покликання позивача суд теж не бере до уваги.
З приводу покликань позивача на те, що відповідач при виявленні збитків повинен користуватися при визначенні їх розміру методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, суд керується таким.
Слід звернути увагу, як справедливо зазначив відповідач, вказаної методики ніколи не існувало, а відтак її використання під час визначення розміру збитків неможливе. Натомість відповідно до пункту 13 частини 1 статті 10 Закону №2939-XII передбачає обов'язок при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 35 Порядку №550 акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.
Відповідно до Пункту 1.3 Порядку взаємодії органів державної контроль-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом від 19.10.2006 №346/1025/685/53, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб;
втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства;
розмір матеріальної шкоди (збитків) - вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.
Даний порядок є чинним, та застосовується Західним офісом ДАС в усіх випадках виявлення порушень законодавства та регламентує серед іншого порядок взаємного інформування органів державного фінансового контролю та правоохоронних органів.
Також, загальні поняття збитків передбачено в статті 22 Цивільного кодексу України та статтях 224, 225 Господарського кодексу України.
Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що процедура проведення ревізії та оформлення її результатів дотримана відповідачем згідно з законодавством. Покликання позивача в цій частині є необґрунтованими.
Відповідно до приписів статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю) (частина 1).
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (пункт 1). Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7).
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:
здійснює контроль на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи) (підпункт 2 пункт 4);
реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункт 4);
вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункт 4).
Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право:
пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16 пункт 6);
у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23 пункт 6).
Зазначені положення кореспондуються з нормами статті 10 Закону №2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право: звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).
Отже, за результатами ревізії відповідач може пред'явити до об'єкта контролю вимогу. Вимога Держаудитслужби є рішенням суб'єкта владних повноважень пред'являється з метою усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
Водночас іншої вимоги як усунути виявлені порушення законодавства Держаудитслужба пред'явити не може, оскільки Законом і Порядком іншого не передбачено.
Зміст вимоги полягає у викладенні переліку та короткого опису порушень законодавства, які виявлені під час ревізії та які слід усунути. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.
Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Таким чином, слід зробити висновок про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У даній справі Держаудитслужбою висунуто вимогу про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії від 06.09.2022 №131306-14/4920-2022, адресовану ЛКП «Муніципальна варта». При цьому, оскаржена вимога вказує на виявлені збитки та їх розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, але не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Така правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 15.04.2014 року у справі № 21-40а14, постанова від 18.09.2014 року у справі № 31-332а14, постанова від 07.10.2014 року у справі № 21-368а14, постанова від 20.01.2015 року у справі № 21-603а14.
Відповідна практика продовжується Верховним Судом. Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.02.2020 у справі №826/14155/16 та від 28.02.2020 у справі №2040/6542/18 зазначив: «Аналіз законодавства вказує на те, що збитки та інші суми, що підлягають стягненню, відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення та обґрунтованість вимог перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не суд, який розглядає адміністративний позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною».
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Муніципальна варта» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 380/13641/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. М. Гінда
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 05 липня 2023 року.