04 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/18274/21 пров. № А/857/6001/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Поліщук О.В.,
час ухвалення рішення - 16:20:19,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 17 березня 2023 року,
30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3869/17000708 від 19.05.2021, яким їй збільшено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 6812,90 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 1703,20 грн;
визнати протиправним та скасувати рішення № 3872/17000708 від 19.05.2021 про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 26103,00 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 10441,20 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3865/17000708 від 19.05.2021, яким їй нарахований штраф в сумі 1020,00 грн (за порушення податкового законодавства в частині забезпечення ведення обліку доходів та витрат, зберігання первинних документів);
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2021, яким їй нарахований штраф в сумі 680,00 грн за неподання декларації по ПДВ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3874/17000708 від 19.05.2021, яким їй нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17329,00 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 4332,25 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3873/17000708 від 19.05.2021, яким їй збільшено зобов'язання з єдиного податку на суму 153296,65 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 38324,16 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3868/17000708 від 19.05.2021, яким їй збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 81754,97 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 20439,70 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3868/17000708 від 19.05.2021, яким їй нараховані штрафні санкції в сумі 340 грн за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;
визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2021 № Ф-3871/17000708 про нарахування недоїмки в сумі 26103 грн;
визнати протиправним та скасувати рішення № 3870/17000708 від 19.05.2021, яким їй нараховані штрафні санкції в сумі 170 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2017 рік.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 18.09.2012 зареєстрована як ФОП, з 01.01.2017 по 28.12.2017 перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІІ групи (5% доходу). Вказує, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної у період з 29.03.2021 по 02.04.2021, Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт від 09.04.2021 № 2256/17-00-07-08/ НОМЕР_1 , за висновками якого встановлено порушення нею норм ПК України, зокрема, здійснення господарських операцій та отримання доходів по видах діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку. Зазначає, що в подальшому щодо неї винесено податкові повідомлення-рішення від 19.05.2021 № 3869/17000708; № 3865/17000708; № 3876/17000708; № 3874/17000708; № 3873/17000708; № 3868/17000708; № 3866/17000708; рішення про застосування штрафних санкцій № 3872/17000708, № 3870/17000708 та вимогу про сплату боргу № Ф-3871/17000708. Вказує, що контролюючим органом всупереч положенням п. 299.11 ст. 299 ПК України, не було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, що має бути прийняте на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішень - відмовлено. Клопотання представника Головного управління ДПС у Рівненській області про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до суду - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Рівненській області № 3873/17000708, № 3868/17000708, № 3866/17000708, № 3869/17000708, № 3865/17000708, № 3876/17000708, № 3874/17000708 від 09.05.2021, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3871/17000708 від 19.05.2021, рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3872/17000708 від 19.05.2021, рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3870/17000708 від 19.05.2021 - залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 460/18274/21, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що долучені до матеріалів справи документи, а саме: банківські виписки по особовому рахунку позивача, зокрема, за період з 11.09.2017 по 11.09.2017, з 04.09.2017 по 04.09.2017, свідчать на користь того, що в період 2017 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарські операції та отримувала доходи по видах діяльності не зазначених у реєстрі платників єдиного податку. З огляду на приписи пункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України позивач була зобов'язана перейти з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, однак цього не зробила. Резюмуючи обставини встановлені під час розгляду цієї справи стосовно того, що перевірка здійснювалась контролюючим органом у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що вчинення дій з винесення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за умови повного припинення підприємницької діяльності платником було б не логічним у цій ситуації та не виправдало б мету норми п.299.11 ст.299 ПК України, яка, на переконання суду, спрямована на уникнення в майбутньому здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання всупереч положень податкового законодавства. Разом з тим податковий орган, встановивши під час проведення перевірки порушення підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ПК України ОСОБА_1 не прийняв відповідного рішення у зв'язку з недоцільністю такого, адже платник самостійно реалізувала своє право та бажання припинити підприємницьку діяльність. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Рівненській області є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак скасуванню в судовому порядку не підлягають.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував п. 299.11 ст. 299 ПК України та прийшов до помилкового висновку про те, що прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення не є обов'язковим. Звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 808/4207/17 викладено правовий висновок в справі аналогічній за характером правовідносин та обставин до даної, адже позивач по справі № 808/4202/17 також припинив господарську діяльність. Вказує, що способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Звертає увагу на те, що судом встановлено, що рішення щодо неї про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку відповідач не приймав, що є окремою підставою для задоволення позовних вимог. Зазначає, що нею долучені до матеріалів справи акти наданих послуг, які підтверджують здійснення нею діяльності передбаченою кодом КВЕД 62.09 - інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних ситем, які спростовують позицію відповідача.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Рівненській області у період з 29.03.2021 по 02.04.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 26.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 18.09.2012 по 26.12.2017.
За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт від 09.04.2021 № 2256/17-00-07-08/ НОМЕР_1 .
За основними висновками акта від 09.04.2021 № 2256/17-00-07-08/ НОМЕР_1 у періоді, що перевірявся, платник податків ОСОБА_1 зареєстрована з 18.09.2012 як ФОП, код основного виду економічної діяльності КВЕД 95.21 «Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення». На податковому обліку перебувала з 19.09.2012. З 01.01.2017 по 28.12.2017 перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІІ групи (5% доходу).
26.12.2017 року платником податків фізичною особою ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, номер проведення державної реєстрації припинення 26080060005028627.
Разом з тим, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що платник податків ОСОБА_1 у 3 кварталі 2017 року здійснювала господарські операції та отримувала доходи по видах діяльності не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.
Зокрема, з наданих для перевірки банківських виписок по рахунку № НОМЕР_2 відкритому у АТ КБ «Приватбанк» за 3 квартал 2017 року встановлено отримання доходу в сумі 1532966,88 грн від надання послуг доступу до мережі Інтернет по коду КВЕД 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку та 61.10 - діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
За висновками контролюючого органу платник своїми діями, серед іншого, допустив заниження бази оподаткування єдиним податком, заниження суми податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю. Крім того, на переконання податкового органу платник, починаючи з 01.10.2017 повинна була перейти на загальну систему оподаткування, особливості оподаткування доходів якої встановлено статтею 177 ПК України. При цьому загальний оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 за період, що перевірявся визначався на підставі банківських виписок по рахунку № НОМЕР_2 за 2017 рік, книги обліку доходів та відомостей про суми виплачених доходів Центральної бази даних ДФРО. Як зазначено в акті, інших підтверджуючих документів щодо отримання доходу від провадження діяльності платником не надано. Фактично підприємець в порушення вимог пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України в період з 01.10.2017 по 26.12.2017 перебувала на спрощеній системі оподаткування, що призвело, зокрема, до заниження загального оподаткованого доходу, заниження операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ, відповідно перевіркою встановлено недотримання строків реєстрації ПН з ПДВ, заниження суми військового збору тощо.
В акті від 09.04.2021 встановлено порушення платником:
- ч. 2 пп. 293.4 ст. 293 ПК України - заниження суми єдиного податку за 3 квартал 2017 року на 153296,65 грн;
- пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 ПК України, а саме не подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік (ліквідаційна) по граничному строку подання до 27.01.2018;
- пп. 16.1.2 п.16.1 ст.16, п.36.1 ст.36, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.176.1 ст.176, п. 177.10 ст.177 ПК України, абз.6 п.6 ст.128 ГК України платником не забезпечено ведення обліку доходів і витрат, зберігання первинних документів протягом установлених строків їх зберігання та не надано таких контролюючому органу;
- п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, а саме заниження суми податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на 81754,97 грн (454194,32*18%);
- ч. 4 п. 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 3.2 п.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік поданий до контролюючого органу не за встановленою формою;
- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України № 2464-VI, а саме заниження суми єдиного внеску у розмірі 26103 грн за 2017 рік;
- п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПК України, а саме заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 17329 грн, в т.ч. за листопад 2017 року на 11682 грн, грудень 2017 року- 5647 грн;
- п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на податкові зобов'язання за надані послуги на загальну суму 17 329 грн, в т.ч. по періодах листопад 2017 року - 11682 грн, грудень 2017 року - 5647 грн;
- пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1. ст.203 ПК України щодо неподання податкових декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2017 року;
- пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме заниження суми військового збору на 6812,9 грн, в т.ч. за 2017 рік - на 6812,90 грн;
- п. 63.3 ст.63 ПК України та п. 8.2, 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, а саме щодо неподання платником повідомлення за формою 20-ОПП про об'єкт оподаткування щодо приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 250 кв.м по терміну подання з 03.04.2017 по 14.04.2017; щодо приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 50 кв.м по терміну подання з 02.06.2017 по 15.06.2017; щодо приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 50 кв.м по терміну подання з 01.12.2017 по 14.12.2017; щодо приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 106 кв.м по терміну подання з 02.06.2017 по 15.06.2017; щодо приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 106 кв.м по терміну подання з 01.12.2017 по 14.12.2017; щодо приміщення за адресою АДРЕСА_1 , по терміну подання з 01.12.2017 по 14.12.2017.
За висновками акта від 09.04.2021 № 2256/17-00-07-08/3155214588 ГУ ДПС у Рівненській області 19.05.2021 прийнято:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3871/17000708 про нарахування недоїмки в сумі 26103 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 3874/17000708, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17329,00 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 4332,25 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 3876/17000708, яким нарахований штраф в сумі 680,00 грн за неподання декларації по ПДВ;
- податкове повідомлення-рішення № 3869/17000708, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 6812,90 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 1703,2 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 3865/17000708, яким нараховано штраф в сумі 1020,00 грн (за порушення податкового законодавства в частині забезпечення ведення обліку доходів та витрат, зберігання первинних документів);
- рішення № 3870/17000708 про нарахування штрафних санкцій в сумі 170 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2017 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 3866/17000708, яким нараховані штрафні санкції в сумі 340 грн за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 3873/17000708, яким збільшено зобов'язання з єдиного податку на суму 153 296,65 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 38324,16 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 3868/17000708, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 81754,97 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 20439,70 грн;
- рішення № 3872/17000708 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 26103,00 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 10441, 20 грн;
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржила їх у адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 06.08.2021 № 6676/Р/99-00-06-02-01-09 вимогу від 19.05.2021 № Ф-3871/17000708, рішення від 19.05.2021 № 3872/17000708, № 3870/17000708 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Рішенням ДПС України від 30.08.2021 № 7455/Р/99-00-06-01-04-09 скасовано податкове повідомлення рішення від 19.05.2021 № 3875/17000708 в частині нарахованих штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних за період, коли скаржник не був зареєстрований платником ПДВ та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 19.05.2021 № 3873/17000708, № 3868/17000708, № 3866/17000708, № 3869/17000708, № 3865/17000708, № 3876/17000708, № 3874/17000708.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у періоді провадження господарської діяльності позивачем за 2017 року).
Згідно з визначенням, наведеним у пункті 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст.291 ПК України).
За вимогами, які діяли у відповідний спірний період (2017 року) платники єдиного податку поділялися на групи за такими правилами :
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 грн;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень (не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, що відносяться виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи);
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.
З урахуванням вимог, встановлених пунктом 297.1 статті ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до пп.8 пп. 291.5.1 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).
Згідно з п. 292.6 ст.292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПК України).
Згідно з п. 296.1ст. 296 ПК України платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.
В силу пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПК України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1-296.5.5 цієї статті (п.296.5 ст.296 ПК України).
Статтею 298 ПК України визначено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.
Згідно з пп. 298.1.1 п.298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Підпунктом 5 пункту 298.3 цієї статті передбачено, що у заяві зазначаються такі обов'язкові відомості, як обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
При цьому, пп. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України визначено обов'язок платника єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом:
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» прийнятий наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 457 від 11.10.2010 та набрав чинності з 01.01.2012.
Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджені наказом Державної служби статистики України № 396 від 23.12.2011.
Із матеріалів справи слідує, що в охоплений перевіркою період, ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник 3 групи, за КВЕД, внесеним до Реєстру платників єдиного податку, а саме: 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 95.29 - ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 95.11 - ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 62.09 - інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 95.21 - ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 62.03 - діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням.
клас 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. Цей клас включає: роздрібну торгівлю широким асортиментом товарів без переваги продуктів харчування, напоїв або тютюнових виробів; діяльність універсальних магазинів, які здійснюють торгівлю довільним асортиментом товарів, у т. ч. одягом, меблями, побутовими приладами, залізними виробами, косметичними засобами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;
клас 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку. Цей клас включає ремонт предметів особистого вжитку та побутових виробів: ремонт велосипедів; ремонт і лагодження одягу; ремонт спортивних товарів (крім спортивної зброї) та туристичних приналежностей (наметів, тентів); ремонт книг; ремонт музичних інструментів (крім органів та інших історичних музичних інструментів); ремонт іграшок і подібних виробів; ремонт інших предметів особистого вжитку та побутових виробів; настроювання фортепіано; надання термінових послуг із гравірування на всіх видах матеріалів, у т. ч. лазерне гравірування; інкрустацію побутової техніки;
клас 95.21 (основний для позивача) Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення. Цей клас включає ремонт і обслуговування побутової техніки: телевізорів, радіоприймачів; відеомагнітофонів (VCR); CD-плеєрів; домашніх відеокамер;
клас 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання. Цей клас включає ремонт електронного устатковання, такого як комп'ютери, рахункові машини та інше периферійне устатковання. Цей клас включає ремонт і обслуговування: настільних комп'ютерів; переносних комп'ютерів; дисководів, флеш-пристроїв та інших пристроїв, які записують і зберігають інформацію; оптичних дисководів (таких як CD-RW, CD-ROM, DVD-ROM, DVD-RW); принтерів; моніторів; клавіатур; мишок, джойстиків, трекбол-мишок; зовнішніх і внутрішніх модемів; спеціалізованих комп'ютерних терміналів; комп'ютерних серверів; сканерів, у т. ч. пристроїв для зчитування штрихових кодів; пристроїв для зчитування смарт-карт; шоломів і касок для віртуальних ігор; комп'ютерних проекторів. Цей клас також включає ремонт і обслуговування: комп'ютерних терміналів, таких як банкомати (ATM), касові термінали (POS) та інші термінали, які керуються не в механічний спосіб; ручних комп'ютерів (PDA); заправлення та регенерацію картриджів;
клас 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Цей клас включає: надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном: багатоквартирними будівлями та житлом; нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями; земельними ділянками; надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати. Цей клас також включає: діяльність ринків; розроблення будівельних проектів для власного використання; експлуатацію житлових мобільних комплексів; надання приміщень виключно для утримання тварин.
Розділ 62 Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність включає види діяльності з надання експертної оцінки у сфері інформаційних технологій, а саме: розроблення, модифікацію, тестування і технічну підтримку програмного забезпечення, планування та проектування інтегрованих комп'ютерних систем, які поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології; керування й обслуговування комп'ютерних систем клієнтів та/або оброблення даних та іншу професійну діяльність у сфері інформаційних технологій.
клас 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткованням. Цей клас включає керування й експлуатацію комп'ютерних систем клієнтів та/або засобів оброблення даних таким чином, щоб вони функціонували в рамках інформаційної системи клієнта;
клас 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем. Цей клас включає іншу діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, а також не класифікованих вище послуг, таких як: відновлення комп'ютерів після ушкодження; установлення (настроювання) персональних комп'ютерів; інсталяцію програмного забезпечення, які не пов'язані із торгівлею комп'ютерною технікою.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наданими під час перевірки банківськими виписками по рахунку № НОМЕР_2 відкритому у АТ КБ «Приватбанк» ФОП ОСОБА_1 за 3 квартал 2017 року отримала дохід в сумі 1532966,88 грн від надання послуг доступу до мережі Інтернет.
Судом досліджено такі банківські виписки та встановлено, що згідно з останніми, значною кількістю фізичних осіб перераховувались грошові кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 при цьому в якості призначення платежу усі платники вказували вид послуги «оплата за інтернет» (том 2, а.с.12-20).
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до класифікації видів економічної діяльності, надання доступу до мережі Інтернет відноситься до коду КВЕД 61.90 - Інша діяльність у сфері електрозв'язку та 61.10 - Діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
Клас 61.10 включає: експлуатацію, технічне обслуговування або надання доступу до пристроїв, що передають голосові, текстові, звукові або відеодані з використанням інфраструктури проводового електрозв'язку, у т. ч.: експлуатацію і технічне обслуговування комутаційно-передавального устатковання задля забезпечення прямого зв'язку між двома точками за допомогою кабельного зв'язку, мікрохвиль або сполучення стаціонарних і супутникових з'єднань, експлуатацію кабельних розподільчих мереж (наприклад, для передавання даних і телевізійних сигналів), надання телеграфного та іншого неголосового зв'язку власними засобами.
Устатковання, за допомогою якого здійснюють зазначену діяльність, може функціонувати як на основі однієї технології, так і на основі комбінації декількох технологій. Цей клас також включає: купівлю доступу та пропускної здатності мережі у власників і операторів мереж, а також надання телекомунікаційних послуг із використанням цих потужностей для бізнесу та населення; надання доступу до мережі Інтернет оператором кабельної інфраструктури; комплектування пакета каналів і розповсюдження такого пакета без створення телевізійних програм.
Клас 61.90 включає: надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлуатацію радіолокаційних станцій; експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов'язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; надання телефонного зв'язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з'єднань: передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP); перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг)
Цей клас не включає: надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури, див. 61.10, 61.20, 61.30.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що долучені до матеріалів справи документи, а саме: банківські виписки по особовому рахунку позивача зокрема за період з 11.09.2017 по 11.09.2017, з 04.09.2017 по 04.09.2017, свідчать на користь того, що в період 2017 року ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарські операції та отримувала доходи по видах діяльності не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.
Стосовно доводів скаржника про те, що суд першої інстанції неправильно застосував п. 299.11 ст. 299 ПК України та прийшов до помилкового висновку про те, що прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника єдиного податку з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, не є обов'язковим, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульований статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до положень пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, шляхом подання заяви до контролюючого органу: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Системний аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках.
Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 червня 2020 року у справі №ь2040/6313/18, від 21 січня 2021 року у справі № 808/4202/17, від 22 липня 2022 року у справі № 818/2056/18.
Всупереч наведеним вище нормам Податкового кодексу України, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження відповідачем не було надано відповідного рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку 3 групи ФОП ОСОБА_1 .
Аналіз матеріалів справи, встановлених обставин та застосованих до спірних правовідносин норм матеріального права дає підстави вважати, що оскільки під час розгляду справи не було встановлено факту анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , підстави для наявності у позивача в охоплений перевіркою період обов'язку нараховувати та сплачувати вищевказані податкові зобов'язання у відповідності до норм Податкового кодексу України відсутні.
Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що податковий орган, встановивши під час проведення перевірки порушення підпункту 298.2.3 пункту 298.2 ПК України ОСОБА_1 не прийняв відповідного рішення у зв'язку з недоцільністю такого, оскільки вказане суперечить імперативним нормам пункту 299.11 статті 299 ПК України, які не ставлять у залежність прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку із подальшим припиненням підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Крім того, суд першої інстанції зауважив, що вказані платниками під час оплати послуг, отриманих від ФОП ОСОБА_1 , операції не підпадають під ті види діяльності КВЕД, які рахуються за нею у реєстрі платників єдиного податку, оскільки саме розділ 61 регулює перелік видів діяльності суб'єктів господарювання у сфері Телекомунікації (електрозв'язку), зокрема і щодо надання доступу до мережі Інтернет.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не зазначив який саме вид господарської діяльності здійснював позивач, віднісши таку діяльність одночасно до двох кодів КВЕД 61.90 та 61.10, які є взаємовиключними, що свідчить про необгрунтованість вказаних висновків суду першої інстанції.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку відповідач не приймав, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2021 № 3869/17000708; № 3865/17000708; № 3876/17000708; № 3874/17000708; № 3873/17000708; № 3868/17000708; № 3866/17000708; рішень про застосування штрафних санкцій № 3872/17000708, № 3870/17000708 та вимоги про сплату боргу № Ф-3871/17000708.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з квитанцією ІD 6821-3114-8508-5727 від 30 грудня 2021 року на суму 3627,46 грн та квитанцією від 13 січня 2022 року на суму 261,04 грн сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3888,50 грн (т.1, а.с.90, 98).
Також, згідно з квитанцією № 65497 від 28 березня 2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5832,75 грн (т.2, а.с.67).
Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області 9721,25 грн судового збору.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 460/18274/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3869/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 6812,90 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 1703,20 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 3872/17000708 від 19.05.2021 про застосування штрафних санкції за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску в сумі 26103,00 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 10441,20 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3865/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу нарахований штраф в сумі 1020,00 грн (за порушення податкового законодавства в частині забезпечення ведення обліку доходів та витрат, зберігання первинних документів.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3876/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу нарахований штраф в сумі 680,00 грн за неподання декларації по ПДВ.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3874/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17329,00 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 4332,25 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3873/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу збільшено зобов'язання з єдиного податку на суму 153296,65 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 38324,16 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3868/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 81754,97 грн та нараховані штрафні санкції в сумі 20439,70 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3868/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 340 грн за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2021 № Ф-3871/17000708 про нарахування недоїмки в сумі 26103 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 3870/17000708 від 19.05.2021, яким позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 170 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2017 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ ВП 44070166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 9721 грн 25 коп. (дев'ять тисяч сімсот двадцять одна гривня двацять п'ять копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 04 липня 2023 року.