Справа № 320/3870/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
05 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.09.2018р. по 28.07.2022р. в сумі 568 104,39 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою суду від 24.02.2023р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із пропуском строку встановлено для звернення до адміністративного суду з позовом.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений місячний строк для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, остаточний розрахунок у повному обсязі з позивачем відбувся 28.07.2022р. натомість, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 29.12.2022р., тобто з пропуском місячного строку звернення до суду в частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.07.2022 у позивача виникло право на звернення до суду, натомість, позовна заява подана до суду лише 29.12.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Доводи позивача щодо поважності причин пропуску такого строку зводяться до неможливості належної реалізації прав позивача у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, частими оголошеннями повітряної тривоги та відключенням електроенергії.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності з боку позивача належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Так, колегія суддів апеляційного суду враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, що в подальшому продовжувався Указами Президента України.
Втім відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло позивача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на звернення до суду.
Апелянтом не зазначено жодних обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду у розумний строк.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку позивача поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, у тому числі, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про законність та обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачеві на підставі частини другої статті 123 КАС України.
З огляду на це, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права необхідності зупинення провадження у справі, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 236, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 05.07.2023)