Справа № 620/1428/23 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
05 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови №354069 від 30.11.2022 про застосування адміністративно- господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування скарги апелянт зазначив, що відповідачем порушено вимоги Закону при проведенні рейдового відвідування, а саме інспектором Управління не було поінформовано Товариство про свої права та обов'язки, не вручено направлення на перевірку, не ознайомлено Товариство з підставою проведення рейдової перевірки, не зроблено запис в журналі перевірок Товариства, не проведено позаплановий засіб в присутності керівника Товариства, проведено рейдову перевірку без форменного одягу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.10.2022 посадовими особами відповідача відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу, на виконання окремого доручення від 05.05.2018 №320/03/13-18 та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №012918 від 20.10.2022 проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом WELTON, номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належить СТОВ «Батьківщина».
Результати перевірки оформлені Актом від 25.10.2022 №338396, у якому зафіксовано надання позивачем послуг з внутрішніх перевезень вантажу транспортним засобом, без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня у водія картка до цифрового тахографа.
У графі «Пояснення водія про причини порушень» Акта перевірки зазначено: «Згоден».
Під час перевірки водій надав інспекторам товарно-транспортну накладну №007249 від 24.10.2022, в якій автомобільним перевізником вказано СТОВ «Батьківщина».
08.11.2022 відповідач направив позивачу повідомлення про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт 30.11.2022 з 10.00 год. до 11.00 год.
Вказане повідомлення було отримано позивачем 10.11.2022, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.
СТОВ «Батьківщина» надано відповідачу пояснення щодо суті порушень автомобільного законодавства, в якому вказано, що СТОВ «Батьківщина» не є перевізником вантажу, а лише здійснювало доставку в пункт призначення сільськогосподарської продукції згідно з умовами договору купівлі - продажу.
30.11.2022 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №354069, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн, за допущення порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344), Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 р. №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. №340 (далі - Положення №340).
Відповідно до ст. 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Статтею 48 Закону №2344 передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385), пунктом 1.4 якої передбачено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Згідно обставин даної справи, відповідачем проведено рейдову перевірку щодо транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом WELTON, номерний знак НОМЕР_2 , який належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Батьківщина".
Суд першої інстанції правильно зазначив, що водій вказаного транспортного засобу повинен був мати при собі картку водія до цифрового тахографа, проте таких документів під час перевірки посадовим особам відповідача не надав.
У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що рейдова перевірка проведена не за графіком.
Суд першої інстанції правильно визнав вказані доводи позивача необґрунтованими та такими, що спростовується наявним у матеріалах справи графіком проведення рейдових перевірок Відділу у період, з 24.10.2022 по 30.10.2022 на виконання окремого доручення від 05.05.2018 №320/03/13-18 (а.с.60) та актом від 25.10.2022 №338396 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.66).
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено вимоги Закону при проведенні рейдового відвідування, а саме інспектором Управління не було поінформовано Товариство про свої права та обов'язки, не вручено направлення на перевірку, не ознайомлено Товариство з підставою проведення рейдової перевірки, не зроблено запис в журналі перевірок Товариства, не проведено позаплановий засіб в присутності керівника Товариства, проведено рейдову перевірку без форменного одягу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
У пункті 15 Порядку №1567 вказано, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про відсутність обов'язку у відповідача вручати позивачу направлення на перевірку, ознайомлювати його з підставою проведення рейдової перевірки, робити запис в журналі перевірок, проводити рейдову перевірку у присутності керівника.
Доводи позивача про те, що він не є автомобільним перевізником та не надає послуги з перевезення вантажу спростовується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №007249 від 24.10.2022, в якій зазначено автомобільним перевізником СТОВ «Батьківщина».
У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що вантаж, який перевозився, був власністю СТОВ «Батьківщина» та був доставлений згідно договору купівлі - продажу, проте жодних доказів на підтвердження наведених доводів апелянтом ні під час рейдової перевірки, ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду надано не було.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем цілком правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення на позивача, як власника ТЗ, штрафу за відсутності на момент проведення перевірки картки водія до цифрового тахографу згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.
Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких