Справа № 580/9443/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
05 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Грибан І. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, в якому проси суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 13.08.2021 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області" від 23.07.2021 №33/44/1-Х-1248/08-1637;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області" від 23.07.2021 №33/44/1-Х-1248/08-1637 з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 13.08.2021 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у не здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 06.08.2021, на підставі довідки №33/44/1-Х-1248/08-1637 про розмір грошового забезпечення, виданої 23.07.2021 державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області".
Позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії, на підставі довідки №33/44/1-Х-1248/08-1637 про розмір грошового забезпечення, виданої 23.07.2021 державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" за період з 01.12.2019 до 10.05.2021 залишено без розгляду.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 11.05.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №33/44/1-Х-1248/08-1637 про розмір грошового забезпечення, виданої 23.07.2021 державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області", з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
Крім того, не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині залишення частини позовних вимог без розгляду, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційні скарги не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
23.07.2021 позивачу державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" видана довідка від 23.07.2021 №33/44/1-Х-1248/08-1637 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року за посадою помічник оперуповноваженого групи КР ЛВВС в річковому порту м. Черкаси.
06.08.2021 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Черкаській області із заявою про проведення перерахунку пенсії із грошового забезпечення згідно з довідкою 23.07.2021 №33/44/1-Х-1248/08-1637, виданою державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області".
Відповідач направив на адресу позивача рішення від 13.08.2021 з рішенням про відмову, врахувавши, що оскільки нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, а також щодо визначення інших складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав та повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку у зв'язку із зміною розміру пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких належать до перерахунку, не надходило, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 103), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280), Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Інструкцією з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937 (далі - Інструкція № 937), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХП усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Постановою КМ України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Рішенням від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 (форми довідок, у т.ч окремо - для пенсіонерів МВС).
Рішенням від 826/12704/18 від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував пункт 3 Постанови № 103, що стосується спірних відносин.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 затверджений Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок №260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлені такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
За змістом пункту 13 Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі по тексту - Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно з статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Отже, позивач має право на отримання з 01.12.2019 пенсії (з початку місяця, в якому відбулися зміни складових), виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ станом на 19.11.2019.
Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не спростовують висновки суду першої інстанції щодо існування у відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії позивача.
Що ж стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матерів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2021 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Крім того, вказаною ухвалою суду встановлено звернення позивачем до суду з адміністративним позовом у строки встановлені КАС України.
Втім, при вирішенні спору по суті Черкаським окружним адміністративного суду, з огляду на правову позицію викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, зроблено висновки щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду.
З огляду на викладене, судом керуючись приписами частини 3 статті 123 КАС України позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії, на підставі довідки №33/44/1-Х-1248/08-1637 про розмір грошового забезпечення, виданої 23.07.2021 державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» за період з 01.12.2019 до 10.05.2021 залишено без розгляду.
Вирішуючи питання правомірності рішення суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина 4 цієї ж статті вказує, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
В силу положень Кодексу адміністративного судочинства України, при попередньому дослідженні матеріалів позовної заяви суд першої інстанції перевіряє на дотримання вимог законодавства подані до суду документи та наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що до позову таку заяву позивачем не подавалось, а судом розцінено, що позов подано у строки встановлені КАС України.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частина 4 вказаної статті КАС України встановлює, в разі якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Варто наголосити, що право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі, гарантує і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - «Конвенція»),
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - «ЄСПЛ») пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Bellet v. France»).
Водночас ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 18 лютого 1999 року у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», пункт 43).
Отже, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Водночас, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.
Натомість, як вбачається з матерів справи, суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі не встановив порушення позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом, а встановивши таку обставину після відкриття провадження у справі не надав позивачу можливості обґрунтувати причини такого пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом чим обмежив право позивача на доступ до суду
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи ч. 3 ст. 123 КАС України передчасно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не надав позивачу можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що суд апеляційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, оскільки такі не були предметом розгляду при винесенні оскаржуваної ухвали.
Окремої уваги заслуговує те, що за приписами ст. 240 КАС України, в разі існування підстав для залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу.
Аналогічного змісти норми процесуального права викладено у частині 1 ст. 241 КАС України.
Більш того, частиною 1 ст. 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відтак, колегія суддів вважає, що розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення , в тому числі є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії, на підставі довідки №33/44/1-Х-1248/08-1637 про розмір грошового забезпечення, виданої 23.07.2021 державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» за період з 01.12.2019 до 10.05.2021 скасувати.
В цій частині направити справу № 580/9443/21 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 05.07.2023)