Справа № 320/13926/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
05 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Коротких А.Ю., Єгорової Н.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Державної аудиторської служби України в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку
Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку від 16.10.2020 за результатами здійснення моніторингу закупівлі UA-2020-07-08-002641-a.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2020 Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" оголошено процедуру відкритих торгів з ідентифікатором закупівлі UA-2020-07-08-002641-a на послуги: ДК 021:2015, код 45310000-3, Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата №2 філії "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго").
За результатами вказаних відкритих торгів переможцем визнано ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" та укладено з ним договір №17/20ПР від 26.08.2020 на виконання робіт підряду.
21.09.2020 Північно-східним офісом Держаудитслужби було видано Наказ №191 "Про початок моніторингу закупівель", зокрема, процедури закупівлі послуги: ДК 021:2015, код 45310000-3, Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата №2 філії "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго"
16.10.2020 відповідачем було складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-08-002641-а, в якому зазначено, що за наслідками моніторингу питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог пункту 15 частини першої статті 19 Закону. За наслідками моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону, частин четвертої та п'ятої статті 23 Закону. За наслідками моніторингу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, своєчасності укладання договору та відповідності його умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено. У зв'язку з наведеним відповідач зобов'язав Товариство здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Позивач подав заперечення до висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі, на що листом від 04.12.2020 №20-31-25/6621 (вх. №6-11733 від 14.12.2020) відповідач повідомив позивача про намір складення протоколів про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно статті 3 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.
При цьому, порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано статтею 7-1 Закону України «Про публічну закупівлі», згідно з частиною першою якого моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Згідно ч.2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст.5 Закону).
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель, моніторингу закупівель.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Таким чином Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі».
Згідно ст. 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Судом встановлено, що за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-08-002641-a відповідачем встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», які відображено у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
У оскаржуваному висновку відповідач встановив, що додаток 5 до тендерної документації містить вимогу щодо застосування заходів із захисту довкілля. При цьому не зазначено, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Згідно частини 5 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Маркування, протоколи випробувань та сертифікати повинні бути видані органами з оцінки відповідності, компетентність яких підтверджена шляхом акредитації або іншим способом, визначеним законодавством.
Маркування (помаркування) - це процес нанесення на виріб маркування, нанесення тексту, умовних позначень та малюнків на пакування та (чи) продукцію. У процесі наноситься комплекс відомостей різного характеру щодо продукції, процесу чи послуги у вигляді тексту, окремих графічних, кольорових символів (умовних позначень) та їхніх комбінацій. Воно наноситься, залежно від конкретних умов, безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію.
Чинним законодавством України передбачено, що маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких харчових продуктів.
Протокол випробувань - це офіційний документ, який видає акредитований центр або лабораторія і містить в собі інформацію про результати проведених випробувань. Випробування проводяться за допомогою різних технічних засобів і засобів вимірювань, які відповідним чином перевірені або відкалібровані. Завдання випробувань: оцінити здатність товару (продукції) реалізовувати і відповідати очікуваним вимогам і функціям в певних умовах, шляхом отримання об'єктивних характеристик дослідними методами.
Сертифікат відповідності - документ, що виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що на виконання робіт відсутні будь-які маркування, протоколи випробувань або сертифікати, а встановлення екологічних чи інших характеристик товару є правом замовника, а не його обов'язком.
У Додатку №5 "Технічна специфікація" не встановлено екологічних характеристик робіт.
У п.5 Додатку №5 "Технічна специфікація" замовник вказав вимоги щодо застосування заходів із захисту довкілля, якими передбачено правила поводження підрядною організацією під час виконання робіт, а саме:
- не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів господарювання;
- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище;
- зменшувати обсяги утворення відходів та запобігати їх утворенню;
- самостійно проводити заходи по поводженню з відходами, що утворюються під час діяльності (забезпечувати повне збирання, належне зберігання та видаленнявідходів);
- не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією, здійснювати їх роздільний збір та не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи на об'єктах ПрАТ «Укргідроенерго»;
- утримувати територію, де ведуться роботи в належному санітарно-екологічному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з території;
- не допускати засмічення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям території та об'єкти ПрАТ «Укргідроенерго» на яких проводяться роботи.
- не допускати розливу нафтопродуктів, мастил та інших хімічних речовин на ґрунт та штучне покриття;
- під час експлуатації автотранспорту здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у відпрацьованих газах;
- використовувати воду, електроенергію, теплову енергію ощадливо і узгоджено із відповідними представниками структурних підрозділів ПрАТ «Укргідроенерго».
- дотримуватися всіх вимог розділу проекту ОВНС (оцінка впливів на навколишнє середовище), згідно державних будівельних норм.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що замовником не порушено вимоги частини 5 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі", а тендерна документація в цій частині відповідає чинному законодавству.
Також у висновку відповідач зазначив, що Додаток 6 до тендерної документації містить посилання на торгові марки (клей "Моментальний" Loctite-406, поліуретановий клей СТ 84 ПУ, герметична прокладка Mannol 9912), обґрунтування яких відсутні, а отже зазначене є порушенням замовником частин 4 та 5 статті 23 Закону.
Згідно частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
Тобто виключно технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марки чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Додаток №6 не є технічною специфікацією, а є "Технічним завданням", в якому міститься опис робіт та матеріалів для їх виконання.
Натомість технічною специфікацією у розумінні ч.4 ст.23 Закону України "Про публічні закупівлі", в даному випадку є Додаток №5, а не Додаток №6, як про це зазначає відповідач, який не містить у собі жодних посилань на будь-які торговельні марки.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Товариством в Додатку № 5 «Технічна специфікація» в порушення частин 4 та 5 статті 23 Закону було використано саме торгові марки.
До того ж у Законі України "Про публічні закупівлі" відсутня норма, яка зобов'язує замовника оприлюднювати обґрунтування з посиланням на конкретну торговельну марку чи конкретного виробника або на конкретний процес, що характеризують продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торговельні марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва, а визначає тільки те, що таке посилання повинно бути обґрунтованим.
Також слід зазначити, що технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі наведено у Додатках №5 та №6 Тендерної документації. У тендерній документації всі посилання на конкретну марку чи конкретного виробника або на конкретний процес, що характеризують продукт чи послугу певного суб'єкта господарювання, чи на торговельні марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва вживаються у значенні - "або еквівалент".
Додаток №5 "Технічна специфікація" містить перелік технічних вимог, які повинні бути реалізовані в продукті чи послузі певного суб'єкта господарювання, а отже Додаток №5 "Технічна специфікація" фактично містить обґрунтування посилання Замовника на конкретну марку чи конкретного виробника або на конкретний процес, чи на торговельні марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва.
Вказані обставини свідчать про дотримання замовником вимог зазначених в частині 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі", та передбачено можливість надання учасником еквіваленту (аналогу).
Щодо допущення позивачем порушення пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме замовник вимагає від учасників наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, в той час як згідно з Законом зазначений критерій повинен мати назву: "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)", слід зазначити наступне.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації має зазначатися один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст. 16 цього Закону, підстави, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим ст. 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Наведені вище норми законодавства не містять у собі вимоги щодо зазначення у тендерній документації Замовника дослівного формулювання "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)".
В даному випадку у п. 5 Розділу ІІІ Тендерної документації вказано, що кваліфікаційні критерії до учасників визначені Замовником відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам визначені у Додатку №1 Тендерної документації.
У п. 3 Додатку №1 до Тендерної документації вказано, що на підтвердження наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору учасник повинен надати довідку у формі заповненої таблиці за підписом уповноваженої особи учасника, що містить інформацію про виконання аналогічного договору.
У п.п.3.1.1. Таблиці №1 Додатку №1 зазначено, що до Тендерної документації для документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору учасником надається:
3.1.1.1. Копія договору з додатками до нього (достатньо - надання додатку (-ів), що містять роботи, аналогічні предмету закупівлі, які підтверджують предмет, вартість (суму договору) та терміни виконання за договором), які містять перелік виконаних робіт, що зіставні за обсягами і складністю, на який є посилання у довідці, що вимагається відповідно до вимог пп.3.1. цього Додатку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що замовником були дотримані та в повній мірі виконані вимоги, встановлені п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі".
Стосовно твердження відповідача про те, що позивачем порушено пункт 15 частини 1 статті 19 Закону, а саме не зазначено у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель інформації про субпідрядника, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пункту 15 частини 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов'язково зазначаються, зокрема повне найменування та місцезнаходження кожного суб'єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у замовника відсутня технічна можливість вносити в систему, в частині звіту, будь-які дані, оскільки звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель.
Враховуючи доводи позивача про те, що під час розміщення інформації на майданчиках замовник не має можливості заповнити пункт Звіту "Інформація про субпідрядника", а також те, що відповідно до норм законодавства звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель, колегія суддів вважає необгрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем пункту 15 частини 1 статті 19 Закону.
Щодо висновків відповідача про те, що тендерна пропозиція учасника ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, а саме у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" було надано модель договірної ціни у програмному комплексі "АВК-5" на яку не накладено ЕЦП/КЕП, колегія суддів зазначає наступне.
У пункті 1 Розділу ІІІ Тендерної документації вказано, що учасник повинен накласти електронний цифровий підпис (ЕЦП) або кваліфікований електронний підпис (КЕП) на тендерну пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа).
Згідно Таблиці 4 Додатку №1 Тендерної документації договірна ціна (динамічна договірна ціна) та обов'язкові додатки та розрахунки до неї (документи подаються окремим архівом "rar./zip." обов'язково у форматі з розширенням ".rtf", ".doc" або ".xls" та інформаційну модель договірної ціни у програмному комплексі "Будівельні Технології Кошторис" або "АВК-5", або (інформаційну модель) у програмному комплексі, який взаємодіє з ними в частині передачі кошторисної документації і розрахунків до договірної ціни та повинна містити назву "Договірна ціна та розрахунки").
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону та ч. 9 ст. 14 Закону тендерна пропозиція/пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі - система) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що інформаційна модель в програмному комплексі не є електронним документом, а на програми неможливо накласти ЕЦП/КЕП. Водночас всі документи, що стосуються договірної ціни, надані учасником в форматі "rtf" та були підписані.
Слід зазначити, що наявіть якщо учасником в оформленні тендерної пропозиції і були допущені неточності, але які не впливають на зміст тендерної пропозиції, не нівелюють технічний потенціал або конкурентоспроможність учасника, то такі недоліки є формальними, а тому відсутні законні підстави стверджувати, що така тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації, тому у Замовника були відсутні підстави для відхилення такої тендерної пропозиції.
Оскільки ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" було дотримано вимог, встановлених п. 1 Розділу ІІІ Тендерної документації та абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", у позивача були відсутні правові підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж".
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 16.10.2020 за результатами здійснення моніторингу закупівлі послуги: ДК 021:2015, код 45310000-3, Електромонтажні роботи (Поточний ремонт гідроагрегата №2 філії "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС" ПрАТ "Укргідроенерго") є протиправним та підлягає скасуванню.
У рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
В даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких