Справа № 580/4989/22 Суддя першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
05 липня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ліщинівське» на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ліщинівське» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, -
У жовтні 2022 року Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - Позивач, ГУ ДПС у Черкаській області) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ліщинівське» (далі - Відповідач, СТОВ «Ліщинівське») про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна СТОВ «Ліщинівське» на користь бюджету через ГУ ДПС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 178 377,64 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 позов задоволено повністю - надано Головному управлінню ДПС у Черкаській області дозвіл на погашення податкового боргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ліщинівське» у розмірі 178377 (сто сімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім гривень) 64 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, за Відповідачем обліковується документально підтверджена сума податкової заборгованості із земельного та єдиного податку, а контролюючим органом виконано всі необхідні дії, які передують зверненню до суду із таким позовом. Крім іншого, суд відхилив посилання СТОВ «Ліщинівське» на те, що додані до позовної заяви документи не засвідчені належним чином, позаяк останні прошиті та засвідчені печаткою та підписом керівника ГУ ДПС у Черкаській області.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було надано оцінки доводам СТОВ «Ліщинівське» щодо невідповідності сформульованих ГУ ДПС у Черкаській області позовних вимог приписам Податкового кодексу України та бюджетного законодавства, не наведено перелік майна, за рахунок якого пропонується погашення боргу, нетотожності платіжних вимог та інкасових доручень, а також підписання позовною заяви неуповноваженою на те особою. Окремо зазначає, що Позивачем після 01.08.2022 безпідставно направлялися до банківських установ інкасові доручення, оскільки Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163, яка набрала чинності 01.08.2022, відповідним поняттям не оперує.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 задоволено клопотання СТОВ «Ліщинівське» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Цією ж ухвалою залишено апеляційну скаргу без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору у розмірі 3 721,50 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу СТОВ «Ліщинівське» повернуто у зв'язку з неусуненням визначених в ухвалі від 26.01.2023 недоліків.
Постановою Верховного Суду від 03.05.2023 задоволено касаційну скаргу СТОВ «Ліщинівське», скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2023 і направлено справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду із стадії відкриття апеляційного провадження.
Після усунення визначених в ухвалі від 11.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на момент звернення до суду із вказаним позовом за СТОВ «Ліщинівське» обліковувалася документально підтверджена сума несплаченого узгодженого грошового зобов'язання на загальну суму 178 377,64 грн, у тому числі із земельного податку - 127 093,15 грн та з єдиного податку четвертої групи - 51 284,49 грн (т. 1 а.с. 4). При цьому сума цього податкового боргу включена до суми податкової заборгованості, стягнутої ГУ ДПС у Черкаській області з ТОВ «Ліщинівське» згідно рішення суду у справі №580/2340/20, яке набрало законної сили 17.12.2020 (т. 1 а.с. 13-15).
Крім того, на адресу СТОВ «Ліщинівське» було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 25.11.2019 №188111-52 на суму 94 975,51 грн, яку було отримано платником податку 03.12.2019 (т. 1 а.с. 6). Ці обставини підтверджуються як матеріалами справи, так і встановлені згаданим вище рішенням суду, яке набрало законної сили.
Також судом першої інстанції встановлено, що контролюючий орган звертався до банківських установ з інкасовими дорученнями від 28.04.2022 № 202, від 28.04.2022 № 200, від 28.04.2022 № 199, від 28.04.2022 № 195, від 28.04.2022 № 194, від 24.08.2022 № 1207, від 24.08.2022 № 1206, від 24.08.2022 № 1205, від 24.08.2022 № 1202, від 24.08.2022 № 1201, від 24.08.2022 № 1200, від 24.08.2022 № 1198 про списання коштів з рахунків товариства, які залишилися без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках (т. 1 а.с. 23-34).
Крім іншого, матеріали справи свідчать, що ГУ ДПС у Черкаській області 19.07.2021 прийнято рішення №14681/6/23-13-00-0517 про опис майна СТОВ «Ліщинівське» у податкову заставу (т. 1 а.с. 11), а згідно копії акта опису майна від 28.07.2021 №126/23-13-00-0529 у податковій заставі перебуває належне СТОВ «Ліщинівське» майно загальною вартістю 669 679,00 грн (т. 1 а.с. 12).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 13, 59, 87, 88, 89, 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийшов до висновку, що наявність у Відповідача податкового боргу, виникнення якого підтверджується матеріалами справи, а також неможливість його погашення за рахунок коштів платника є підставою для надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна Позивача, що перебуває у податковій заставі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно п. 89.3. ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Указаним правовим приписам кореспондують норми розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586.
На виконання наведених положень чинного законодавства ГУ ДПС у Черкаській області описано майно СТОВ «Ліщинівське» у податкову заставу, а саме адміністративну будівлю по АДРЕСА_1 вартістю 669 679 грн.
Згідно відомостей витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження податкову заставу на указане нерухоме майно було зареєстровано 08.09.2021 (а.с. 10).
Згідно абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому доказів на підтвердження того, що майно СТОВ «Ліщинівське», описане ГУ ДПС у Черкаській області у податкову заставу, належить до переліку майна, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків, Відповідачем не надано.
Статтею 95 Податкового кодексу України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У свою чергу, за правилами п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із таким позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, наявність податкового боргу та його розмір Відповідачем не оспорюється, а його розмір підтверджується матеріалами справи. Позивачем було дотримано порядок та черговість вжиття заходів з метою погашення податкового боргу, зокрема, направлення вимоги, вчинення дій щодо стягнення коштів з банківських рахунків платника податків шляхом, зокрема, направлення в банківські установи інкасових доручень, які повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку. Крім того, майно СТОВ «Ліщинівське» було передано у податкову заставу, що також не заперечується останнім.
Таким чином, контролюючим органом було вжито всіх заходів, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Відтак, враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення цього позову щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Посилання Апелянта на те, що судом не було враховано, що, у позовній заяві ГУ ДПС у Черкаській області не зазначило, що останнє просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу саме за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а в порушення процесуальних норм суд самостійно вийшов за межі позовних вимог та вказав про це, судова колегія оцінює критично. Аналіз змісту позовної заяви свідчить, вона подана на виконання вимог п. 95.3 ст. 95 ПК України, тобто норми, яка надіє контролюючий орган правом звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Викладене, з урахуванням заявлених підстав позову не позбавляло суд першої інстанції права сформулювати резолютивну частину відповідно до вимог наведеної вище норми. Крім того, обмеження судом першої інстанції переліку майна, щодо якого надано дозвіл на погашення податкового боргу майном, що перебуває у податковій заставі, навпаки свідчить про виконання завдань адміністративного судочинства з метою недопущення необґрунтованого втручання контролюючого органу, зокрема, у мирне володіння майном особи.
З аналогічних підстав відхиляються аргументи апеляційної скарги про те, що у позові відсутній перелік майна, за рахунок якого здійснюється погашення податкового боргу.
З приводу доводів СТОВ «Ліщинівське» про те, що обраний спосіб захисту прав ГУ ДПС у Черкаській області не відповідає нормам бюджетного законодавства, судова колегія зазначає, що, як вже було неодноразово підкреслено вище, такий спосіб забезпечення сплати податкового боргу прямо передбачено положеннями Податкового кодексу України.
Аргументи апеляційної скарги про те, що всупереч доводів позовної заяви Позивач направляв до банківських установ інкасові доручення, а не платіжні вимоги, судова колегія відхиляє, позаяк неправильне формулювання назви документа у мотивувальній частині позовної заяви жодним чином не спростовує факт відсутності у Відповідача коштів на рахунках в обсязі, достатньому для погашення податкового боргу. З аналогічних підстав суд апеляційної інстанції відхиляє доводи СТОВ «Ліщинівське» про те, що ГУ ДПС у Черкаській області безпідставно після 01.08.2022 направляло до банків інкасові доручення, оскільки чинним на той час законодавством їх складання не було передбачено. Крім іншого, судова колегія зауважує, що Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 та яка набрала чинності 01.08.2022, хоча і не містить такого платіжного документа як інкасове доручення, проте у пункті 63 визначає обов'язкові реквізити платіжної інструкції на примусове списання, яким повністю відповідають наявні у матеріалах справи інкасові доручення (т. 1 а.с. 28-34). До того ж, аналіз змісту відміток банку, що містяться на згаданих інкасових дорученнях, свідчить, що вони поверталися на адресу контролюючого органу у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, а не внаслідок невідповідності останніх вимогам чинного законодавства.
Щодо твердження СТОВ «Ліщинівське» про те, що позовну заяву від імені ГУ ДПС у Черкаській області підписано не уповноваженою на те особою, судова колегія зазначає, що на підтвердження повноважень в.о. начальника Сергія Гришка діяти від імені контролюючого органу останнім було надано копію наказу ДПС України від 16.05.2022 №472-о «Про покладення виконання обов'язків на ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 3), за яким Гришко С.І., заступник начальника ГУ ДПС у Черкаській області, з 17.05.2022 виконує обов'язки начальника ГУ ДПС у Черкаській області.
У свою чергу, за правилами ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, виконуючи обов'язки керівника ГУ ДПС у Черкаській області, Гришко С.І. мав право підписувати від імені контролюючого органу позовну заяву у цій справі.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ліщинівське» - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено та підписано 05 липня 2023 року.