Справа № 580/3890/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
04 липня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кобаля М.І.
за участю секретаря Мельник К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просив суд визнати протиправною постанову головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. від 11.07.2022 року у виконавчому провадженні №67056027 про закінчення цього виконавчого провадження і скасувати цю постанову.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просив визнати протиправною постанову головного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатюк В.П. від 11.07.2022 року у виконавчому провадженні №67056027 про закінчення цього виконавчого провадження і скасувати цю постанову.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 року позовну заяву повернено позивачу.
Позивач, не погоджуючись із вказаною ухвалою про повернення позовної заяви, подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав ч. 1 ст. 161 КАС України. Суд зазначив, що позивачу необхідно надати суду копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів для суду та сторін.
30.03.2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду (на виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 16.03.2023 року) від ОСОБА_1 надійшла позовна заява з додатками для суду та поштові повідомлення про відправлення копії позовної заяви іншим учасникам справи.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 року було продовжено ОСОБА_1 строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали суду від 16.03.2023 року недоліків позову та встановлено термін - 10 днів з дати отримання ним вказаної ухвали.
Крім трого, суд першої інстанції зазначив, що надані поштові відправлення не є доказом виконання позивачем ч. 1 ст. 161 КАС України. У звязку з чим, суд повторно надав позивачу строк для виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та приведення позову до вимог ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до вимог п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 161 КАС України зокрема передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 161 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У разі подання до суду документів в електронній формі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно частини 6 статті 169 КАС України копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав ч. 1 ст. 161 КАС України.
В свою чергу, ОСОБА_1 на виконання вимог вищевказаної ухвали направив до Черкаського окружного адміністративного суду позовну заяву з додатками для суду та поштові повідомлення про відправлення копії позовної заяви іншим учасникам справи - поштове повідомлення №1800108489340 про відправлення копії позовної заяви відділу примусового виконання рішень з описом вкладення та поштове повідомлення №1800108489332 про відправлення копії позовної заяви ГУ ПФУ в Черкаській області з описом вкладення.
Водночас, суд першої інстанції зазначив, що надані поштові відправлення не є доказом виконання позивачем ч. 1 ст. 161 КАС України, та ухвалою від 04.04.2023 року продовжив ОСОБА_1 строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали суду від 16.03.2023 року недоліків позову.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі яка її подала, наслідок невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк.
Колегія суддів вважає, що такі висновки є помилковими та занадто формальними. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що статтею 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В свою чергу, ч. 2 ст. 161 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Тобто, вказаною нормою передбачено обов'язок лише суб'єкта владних повноважень подавати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів. Водночас, частина 1 ст. 161 КАС України не містить зобов'язального характеру відносно позивача.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, вказана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року - скасувати.
Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
М.І. Кобаль