Справа № 620/4248/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.
04 липня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Єгорової Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення 16.01.2021 основного розміру призначеної пенсії з 90 % до 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної пенсії максимальним розміром та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії від 16.01.2021 в частині перерахунку розміру пенсії у розмірі 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати згідно довідки про розмір заробітної плати прокуратури Чернігівської області від 28.10.2019 № 18-42 починаючи з 13.12.2019 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення 16.01.2021 основного розміру призначеної мені пенсії з 90 % до 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії від 16.01.2021 в частині перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати згідно довідки про розмір заробітної плати прокуратури Чернігівської області від 28.10.2019 № 18-42 починаючи з 13.12.2019 без обмеження розміру ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт наголошує на відсутності правових підстав для перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, а також вказує, що відповідний перерахунок правомірно здійснено, виходячи з 60% від заробітної плати.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 580/5962/20.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року поновлено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у ГУПФ України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ ''Про прокуратуру''.
28.10.2019 прокуратурою Чернігівської області позивачці була видана довідка про розмір заробітної плати за № 18-42 для проведення перерахунку пенсії, наявна у матеріалах справи.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 620/614/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити мені перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)8/2019, ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 13.12.2019, на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.10.2019 № 18-42, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 вказане рішення залишено без змін, а касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - без задоволення.
04.12.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу направлено лист про виконання вищевказаного рішення суду та здійснення перерахунку призначеної пенсії.
Всупереч постановленому судовому рішенню, відповідачем самостійно змінено відсоток розміру призначеної мені пенсії та обмежено розмір виплачуваної позивачу пенсії.
Позивач для з'ясування розміру пенсії звернувся із заявою до відповідача та отримав відповідь, у якій зазначено, що здійснено перерахунок призначеної пенсії позивача у розмірі 60 % від заробітної плати, а також обмежено розмір виплачуваної пенсії максимальним розміром, внаслідок чого розмір пенсії на думку відповідача повинен становити 17690 грн.
Вважаючи зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90 % до 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної пенсії максимальним розміром протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Таким чином при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Також суд першої інстанції вказав, що позивачу пенсія призначена відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VІІ. Таким чином до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Особливості пенсійного забезпеченням працівників органів прокуратури визначалися Законом України «Про прокуратуру» № 1789-XII, а з 15 липня 2015 року визначаються Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
На час призначення пенсії позивачу положеннями ч. 1 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Також ч. 17 ст. 501 вказаного Закону було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
У подальшому з 01 жовтня 2011 року порядковий номер вказаної частини ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII було змінено з сімнадцятого на вісімнадцятий.
З 15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII, що прийнятий 14 жовтня 2014 року. Одночасно Закон України «Про прокуратуру» № 1789-XII був визнаний таким, що втратив чинність, крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 462, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 501, ч. 3 ст. 512, ст. 53 щодо класних чинів.
Отже, починаючи з 15 липня 2015 року ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII, що визначала підстави для перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, втратила чинність. Натомість порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури був визначений у ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
На час набрання чинності вказаним Законом ч. 20 ст. 86 передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
З 01 січня 2015 року положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим Кабінет Міністрів України не прийняв нормативно-правовий акт, яким були б визначені умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Одночасно Конституційний Суд України вказаним рішенням визначив, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.
Отже, з 13 грудня 2019 року ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII діє у редакції, згідно з якою раніше призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідних категорій, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідних категорій на підставі оновленої довідки прокуратури фактично відповідачем не заперечується. Між сторонами виник спір стосовно розміру пенсії у відсотках та застосування обмежень, передбачених ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Перевіряючи правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 60% від суми заробітної плати, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Як раніше зазначалося, на час виходу позивача на пенсію, ч. 1 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII передбачала, що пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, з можливість збільшення пенсії на 2 відсотки за кожен повний рік роботи понад 10 років на відповідних посадах, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З 01 квітня 2014 року набули чинності зміни до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII, згідно з якими прокурорам і слідчим пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Проте з 01 січня 2015 року розмір пенсії зменшений із 70% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.
З 15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII. Відповідно до ч. 2 ст. 86 вказаного Закону у редакції, чинній на час набрання ним законної сили, прокурорам пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати. З 01 січня 2015 року розмір пенсії, передбаченої Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, також був зменшений із 70% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин розмір пенсії у відсотках визначається саме ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, яка передбачає, що прокурорам пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
У свою чергу підстави та порядок проведення перерахунку пенсії прокурорам визначаються ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, згідно з якою призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи спір щодо визначення розміру пенсії у відсотках за вказаного правового регулювання, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2021 року під час розгляду справи № 580/5962/20 сформулював правову позицію, відповідно до якої до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Верховний Суд зазначив, що такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Також Верховний Суд прийшов до висновку, що розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії виходячи із 90% від суми місячної заробітної плати працівника, який працює на відповідній посаді, є помилковим.
Перевіряючи обґрунтованість висновку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження пенсії граничним розміром, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Відповідач зазначає, що під час проведення перерахунку пенсії позивача будуть застосовані положення Закону України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Перевіряючи можливість застосування зазначеного правила до спірних правовідносин, колегія суддів враховує, що Закон України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» був прийнятий 08 липня 2011 року та був чинності 01 жовтня 2011 року.
Відповідно Законом України «Про прокуратуру», що зазначений у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», є саме Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, положення якого втратили чинність.
Після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII зміни до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не вносились.
Враховуючи, що перерахунок пенсії позивача здійснено на підставі ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, посилання на який відсутні в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», колегія суддів приходить до висновку про те, що посилання на вказану норму права як на підставу для обмеження розміру пенсії позивача є необґрунтованими.
Згідно з абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Такі зміни до ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», що набув чинності з 01 квітня 2015 року (станом на 01 квітня 2015 року Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII вже був прийнятий, однак набув чинності з 15 липня 2015 року).
У п. 3 розділу ІІ вказаного Закону визначений перелік виключень, за яких обмеження щодо виплати пенсії не застосовується.
Так, згідно з п. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
Інших підстав для не застосування обмеження щодо виплати пенсії, встановленого ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, на законодавчому рівні не визначено.
Колегія суддів наголошує на тому, що положення абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII є загальними і встановлює універсальне правило щодо виплати пенсії прокурорам у розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Таке правило застосовується незалежно від того, чи призначається особі пенсія вперше, чи здійснюється її перерахунок на підставі Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Також колегія суддів враховує, що ч. 15 ст. 86 Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII не визнана у встановленому порядку Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), є чинною і підлягає виконанню.
Аналогічний підхід до вирішення питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром був застосований Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року при вирішенні справи № 580/5962/20. Верховний Суд зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Верховий Суд врахував, що розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром.
Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні суду від 25 червня 2021 року, та є підставами для його скасування.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.М. Єгорова