П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 514/345/23
Перша інстанція: суддя Кравченко П.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського 3 батальону 2 роти Управління патрульної поліції в Днепропетровської області Департаменту патрульної поліції серії ЕАС №6641856 від 07.03.2023 року про адміністративне правопорушення ч.3 ст.121 КУпАП незаконними, вказану постанову визнати протиправною та скасувати її, а провадженняу справі закрити.
В обґрунтування позову вказував, що відповідачем не надано жодних доказів, що позивач повинен був пройти обов'язковий технічний контроль, але не пройшов його. Суб'єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху України, а відповідно судом факту вчинення ним правопорушення за ч.3 ст.121 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України), не встановлено.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 13 квітня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6641856 від 07 березня 2023 року - задоволений.
Скасована постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6641856 від 07 березня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.121 КпАП України.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.121 КУпАП - закрито.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору у сумі 536,80 гривень.
01.05.2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій адвокат позивача просить вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. та прийняти додаткове рішення.
Представником відповідача, надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому представник просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача.
Додатковим рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року, частково задоволена заява представника позивача щодо прийняття додаткового рішення в адміністративній справі.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).
В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що стягнута до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи, яка за характером правовідносин відноситься до справ незначної складності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Також, позивач у відзиві заявляє клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що, відповідно до матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу складають 12000 грн., на підтвердження чого позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 10.03.2023 (а.с. 61-62), доручення № 1 до вказаного договору, який містить детальний опис робіт (послуг) наданих адвокатом клієнту (а.с. 63), та копію акту виконаних робіт від 28.04.2023 року (а.с. 63 зворот).
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з положеннями частин 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 6 та 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст. 134 КАС України, але за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Апеляційний суд зауважує, що, відповідач скористався своїм правом подання заперечень на клопотання про ухвалення додаткового рішення.
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, заявлено клопотання про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, зі змісту якого вбачається, що відповідач не просив зменшити суму вказаних витрат.
Апеляційний суд зазначає, що заявлені у клопотанні доводи стосовно ненадання позивачем до суду документів, що свідчать про відображення особою, якою такі послуги надані, доходів, отриманих від оплати позивачем відповідних послуг не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема додатками до клопотання про ухвалення додаткового рішення.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем заявлено клопотання в суді першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення, проте не надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростовували неспівмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, які суд не має права встановлювати самостійно і не ставить під сумнів заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правничу допомогу, апеляційний суд вважає, що понесені позивачем витрати на отримання професійної правничої допомоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому такі витрати мають бути відшкодовані в повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 10.06.2022 року у справі 520/2325/21, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Зокрема, з наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі виконаної роботи від 28.04.2023 вбачається, що адвокатом позивача було проведено певні роботи, а саме:
- ознайомлення з постановою від 07.03.2023 серії ЕАС №6641856 та первинна консультація клієнта з приводу обставин, що стали підставою для звернення за правовою допомогою - 0,5 годин роботи, що становить 1000 грн.;
-аналіз судової практики щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - 1 година роботи, що становить 2000 грн.;
- підготовка позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5524738 від 24.06.2022, долучених до неї доказів та її подання в суд - 2 години роботи, що становить 4000 грн.;
-сплата судового збору за подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5524738 від 24.06.2022 - 0,5 годин роботи, що становить 1000 грн.;
- ознайомлення з матеріалами справи (зокрема з долученими стороною відповідача процесуальними документами) - 1 година роботи, що становить 2000 грн.;
- підготовка, направлення до суду інших процесуальних документів (заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заяви про розгляд без участі, промови в судових дебатах - 1 година роботи, що становить 2000 грн..
Відповідно до п. 3.4 Доручення № 1 (додаткової угоди) до договору про надання правової допомоги №10/03/23 від 10.03.2023, вартість однієї години роботи адвоката, пов'язаної з виконанням вказаного доручення, становить 2000 грн.
Таким чином, адвокатом позивача було надано послуг на загальну суму - 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень) за 6 годин роботи.
З огляду на надані суду документи, наведені обставини, обсяг та зміст позовної заяви, апеляційний суд, вважає співмірною до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі - 12000,00 грн.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не надають підстав для визнання, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Стосовно клопотання про стягнення професійної правничої допомоги у сумі 1500 грн. За подання відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, в матералах справив же наявний договір про надання правової допомоги від 10.03.2023 (а.с. 61-62), також, до відзиву представником позивача поданоий акт прийому-передачі виконаної роботи № 3 від 12.06.2023, який містить детальний опис робіт (послуг) наданих адвокатом клієнту.
В матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем заперечень з приводу заявленого до відшкодування розміру судових витрат, не наведено жодного доводу, який би свідчив про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт або не підтвердження вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу за подання вдзиву на апеляційну скаргу, що в силу наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, свідчить про відсутність підстав у суду першої інстанції для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої суми, апеляційний суд вважає, що заява представника позивача про стягнення з відповідача, понесених позивачем витрат на правничу допомогу за подання відзиву на апеляіцйну скаргу у розмірі 1500,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустився порушень норм процесуального права при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, додаткове рішення суду першої інстанції скасоване з ухваленням в цій частині нової постанови про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Додаткове рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 10 травня 2023 року у справі №514/345/23 скасувати, та ухвалити нову постанову.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу отриману в суді першої інстанції у розмірі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень).
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу, отриману в суді апеляційної інстанції, у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 04.07.2023.
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький