П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6059/20
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.04.2016 року по 27.04.2020 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 року по 27.04.2020 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 25.04.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 27.04.2020 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.04.2016 року по 27.04.2020 року включно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 року по 27.04.2020 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмолено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 апеляційна скарга ОСОБА_1 - залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 420/6059/20 - залишено без змін.
04.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 420/6059/20 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно (а.с. 107).
12.05.2023 від військової частини НОМЕР_1 до суду першої інстанції надійшла заява про визнання виконавчого листа, що виданий 04.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню (а.с. 122-123).
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 , у зв'язку із набранням судовим рішенням законної сили, 29.03.2021 року вжито заходів з обрахування стягнутої за судовим рішенням суми відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2023 року № 1078, та перераховано на картковий рахунок позивача 4435,68 грн із відповідним складанням платіжного доручення № 310 від 29.03.2021 (а.с. 132).
З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач безпідставно звернувся із виконавчим листом від 04.02.2021 до виконавчої служби, де 09.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64743500 (а.с. 107).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року та прийняти нове судове рішення, яким визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, через повну відсутність обов'язку боржника у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушенні норм процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно.
04.02.2021 Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 420/6059/20 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно.
Виконавчий лист від 04.02.2021 по справі № 420/6059/20 пред'явлений стягувачем до виконання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
В свою чергу, відповідач просить визнати вказаний виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
В якості підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідач посилається на те, що ним добровільно виконано рішення суду у даній справі та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 4435,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2021 № 310.
Водночас, досліджуючи наданий відповідачем доказ, апеляційний суд встановив, що у ньому зазначено наступне: «пер.коштів на індексацію ГЗ за березень2021р. ОСОБА_1 ».
Відповідачем не надано довідки-розрахуноку виплаченої індексації на виконання судового рішення у даній справі, в якій був би зазначений період виплати.
При цьому, відповідачем не зазначено, що виплата грошового забезпечення здійснювалась за певний місяць у минулому.
Тобто, на виконання судового рішення у даній справі відповідачем нараховано позивачу індексацію за березень2021р., про що не ідеться ані в судовому рішенні, а ні у постанові про відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, судовим рішенням у даній справі зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно.
Таким чином, надане відповідачем платіжне доручення про виплату позивачу індексації у сумі 4435,68 грн. за березень2021р, не може свідчити про виконання судового рішення у даній справі, яким зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно.
Доказів нарахування та виплати позивачу індексації з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно відповідачем не надано.
Стосовно посилання апелянта на ігнорування судом першої інстанції інших доказів, окрім платіжного доручення №310 від 29.03.2021, апеляційний суд зазначає, що як в заяві військової частини НОМЕР_1 12.05.2023 від про визнання виконавчого листа, що виданий 04.02.2021 року Одеським окружним адміністративним судом, таким, що не підлягає виконанню так і в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б свідчили про належне виконання апелянтом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, окрім вказаного вище платіжного доручення.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що апелянт не зазначає, які саме подані ним докази не були дослідженні судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.
Так, апеляційний суд наголошує, що в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 чітко визначено, що відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно, що повністю спростовує доводи апелянта про те, що суд у даній справі не вирішував питання порядку нарахування індексації за спірний період.
З огляду на викладене, оскільки доказів нарахування та виплати позивачу індексації з 25.04.2016 по 27.04.2020 включно, апелянтом не надано, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної інстанції та погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача і визнання виконавчого листи таким, що не підлягає виконанню, через відсутність обов'язку боржника повністю у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі № 420/6059/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 04.07.2023
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький