П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/19339/22
Перша інстанція: суддя Корой С.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 420/19339/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (інша назва ІНФОРМАЦІЯ_1 , інша назва військової частини НОМЕР_2 ) щодо невірного нарахування та недоплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 в період з січня 2015 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (інша назва ІНФОРМАЦІЯ_1 , інша назва військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплату належної індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 під час проходження військової служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (інша назва ІНФОРМАЦІЯ_1 , інша назва військової частини НОМЕР_2 ) в період з січня 2015 року по лютий 2018 р., із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (інша назва Білгород-Дністровському прикордонному загоні, інша назва військова частина НОМЕР_2 ), де отримував грошове забезпечення. Наказом від 02.01.2019р. №1-ос, старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії-снайпера групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " 1 категорії (тип Б), виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення згідно за підпунктом «а» підпункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас Збройних Сил України, з урахуванням підпункту 2 пункту 41 Положення.
Також позивач вказує, що 17.11.2022 за вих.№17/11-22 адвокатське об'єднання «ТРІЙЦЯ» звернулось із адвокатським запитом до НОМЕР_1 прикордонного загону про надання інформації чи отримував позивач індексацію. Зазначений запит був направлений з електронної пошти представника позивача на електронну пошту відповідачу. З електронної пошти відповідача на електронну пошту позивача надійшла відповідь звід 21.11.2022 р. за вих.№12/Ш-75ПІ-22-Вих. Зазначена відповідь на адвокатський запит складається з супровідного листа, витягу наказу про звільнення позивача, довідки про виплачену індексацію за липень 2015 р. по лютий 2018 р. з використанням базового місяця квітень 2012 р., листопад 2015 р.
26.11.2022 за вих. №26/11/4-22 адвокатським об'єднанням «ТРІЙЦЯ» в інтересах позивача на електронну пошту відповідача було направлено аргументовану заяву щодо виплати ОСОБА_1 індексації в повному обсязі з 2015 по 2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року та направлення відповіді на електронну пошту представника позивача.
Як стверджує позивач, станом на 28.11.2022 відповідь на електронну пошту та адресу поштового відділення «Укрпошти» представника позивача, позивача не надходила.
Позивач вважає, що дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо невиплати індексацію з використанням базового місяця розрахунку січень 2008 року є протиправними
Представника відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовної заяви.
В обґрунтування відзиву зазначено, що в квітні 2012 року у позивача було збільшено відсоток премії, що в загальному призвело до підвищення грошового забезпечення, тому квітень 2012 року є базовим для обчислення індексації. В листопаді 2015 року було змінено відсоток надбавки за вислугу років, що також призвело до підвищення грошового забезпечення. З огляду на це, вказано у відзиві, зміст п.5 Порядку №1078, який діяв у період з 01.01.2008 по 30.11.2015 визначав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянам за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Також відповідач зазначає, що починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. Поряд з цим, відповідні зміни до Порядку №1078 були внесені постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Пунктом першим вказаної Постанови №1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв'язку з набранням чинності постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцю з січня 2016 по березень 2018 року. Отже, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Як стверджує відповідач, питання про те, який базовий місяць був використаний відповідачем при нарахуванні індексації є виключно повноваженнями відповідача, а тому підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням бажаного ним базового місяця відсутні.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.04.2023 у справі № 420/19339/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяців).
Зобов'язав НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяців) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що вирішення питання про застосування базового місяця при нарахуванні індексації є виключно повноваженням апелянта, а тому підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням бажаного ним місяця відсутні.
Обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_2 ).
Згідно з витягом з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.01.2019 року № 1-ОС (а.с.5) позивач був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпеченням в зв'язку зі звільненням з військової служби в запас.
З наданої до суду довідки про розмір виплаченої індексації за 2018-2018 роки (а.с.15), судом встановлено, що з липня 2015 року по лютий 2018 року позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення.
У вказані довідці зазначено, що базовим місяцем для виплати індексації за вказаний період є квітень 2012 року та листопад 2015 року.
Як стверджує позивач, за 26.11.2022 за вих. №26/11/4-22 адвокатським об'єднанням «ТРІЙЦЯ» в інтересах позивача на електронну пошту відповідача було направлено аргументовану заяву щодо виплати ОСОБА_1 індексації в повному обсязі з 2015 р. по 2018 р. із застосуванням базового місяця січень 2008 року та направлення відповіді на електронну пошту представника позивача.
Однак, як зазначено у позові, станом на 28.11.2022 відповідь на електронну пошту та адресу поштового відділення «Укрпошти» представника позивача, позивача не надходила.
Вважаючи бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (інша назва ІНФОРМАЦІЯ_1 , інша назва військової частини НОМЕР_2 ) щодо невірного нарахування та недоплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 в період з січня 2015 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу ” збільшено грошове забезпечення військовослужбовців . Зазначена постанова набрала чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів , але не раніше ніж 01 січня 2008 року.
Указ Президента України “Про внесення зміни до указу Президента України від 14.04.1999 р. №379 та визнання такими , що втратили чинність указів Президента України” набрав чинності з 01.01.2008.
Відтак суд зазначив, що у зв'язку із прийняттям вказаної постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.
В контексті cпірного періоду (період з 01.12.2015 по 28.02.2018) суд першої інстанції вказав, що ключовим є те, що із прийняттям постанови від 09.12.2015 № 1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є не місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв'язку із встановленням надбавок, виплати премії), а саме місяць в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Тобто, із прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації військовослужбовців є місяць наступний за місяцем, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець згідно з постановою Кабінету Міністрів України.
Підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 року, та якою затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
При цьому суду зазначив, що доказів того, що з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 до дати підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 було прийнято інші рішення на підставі яких відбувались підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач - до суду не надано.
Оскільки доказів підвищення у період з 02.01.2008 по 28.02.2018 тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду не надано та судом відповідні обставини не встановлено, суд першої інстанції дійшов висновку, що за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
Щодо вимог позивача в частині здійснити перерахунку та доплату належної індексації грошового забезпечення з січня 2015 року по листопад 2018 р., із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положень п.5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 р.) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Суд першої інстанції зазначив, що в квітні 2012 року у позивача було збільшено відсоток премії, що в загальному призвело до підвищення грошового забезпечення, тому квітень 2012 року є базовим для обчислення індексації.
Також в листопаді 2015 року було змінено відсоток надбавки за вислугу років, що також призвело до підвищення грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, оскільки за рахунок збільшення відсотку премії та відсоткової надбавки за вислугу років позивача грошові доходи позивача зросили суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підставі для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з січня 2015 року по листопад 2018 р. із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
Відтак суд першої інстанції виснував, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині необхідно відмовити.
Також суд першої інстанції виснував, що за наявного правового регулювання, а саме імперативного припису п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, яким в даному випадку є січень 2008 року.
Тобто, щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача у відповідача відсутні дискреційні повноваження.
Колегія суддів погоджується за вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З аналізу апеляційної скарги встановлено, що спірним, в контексті розгляду даної справи є висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача.
В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржується.
Надаючи оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.
За приписами ст. 245 КАС України у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/17220/17 та від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18.
Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 дійшов висновку про те, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення. У даній правовій ситуації індексація не була нарахована та виплачена позивачеві. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що 29.11.2021 Верховний Суд ухвалив постанову у справі №120/313/20-а, в якій висловив протилежний висновок:
Так, стосовно дискреційних повноважень Суд зазначив, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.
Також Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 5 лютого 2020 року у справі №825/565/17). У цьому контексті Суд додатково зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.
Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяців);
- зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяців) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 420/19339/22 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 420/19339/22 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк