П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3982/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Максимець Олександра Богдановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, прийняте у складі суду судді Скупінської О.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, керівника апарату Одеського апеляційного суду Холод Вікторії Володимирівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів, поновлення на посаді,-
У лютому 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, керівника апарату Одеського апеляційного суду Холод Вікторії Володимирівни, в якому позивач просила суд:
- визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду, які полягають у відмові у наданні ОСОБА_1 відпустки одинокій матері за 2019, 2020, 2021 роки та призупиненні дії трудового договору на період дії воєнного стану;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Одеського апеляційного суду № 38-ос від 24.01.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним скасувати наказ керівника апарату Одеського та апеляційного суду № 68-ос від 06.02.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Одеського апеляційного суду № 69-ос від 06.02.2023 «Про звільнення ОСОБА_3 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду з 07.02.2023;
- зобов'язати Одеський апеляційний суд надати головному спеціалісту відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 відпустку одинокій матері за 2019, 2020, 2021 роки;
- зобов'язати Одеський апеляційний суд призупинити дію трудового договору з головним спеціалістом відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 на період дії воєнного стану.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, керівника апарату Одеського апеляційного суду Холод Вікторії Володимирівни про скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Максимець Олександр Богданович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції рішення суду першої інстанції у справі є необґрунтованим, вимогам визначеним ст. 242 КАС України, фактичним обставинам у справі та основоположним принципам адміністративного судочинства не відповідає, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незгоді позивача із висновками суду про віднесення Одеського апеляційного суду до об'єкту критичної інфраструктури. Апелянт зазначає, що згідно положень ч.1 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру», віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Апелянт зазначає, що 16 грудня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1384, якою перелік секторів критичної інфраструктури доповнено сектором «Правосуддя», а секторальним органом визначено Державну судову адміністрацію, тобто на думку апелянта саме ДСА має визначити конкретні об'єкти суди, які будуть підпадати під критичну інфраструктуру і скласти їх перелік. Водночас, апелянт зазначає, що лише 07.03.2023 було оприлюднено інформацію, щодо наявності сформованого переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору правосуддя, проте навіть наявність відповідного переліку також не свідчить про віднесення Одеського апеляційного суду до об'єктів критичної інфраструктури.
Відповідачем - керівником апарату Одеського апеляційного суду Холод Вікторії Володимирівни надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.20), ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), батьком якої є громадянин Сполучених Штатів ОСОБА_5 .
Матеріали справи містять характеристику ОСОБА_1 (т.1 а.с.145), відповідно до якої вона за час роботи в Одеському апеляційному суді на посаді головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян зарекомендувала себе кваліфікованим фахівцем, ввічливою, комунікабельною та такою, що користується повагою та авторитетом у колективі.
23.08.2022 ОСОБА_1 скерувала на адресу керівника апарату Одеського апеляційного суду заяву (т.1 а.с.21) у якій просила надати їй відпустку без збереження заробітної плати з 24.08.2022 по 24.11.2022 у зв'язку з перебуванням за кордоном, а саме у США. До вказаної заяви додано копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон (т.1 а.с.22-23).
Матеріали справи містять довідку Одеського апеляційного суду від 06.01.2023 №3д (т.1 а.с.99), складену в тому, що відповідно до наказу керівника апарату Одеського апеляційного суду №620-в від 23.08.2022, який видано на підставі заяви ОСОБА_1 , копій документів підтверджуючих перебування її за кордоном та керуючись частиною 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - головному спеціалісту відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів з 24 серпня по 21 листопада 2022 року.
Керівник апарату Одеського апеляційного суду скерувала на адресу ОСОБА_1 повідомлення від 17.11.2022 №05-03/530/2022 (т.1 а.с.24) у якому зазначала, що термін наданої відпустки спливає 21 листопада 2022 року та з 22 листопада 2022 року позивачу слід приступити до виконання своїх посадових обов'язків, а у разі неможливості приступити, пропонувала скористатися правом на розірвання трудового договору.
Керівник апарату Одеського апеляційного суду скерувала на адресу ОСОБА_1 лист від 22.11.2022 №05-03/543/2022 (т.1 а.с.25) у якому зазначала, що на заяву про надання відпусток від 21.11.2022 та прийняття рішення про призупинення трудових відносин прийнято наказ №736-в від 22.11.2022, проте, оскільки для застосування механізму призупинення дії трудового договору передбачається неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки, наразі у роботодавця відсутні правові підстави для прийняття рішення про призупинення трудових відносин з 22.11.2022.
До вказаного листа від 22.11.2022 доданий наказ керівника апарату Одеського апеляційного суду від 22.11.2022 №736-в «Про надання відпустки ОСОБА_2 » (т.1 а.с.26), де наказано надати головному спеціалісту відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 додаткову оплачувану відпустку за стаж роботи на державній службі понад 20 років (2021 рік) тривалістю 15 календарних днів, частину додаткової оплачуваної відпустки за стаж роботи на державній службі понад 19 років (2020 рік) тривалістю 11 календарних днів, частину щорічної відпустки тривалістю 6 календарних днів за період роботи з 18.03.2022 - 17.03.2022 з 22 листопада по 23 грудня 2022 року (Підстава: заява ОСОБА_2 ЕП-17456/22 від 22.11.2022, погодження).
22.12.2022 ОСОБА_1 скерувала на адресу керівника апарату Одеського апеляційного суду заяву (т.1 а.с.26) у якій просила надати їй додаткову відпустку з 24 грудня 2022 року як матері, яка самостійно виховує дитину віком до 15 років.
До вказаної заяви додана довідка Одеського ліцею №81 Одеської міської ради від 16.12.2022 №314/01-21 (т.1 а.с.28), яка видана ОСОБА_4 , 2008 року народження, в тому, що вона дійсно навчається в Одеському ліцеї №81 у 9-Б класі. За час навчання в закладі з 2014 року, питанням навчання і вихованням дівчини займається мати ОСОБА_1 . Її батько, ОСОБА_6 , до адміністрації закладу, класних керівників та вчителів закладу не звертався. Батьківськи збори, заходи не відвідував.
Керівник апарату Одеського апеляційного суду прийняла наказ від 23.12.2022 №788-в «Про надання відпустки ОСОБА_2 » (т.1 а.с.142-143, 208-210), де наказано надати головному спеціалісту відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері за 2022 рік тривалістю 10 календарних днів з 24 грудня 2022 року по 02 січня 2023 року.
Відповідно до графіку надання відпусток працівникам апарату на 2022 рік (т.1 а.с.156-157), ОСОБА_1 були надані відпустки: додаткова з 21.03.2022 по 08.04.2022; додаткова з 03.05.2022 по 06.05.2022; додаткова з 06.06.2022 по 10.06.2022; додаткова з 04.07.2022 по 15.07.2022; основна з 19.09.2022 по 07.10.2022; додаткова з 26.12.2022 по 30.12.2022.
03.01.2023 ОСОБА_1 скерувала на адресу керівника апарату Одеського апеляційного суду заяву (т.1 а.с.30) у якій просила надати їй невикористану за минулі роки, починаючи з 2019 року додаткову відпустку одинокої матері та додала копію довідки Одеського ліцею №81 Одеської міської ради від 16.12.2022 №314/01-21.
Матеріали справи містять акти Одеського апеляційного суду про неприбуття працівника на роботу, складені заступником начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом Радош О.В., начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 , заступником начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_8 , про те, що головний спеціаліст ОСОБА_9 , не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків, а саме від 03.01.2023 о 12:00 (т.1 а.с.82-83), від 04.01.2023 (т.1 а.с.84).
Керівник апарату Одеського апеляційного суду на адресу ОСОБА_1 скерувала повідомлення від 04.01.2023 №05-03/6/2023 (т.1 а.с.31, 85-87) у якому повідомляла, що 02.01.2023 є останнім днем відпустки, наданої наказом від 23.12.2022 №788-в. У наданні додаткової відпустки відповідно до заяви від 03.01.2023 відмовлено. У зв'язку з невиходом на роботу складені відповідні акти про відсутність на робочому місці 03.01.2023 та 04.01.2023. Пропонувала надати пояснення щодо причин відсутності та невиконання посадових обов'язків з 03.01.2023. Вказувала, що присутність ОСОБА_1 на робочому місці є необхідною задля рівномірного розподілу посадових обов'язків серед інших працівників відділу. Звертала увагу на положення ч.2 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та зазначала, що починаючи з 03.01.2023 ОСОБА_1 не відповідає на повідомлення у месенджері «Viber» за номером телефону за яким відбувалась переписка та повідомлення додатково направлено електронною поштою на адресу, що вказана в останній заяві.
Матеріали справи містять акт Одеського апеляційного суду про неприбуття працівника на роботу, складений заступником начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом ОСОБА_10 , начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 , заступником начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_8 , про те, що головний спеціаліст ОСОБА_9 , не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків, а саме від 05.01.2023 о 12:00 (т.1 а.с.88).
У відповідь на повідомлення від 04.01.2023 №05-03/6/2023, ОСОБА_1 скерувала лист від 04.01.2023 (т.1 а.с.32-34, 89-91) у якому вказувала, що, по-перше, їй було невідомо про існування наказу від 23.12.2022 №788-в, відповідно до якого вона мала стати до роботи саме 03.01.2023, а, по-друге, її невихід на роботу 03.01.2023 та 04.01.2023 пов'язаний не з небажанням працювати, а з тим, що вона перебуває за кордоном, оскільки у зв'язку зі збройною агресією росії, була вимушена виїхати з малолітньою донькою у безпечне місце. Зазначала, про очевидну постійну загрозу життю та здоров'ю, підкреслювала про право на життя та обов'язок держави захищати життя людини. Просила надати невикористані соціальні відпустки матері, яка самостійно виховує доньку за 2019, 2021, 2021 роки, а після надати відпустку без збереження заробітної плати у відповідності до вимог ст.ст.12, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Керівник апарату Одеського апеляційного суду на адресу ОСОБА_1 скерувала повідомлення від 05.01.2023 №05-03/8/2023 (т.1 а.с.35, 92-95) у якому повідомляла про відмову у задоволенні заяви від 04.01.2023 з огляду на приписи ч.2 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та на те, що Одеський апеляційний суд відноситься до об'єктів критичної інфраструктури. Повторювала, що 02.01.2023 є останнім днем відпустки, наданої наказом від 23.12.2022 №788-в. Вкотре пропонувала надати пояснення щодо причин відсутності та невиконання посадових обов'язків з 03.01.2023. Пропонувала скористатися правом на розірвання трудового договору. Додатково інформувала, що надання ОСОБА_1 будь-яких інших відпусток, окрім обов'язкових, керівництвом суду не погоджується та погоджуватись не буде.
У відповідь на повідомлення від 05.01.2023 №05-03/8/2023, ОСОБА_1 скерувала лист від 05.01.2023 (т.1 а.с.96-98), ідентичний за змістом її листу від 04.01.2023, та просила надати їй відпустку без збереження заробітної плати у відповідності до вимог п.4 ст.12, ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а після її закінчення призупинити дію трудового договору на трок не більше ніж період дії воєнного стану в Україні.
Матеріали справи містять акт Одеського апеляційного суду про неприбуття працівника на роботу, складений заступником начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом ОСОБА_10 , начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 , заступником начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_8 , про те, що головний спеціаліст ОСОБА_9 , не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків, а саме від 06.01.2023 о 12:00 (т.1 а.с.100).
У повідомленні від 06.01.2023 №05-03/11/2023 (т.1 а.с.101-103) на адресу ОСОБА_1 керівник апарату Одеського апеляційного суду інформувала про відмову у задоволенні заяви від 05.01.2023 про надання відпустки без збереження заробітної плати у відповідності до вимог ч.4 ст.12, ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та призупинення дії трудового договору на строк не більше ніж період дії воєнного стану в Україні. ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів з 24.08.2022 по 21.11.2022, а відтак, з огляду на приписи ч.4 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», її право на отримання відпустки без збереження заробітної плати, як особи, яка перебуває за кордоном, тривалістю 90 дні використано. Зазначала, що підстави для призупинення дії трудового договору відсутні з огляду на те, що Одеський апеляційний суд відноситься до об'єктів критичної інфраструктури та безперебійно працював та працює у період воєнного стану в Україні. Зазначала на необхідність у строк до 09.01.2023 надати письмові пояснення причин відсутності на робочому місці 05 та 06 січня 2023 року та 09 січня 2023 року приступити до виконання посадових обов'язків. Вказувала, що відсутність без поважних причин на робочому місці є порушенням трудової дисципліни, що має наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності.
На повідомлення від 06.01.2023 №05-03/11/2023 ОСОБА_1 08.01.2023 скерувала заяву (т.1 а.с.37-42, 104-109) де доводила до відома, що у зв'язку зі збройною агресією росії, була вимушена вивезти свою неповнолітню дитину у безпечне місце, при цьому є одинокою матір'ю. Вказувала, що її відсутність на робочому місці пов'язана з метою забезпечити можливість безпечного довкілля, можливості нормального, спокійного зростання та розвитку її дитини. Зазначала, що Одеським апеляційним судом не здійснено належного зазначення відповідної нормативно-правової бази, згідно з якою суд віднесено до об'єктів критичної інфраструктури та просила надати невикористані додаткові щорічні відпустки загальною кількістю 30 календарних днів, як одинокій матері дитини віком до 15 років.
Матеріали справи містять акт Одеського апеляційного суду про неприбуття працівника на роботу, складений заступником начальника відділу кадрової роботи та управління персоналом Радош О.В., начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 , заступником начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_8 , про те, що головний спеціаліст ОСОБА_9 , не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків, а саме від 09.01.2023 о 12:00 (т.1 а.с.110).
Начальник відділу діловодства та обліку звернення громадян Одеського апеляційного суду скерувала на адресу керівника апарату суду доповідну записку від 09.01.2023 (т.1 а.с.81) у якій доводила до відома, що у період з 03 січня 2023 року по 09 січня 2023 року головний спеціаліст відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_9 , без повідомлення причин відсутності, не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків на ділянці опрацювання й реєстрації матеріалів справ, апеляційних скарг, подань (клопотань) та заяв в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» в порядку ЦПК України, КПК України та КУпАП (кабінет 216). Враховуючи тривалу відсутність працівника та виникле надмірне навантаження внаслідок розподілення виконуваних обов'язків на інших працівників відділу, з метою належної організації роботи відділу діловодства та обліку звернень громадян, оптимізації роботи ділянки з опрацювання й реєстрації матеріалів справ, апеляційних скарг, подань (клопотань) та заяв в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» в порядку ЦПК України, просила вжити відповідні заходи задля забезпечення зменшення та рівномірності навантаження.
Керівник апарату склала на адресу ОСОБА_2 повідомлення від 10.01.2023 №05-03/16/2023 (т.1 а.с.111), яким інформувала про відмову у задоволенні заяви від 09.01.2023 про надання відпустки тривалістю 30 календарних днів, як жінці, яка виховує і утримує дитину сама у відповідності до вимог абзацу 3 пункту 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також відсутності в матеріалах особової справи будь-яких документів, що підтверджують статус жінки, яка утримує дитину сама у 2019, 2020, 2021 роках. Довідка датована 2022 роком не дає право на отримання відпустки за попередні роки. Вказувала, що у зв'язку з цим ОСОБА_2 необхідно приступити до виконання посадових обов'язків за основним місцем роботи на посаді головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян.
Вказане повідомлення від 10.01.2023 №05-03/16/2023 було направлено на електронну адресу ОСОБА_2 12.01.2023 (т.1 а.с.112).
Керівник апарату Одеського апеляційного суду прийняла наказ від 10.01.2023 №17-ос «Про порушення дисциплінарного провадження» (т.1 а.с.80), де наказала порушити дисциплінарне провадження по факту неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду для виконання посадових обов'язків 03, 04, 05, 06, 09 січня 2023 року; доповідну записку начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_11 від 09.01.2023, Акти про неприбуття працівника на роботу від 03.01.2023, 04.01.2023, 05.01.2023, 06.01.2023, 09.01.2023 передати дисциплінарній комісії.
Одеський апеляційний суд склав повідомлення про засідання дисциплінарної комісії суду (т.1 а.с.113), яким, у зв'язку із здійсненням дисциплінарного провадження на підставі наказу від 10.01.2023 №17-ос, ОСОБА_9 запрошувалась на засідання дисциплінарної комісії 17.01.2022 о 12:00.
Зазначене повідомлення скеровано на електронну адресу ОСОБА_3 10.01.2023 (т.1 а.с.114-115).
Крім того, 11.01.2023 на адресу ОСОБА_3 повторно направлений наказ від 10.01.2023 №17-ос та повідомлення від 10.01.2023 (т.1 а.с.116-126).
Одеський апеляційний суд склав повідомлення від 16.01.2023 (т.1 а.с.127) на адресу ОСОБА_3 у якому, у зв'язку із здійсненням дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу керівника апарату №17-ос від 10.01.2022, просив надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, зокрема у письмовому вигляді, у строк до 17 січня 2023 року.
Зазначене повідомлення 16.01.2023 було направлено на електронну адресу ОСОБА_3 (т.1 а.с.128-129).
В свою чергу, ОСОБА_9 16.01.2023 скерувала на адресу відповідача письмові пояснення (т.1 а.с.130-135) у яких адресант зазначала, що керівником апарату Одеського апеляційного суду не здійснено належного зазначення відповідної нормативно-правової бази, згідно з якою Одеський апеляційний суд було віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, а тому посилання на цей факт і відмова у наданні відпустки в умовах дії воєнного стану є необґрунтованою. Що стосується невиходів на роботу 03, 04, 05, 06, 09 січня 2023 року вказувала, що перебуває за кордоном, оскільки у зв'язку зі збройною агресією росії була вимушена виїхати з малолітньою донькою у безпечне місце і саме з цієї підстави не може приступити до виконання службових обов'язків. Після закінчення строку дії військового стану має намір повернутися до постійного місця проживання та приступити до виконання своїх посадових обов'язків. Вказує, що відпустка 90 календарних днів як особі, яка виїхала за кордон, у 2023 році використана не була. Підкреслювала, що її відсутність на робочому місці у період дії воєнного стану не містить в собі ознак дисциплінарного проступку. Просила прийняти рішення про відсутність у діях державного службовця ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку та надати відпустку без збереження заробітної плати за 2023 рік до спливу строку дії воєнного стану, а після її закінчення - призупинити дію трудового договору на строк не більше ніж період дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до інформації про фактичне місцезнаходження суддів та працівників апарату Одеського апеляційного суду станом на 03.01.2022, 04.01.2023, 05.01.2023, 06.01.2023, 09.01.2023 (т.1 а.с.137-141), а також станом на 10.01.2023, 11.01.2023, 12.01.2023, 13.01.2023, 16.01.2023, 17.01.2023, 18.01.2023, 19.01.2023, 20.01.2023 (т.1 а.с.215-223), складеної головним спеціалістом відділу кадрової роботи та управління персоналом, причини неявки на роботу головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 - невідомо.
Начальник відділу діловодства та обліку звернень громадян на адресу дисциплінарної комісії Одеського апеляційного суду скерувала пояснення від 17.01.2023 (т.1 а.с.144), у яких зазначала, що головний спеціаліст відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_1 , без повідомлення причин відсутності з 03 січня 2023 року не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків на ділянці опрацювання й реєстрації матеріалів справ, апеляційних скарг, подань (клопотань) та заяв в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» в порядку ЦПК України, КПК України та КУпАП. Внаслідок тривалої фактичної відсутності працівників у тому числі в період дії воєнного стану, зокрема головного спеціаліста відділу ОСОБА_1 , виникає надмірне навантаження, пов'язане з розподіленням виконуваних обов'язків на інших працівників відділу, та в цілому кадровий дефіцит і брак робочої сили, що потребує вжиття відповідних заходів з метою належної організації роботи відділу, оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, тощо.
Відповідно до акту про неприбуття від 17.01.2023 (т.1 а.с.162), ОСОБА_1 не прибула на засідання дисциплінарної комісії Одеського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу №1-/23-д засідання дисциплінарної комісії Одеського апеляційного суду від 17.01.2023 (т.1 а.с.158-161), комісія, окрім іншого, вирішила в діях головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_3 наявний дисциплінарний проступок, підготувати подання з рекомендацією керівнику апарату суду застосувати до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Дисциплінарна комісія Одеського апеляційного суду скерувала на адресу керівника апарату суду подання (т.1 а.с.163-171) з якого вбачається, що при дослідженні матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що у період з 04.01.2023 по 09.01.2023 головний спеціаліст ОСОБА_9 , без повідомлення причин відсутності, не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків. Керівником апарату суду неодноразово повідомлялось, що Одеський апеляційний суд відноситься до об'єктів критичної інфраструктури та з урахуванням наявного навантаження, присутність ОСОБА_3 на робочому місці є вкрай необхідною, також, повідомлялось, що після спливу строку надання відпустки слід приступити до виконання своїх обов'язків, при цьому, керівником апарату суду було проінформовано ОСОБА_12 про необхідність приступити до роботи з 04.01.2023.
Дисциплінарною комісією зазначається, що Одеський апеляційний суд відноситься до об'єктів критичної інфраструктури, а відтак служба в суді покладає на службовця підвищені вимоги.
Також, дисциплінарна комісія дійшла до висновку щодо відсутності правових підстав для надання відпустки ОСОБА_1 як одинокій матері з огляду на приписи ч.2 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Також, при затвердженні графіка відпусток на 2019, 2020, 2021, 2021 ОСОБА_1 не подавала роботодавцю документи на підтвердження статусу одинокої матері, яка виховує дитину.
Дисциплінарна комісія вважала, що повномасштабне вторгнення агресора на територію України та сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовною підставою поважності невиходу на роботу, більш того, місто Одеса відсутнє в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.
З огляду на наведене, дисциплінарна комісія не вважала поважною причиною відсутності на робочому місці ОСОБА_3 з мотивів перебування за кордоном з підстав військової агресії та дійшла до висновків: « 1.У діях головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. 2. Внести керівнику апарату Одеського апеляційного суду подання щодо застосування до головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани».
Одеський апеляційний суд скерував на адресу ОСОБА_3 повідомлення від 19.01.2023 (т.1 а.с.172-174) про необхідність надати пояснення у зв'язку із внесенням подання від 19.01.2023 дисциплінарною комісією.
Керівник апарату Одеського апеляційного суду прийняла наказ від 24.01.2022 №38-ос «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » (т.1 а.с.45, 213), відповідно до якого вказано, що наказом керівника апарату суду №17-ос від 10.01.2023 було ініційоване дисциплінарне провадження по факту неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду після закінчення відпустки для виконання посадових обов'язків 03, 04, 05, 06, 09 січня 2023 року. Висновком дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеського апеляційного суду від 19 січня 2023 року встановлено факт неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду після закінчення відпустки для виконання посадових обов'язків 03, 04, 05, 06, 09 січня 2023 року без поважних причин.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 147 КЗпП України, пунктом 12 частини 2 статті 65, пунктом 2 частини 1 статті 66, статтею 67, статтею 68, статтею 75, частиною 2 статті 77 Закону України «Про державну службу», статтею 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наказано головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності за прогул вчинений 04, 05, 06, 09 січня 2023 року без поважних причин. Застосувати до головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Матеріали справи містять акти Одеського апеляційного суду про неприбуття працівника на роботу, складені начальником відділу кадрової роботи та управління персоналом Найбовою О.В., начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 , заступником начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_8 , про те, що головний спеціаліст ОСОБА_9 , не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків, а саме від 10.01.2023 о 12:00, від 11.01.2023 о 12:00, від 12.01.2023 о 12:00, від 13.01.2023 о 12:00, від 16.01.2023 о 12:00, від 17.01.2023 о 12:00, 18.01.2023 о 12:00, 19.01.2023 о 12:00, 20.01.2023 о 12:00 (т.1 а.с.181-186, 195-197).
Керівник апарату Одеського апеляційного суду скерувала на адресу ОСОБА_3 повідомлення від 17.01.2023 №05-03/28/2023 (т.1 а.с.191-194) у якому вкотре зазначала про відмову у задоволенні заяви від 16.01.2023 про надання відпустки без збереження заробітної плати, вказувала, що право на отримання відпустки без збереження заробітної плати, як особі, яка перебуває за кордоном, використано, що підстави для призупинення дії трудового договору відсутні та про необхідність надати письмові пояснення причин відсутності на робочому місці з 10 по 17 січня 2023 року про що складені відповідні акти.
На вказане повідомлення від 17.01.2023 ОСОБА_9 надала відповідь від 19.01.2023 (т.1 а.с.202-204) у якій вказувала, що її невихід на роботу пов'язаний з перебуванням за кордоном, оскільки у зв'язку зі збройною агресією росії вимушена виїхати з малолітньою донькою у безпечне місце. Вказує, що жодного разу не отримала належного зазначення нормативно-правової бази, згідно з якою Одеський апеляційний суд було віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, а тому відмова у наданні відпустки є необґрунтованою. Просила надати відпустку без збереження заробітної плати за 2023 рік до спливу строку дії воєнного стану, яка не була використана, після її закінчення призупинити дію трудового договору на строк не більше ніж період дії воєнного стану в Україні, а також невикористані соціальні відпустки матері, яка самостійно виховує доньку за період з 2019-2021 роки або надати відпустку до 30 квітня 2023 року без збереження заробітної плати до кінця дії карантину на території України.
Керівник апарату Одеського апеляційного суду на адресу ОСОБА_1 скерувала лист від 24.01.2023 №05-03/40/2023 (т.1 а.с.44) у якому на заяву від 19.01.2023 вказувала, що попередніми повідомленнями було роз'яснено права та обов'язки та не однократно повідомлялось про відмову у наданні відпусток т у призупиненні трудового договору. Звертав увагу, що систематичне направлення на адресу суду однотипних заяв про надання відпусток є зловживання правом та в умовах відсутності безперебійного електропостачання, оголошення повітряних тривог та існуючого надмірного навантаження деструктивно впливає на роботу органу у воєнний час.
Начальник відділу діловодства та обліку звернення громадян Одеського апеляційного суду скерувала на адресу керівника апарату суду доповідну записку від 20.01.2023 (т.1 а.с.180) у якій доводила до відома, що у період з 10 січня 2023 року по 20 січня 2023 року головний спеціаліст відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_9 , без повідомлення причин відсутності, не прибула до Одеського апеляційного суду після закінчення терміну відпустки для виконання посадових обов'язків на ділянці опрацювання й реєстрації матеріалів справ, апеляційних скарг, подань (клопотань) та заяв в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3» в порядку ЦПК України, КПК України та КУпАП (кабінет 216). Внаслідок тривалої фактичної відсутності працівників, у тому числі в період дії воєнного стану, зокрема головного спеціаліста відділу ОСОБА_1 , виникає надмірне навантаження, пов'язане з розподіленням виконуваних обов'язків на інших працівників відділу, та в цілому кадровий дефіцит і брак робочої сили, що потребує вжиття відповідних заходів з метою належної організації роботи відділу, оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, тощо.
Пояснення тотожного змісту 24.01.2023 були скеровані й на адресу дисциплінарної комісії Одеського апеляційного суду (т.1 а.с.211).
Керівник апарату Одеського апеляційного суду прийняла наказ від 20.01.2023 №33-ос «Про порушення дисциплінарного провадження» (т.1 а.с.43, 179), де наказала порушити дисциплінарне провадження по факту неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду для виконання посадових обов'язків 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20 (станом на 14.00) січня 2023 року; доповідну записку начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_11 від 20.01.2023, Акти про неприбуття працівника на роботу від 10.01.2023, 11.01.2023, 13.01.2023, 16.01.2023, 17.01.2023, 18.01.2023, 19.01.2023, 20.01.2023 (станом на 14.00) передати дисциплінарній комісії.
Одеський апеляційний суд 20.01.2023 запросив ОСОБА_12 (т.1 а.с.198-201) на засідання дисциплінарної комісії, що відбудеться 25.01.2023 для надання пояснень, зокрема у письмовому вигляді.
Дисциплінарною комісією Одеського апеляційного суду складено акт від 25.01.2023 (т.1 а.с.228) про неприбуття ОСОБА_3 на засідання дисциплінарної комісії.
Відповідно до протоколу №1-2/23-д засідання дисциплінарної комісії Одеського апеляційного суду від 25.01.2023 (т.1 а.с.224-227), комісія, окрім іншого, вирішила в діях головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_3 наявний дисциплінарний проступок, підготувати подання з рекомендацією керівнику апарату суду застосувати до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Дисциплінарна комісія Одеського апеляційного суду скерувала на адресу керівника апарату суду подання від 27.01.2023 (т.1 а.с.229-237) у якому зазначала, що 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20 січня 2023 року складені акти про неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_3 на роботу.
Комісією встановлено, що наказом керівника апарату суду від 23.12.2022 №788-в ОСОБА_3 надано додаткову оплачувану відпустку, як одинокій матері з 24.12.2022 по 02.01.2023, отже, першим робочим днем державного службовця є 03.01.2023. Відсутність ОСОБА_3 на робочому місці з 03.01.2023 по 09.01.2023 було предметом дослідження в рамках дисциплінарного провадження, порушеного за наказом керівника апарату суду №17-ос від 10.01.2023.
Встановлено, що у повідомленнях керівника апарату суду зазначалось про відмову у чисельних заявах ОСОБА_3 про надання відпусток (від 03.01.2023, 04.01.2023, 05.01.2023, 08.01.2023) та зазначалось про необхідність надати пояснення з причин відсутності на робочому місці, втім, у черговій заяві (від 20.01.2023) ОСОБА_9 вкотре просить надати декілька видів відпусток, призупинити дію трудового договору, пов'язуючи свою відсутність перебуванням за кордоном у зв'язку з військовою агресією.
В свою чергу, 24.01.2023 керівником апарату суду направлено черговий лист про відмову у наданні відпусток, відмову у призупиненні трудового договору.
Комісією встановлено, що ОСОБА_9 з 24.02.2022 була відсутня на робочому місці у зв'язку з відпустками, тобто майже рік.
Дисциплінарна комісія виходила з того, що Одеський апеляційний суд відноситься до об'єктів критичної інфраструктури та безперебійно працював і працює у період дії воєнного стану в Україні, судді відправляють судочинство, а апарат суду здійснює заходи щодо організаційного забезпечення безперервної роботи суду, а відтак служба в суді покладає на службовця підвищені вимоги.
Дисциплінарна комісія встановила, що в період, який досліджується - робочі дні з 10.01.2023 по 20.01.2023 ОСОБА_9 була відсутня на робочому місці без будь-яких на то підстав.
Як підсумок, дисциплінарна комісія не вважала поважною причиною відсутності на робочому місці головного спеціаліста ОСОБА_3 з мотивів перебування за кордоном з підстав військової агресії та прийшла до висновку, що ОСОБА_13 допущено дисциплінарний проступок у вигляді прогулу без поважних причин.
Дисциплінарною комісією встановлені обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, а саме бажання працівника понад усе бути у безпечному середовищі, у той же час зазначено, що таке право повинно кореспондуватись і з обов'язком працівника бути на робочому місці або звільнити його.
Щодо вини ОСОБА_3 , комісією зазначено, що вона виражена у формі прямого умислу.
Дисциплінарною комісією враховано відомості, що характеризують державного службовця та обставини, що пом'якшують та обтяжують дисциплінарну відповідальність. Зокрема, враховано, що ознака систематичності порушення трудової дисципліни доведена.
З огляду на наведене, дисциплінарна комісія дійшла до висновків: « 1.У діях головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. 2. Внести керівнику апарату Одеського апеляційного суду подання щодо застосування до головного спеціаліста відділу діловодства та звернень громадян ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення».
Одеський апеляційний суд скерував на адресу ОСОБА_3 повідомлення від 27.01.2023 (т.1 а.с.238-240) про необхідність надати пояснення у зв'язку із внесенням подання від 27.01.2023 дисциплінарною комісією.
Керівник апарату Одеського апеляційного суду прийняла наказ від 06.02.2022 №68-ос «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » (т.1 а.с.47), відповідно до якого вказано, що наказом керівника апарату суду №33-ос від 20.01.2023 було ініційоване дисциплінарне провадження по факту неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду після закінчення відпустки для виконання посадових обов'язків 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20 січня 2023 року. Поданням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеського апеляційного суду від 27 січня 2023 року встановлено факт неприбуття головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду після закінчення відпустки для виконання посадових обов'язків 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20 січня 2023 року без поважних причин.
Наказом керівника апарату суду №38-ос від 24.01.2023 до головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогул без поважних причин 04.01.203, 05.01.2023, 06.01.2023, 09.01.2023.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 147 КЗпП України, пунктом 12 частини 2 статті 65, пунктом 4 частини 1 статті 66, частиною 5 статті 66 Закону України «Про державну службу», статтею 67, статтею 68, статтею 75, частиною 2 статті 77 Закону України «Про державну службу», статтею 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наказано головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності за прогул вчинений 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20 січня 2023 року без поважних причин. Застосувати до головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Одеський апеляційний суд прийняв наказ від 06.02.2023 №69-ос «Про звільнення ОСОБА_3 » (т.1 а.с.48), відповідно до якого, керуючись п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.12 ч.2 ст.65, п.4 ч.1 ст.66, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закону України «Про відпустки», наказано ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу діловодства та обліку звернень громадян, звільнити з займаної посади 06 лютого 2023 року за вчинення дисциплінарного проступку, а саме систематичний прогул державного службовця без поважних причин. Підстава: подання дисциплінарної комісії від 27.01.2023, наказ від 06.02.2023 №68-ос «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ».
Вважаючи протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відпустки одинокій матері за 2019, 2020, 2021 роки та призупиненні дії трудового договору на період дії воєнного стану, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, позивач звернулась до суду з позовною заявою.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що Одеський апеляційний суд, є об'єктом критичної інфраструктури відповідно до норм Закону України «Про критичну інфраструктуру» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а відмова працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури передбачена Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Частина друга статті 3 Закону України «Про державну службу» визначає, що дія цього Закону поширюється на державних службовців: 1) Секретаріату Кабінету Міністрів України; 2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) місцевих державних адміністрацій; 4) органів прокуратури; 5) органів військового управління; 6) органів дипломатичної служби; 7) державних органів, особливості проходження державної служби в яких визначені статтею 91 цього Закону; 8) інших державних органів.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про державну службу», правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
У відповідності до частини 1 статті 8 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно частини 1 статті 64 Закону України «Про державну службу», за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 65 Закону України «Про державну службу», визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
В частині 1 статті 66 Закону України «Про державну службу», передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про державну службу», рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Згідно з частиною 2 статті 77 Закону України «Про державну службу», у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірним питанням в межах даної справи є наявність або відсутність права позивача на отримання відпустки одинокій матері за 2019, 2020, 2021 роки та права на призупинення дії трудового договору у період дії воєнного стану в Україні, та, як наслідок, правомірність наказів керівника апарату Одеського апеляційного суду про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за прогули без поважних причин, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України (ст.2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Порядок надання відпусток в умовах воєнного стану визначається статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», частиною 2 якої передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на тому, що Одеський апеляційний суд не є об'єктом критичної інфраструктури, Апелянт зазначає, що положеннями ч.1 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» законодавець чітко визначив порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури та уповноважений орган, який наділений правомочностями у цій сфері, а процедура віднесення судів до об'єктів критичної інфраструктури фактично не завершена.
Натомість, суд першої інстанції вважає, що Одеський апеляційний суд, є об'єктом критичної інфраструктури відповідно до норм Закону України «Про критичну інфраструктуру» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України «Про критичну інфраструктуру» визначає правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки.
Критична інфраструктура - це сукупність об'єктів критичної інфраструктури (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).
Об'єкти критичної інфраструктури - це об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).
До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою (п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).
Таким чином, одним із елементів національної безпеки є здійснення правосуддя.
Положеннями статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» роз'яснює поняття здійснення правосуддя. А саме, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (ч. 1). Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом (ч. 2). Народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних (ч. 3).
Відповідно до приписів ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження зокрема судів. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
При цьому, віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки здійснення правосуддя є невід'ємним елементом національної безпеки, усі суди, зокрема і Одеський апеляційний суд, є об'єктами критичної інфраструктури в силу вимог чинного законодавства.
На переконання апеляційного суду, апелянт помилково тлумачить положення ч.1 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру», згідно яких віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На переконання суду, вказана норма визначає право Кабінету Міністрів України на розробку порядку віднесення та категоризації об'єктів критичної інфраструктури, який є суто процедурним, натомість належність певної категорії об'єктів до критичної інфраструктури визначається не Кабінетом Міністрів України, а положеннями Законів України та з урахуванням встановлених ч. 2 ст. 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» критеріїв.
Таким чином, Одеський апеляційний суд відноситься до об'єктів критичної інфраструктури в силу Закону, у той час як Державна судова адміністрація України здійснює категоризацію об'єктів критичної інфраструктури, а Кабінету Міністрів визначає порядок такої категоризації, що не може позбавити статусу об'єкта критичної інфраструктури, визначеного Законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що категоризація об'єктів критичної інфраструктури, формування реєстру об'єктів критичної інфраструктури та їх паспортизація, здійснюється саме з метою визначення рівня вимог щодо забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури відповідно до рівня їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у межах секторів критичної інфраструктури та для цілей узгодження дій суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об'єктів критичної інфраструктури, позаяк суди, у т.ч. Одеський апеляційний суд, є об'єктом критичної інфраструктури відповідно до наведених вище норм Закону України «Про критичну інфраструктуру» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Як вже було зазначено, положеннями ч.2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», чітко визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Колегія суддів вважає, що в умовах воєнного стану таке обмеження є розумним та пропорційним, оскільки ґрунтується на нормах закону в інтересах національної безпеки, країни, а публічний інтерес у даному випадку переважає приватний інтерес позивача.
За таких обставин, оскільки головний спеціаліст відділу діловодства та обліку звернень Одеського апеляційного суду є працівником, що залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, правильними є висновки суду першої інстанції, що відмова у наданні ОСОБА_1 відпустки одинокій матері за 2019, 2020, 2021 роки у період дії воєнного стану на території України, із посиланням на приписи частини 2 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», не може вважатись протиправною.
Крім того, призупинення дії трудового договору регулюється статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до частини 1 якої, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Колегія суддів, враховуючи що Одеський апеляційний суд з моменту введення воєнного стану продовжує здійснювати правосуддя, а приписи статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надають роботодавцю право, а не обов'язок призупинення дії трудового договору, вважає, що відмова відповідача у призупиненні дії трудового договору позивача є його дискреційним повноваженням та не є протиправною.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи та встановленими обставинами не спростовано висновки дисциплінарної комісії Одеського апеляційного суду про порушення позивачем трудової дисципліни щодо прогулу без поважних причин, не спростовано й висновок щодо систематичності такого порушення. Крім того, позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та порушення пропорційності дисциплінарного стягнення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Максимець Олександра Богдановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, керівника апарату Одеського апеляційного суду Холод Вікторії Володимирівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів, поновлення на посаді - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: Л.Є. Зуєва