П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1395/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, прийняте у складі суду судді Брагар В.С. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання довідки від 13.07.2006 № 2726 чинною,-
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо допущення порушень приписів актів права при перерахуванні пенсії з 01.12.2022 року;
- визнати довідку про заробітну плату від 13.07.2006 року №2726 чинною, а дані та розрахунки цієї довідки достовірними та застосувати при обчисленні пенсії заробітну плату за жовтень 1986 року в розмірі 1178,81 крб. (1139,52 КРБ/29 днів х 30);
- зобов'язати відповідача обчислити розмір пенсії за постановою Кабінету Міністрів України №1210 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1307, з застосуванням коефіцієнта заробітної плати Кз1986=6,5855 (1178,81крб./179 крб.) та виплатити її з 01.12.2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022 року за вимогами ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019,2020,2021 роки (Зс) у розмірі 10846,37 грн. та з 01.03.2023 року перерахувати її (Зс за 2020,2021,2022 роки). При обрахунку розміру пенсії враховуючи п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1381 від 28.12.2011 року Зс збільшити на 25%, а не розмір пенсії по інвалідності.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не здійснення з 01.12.2022 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пп.6 та 8 п.1 Змін (набрали чинності 01.12.2022 року) затверджених Постановою КМУ №1307 від 09.12.2021 року до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і від 26 вересня 2012 р. № 886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.12.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до приписів пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року № 1307, з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу задовольнити шляхом прийняття постанови, в якій чітко прописати відповідачу Порядок виконання постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року з врахуванням абзацу 5 підпункту 6 частини 1 Змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1307 від 09 грудня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у відзиві на адміністративний позов відповідач зазначав, що позивачу виплачується пенсія за ч.1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тоді як насправді позивач отримує пенсію згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Апелянт вказує, що відповідач: не виконує рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року № 1-р (ІІ)/2021 та чинить перешкоди виконанню рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/12171/21. Апелянт зазначає, що при наявності у відповідача оригіналу довідки від 10 листопада 1986 року та наказу №15 від 15.01.1987 року, відповідач протиправно не приймає довідку №2726 від 13.07.2006 року, яка прийнята на підставі зазначених документів. Апелянт вважає, що відповідачем протиправно не враховано вищий середньомісячний коефіцієнт заробітної плати 6,58553, а судом не враховано відповідь на відзив. Крім того, апелянт зазначає, що відповідач невірно розраховує індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, обмежуючи його розміром 5,6.
Відповідачем надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в оскаржуваній частині, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію як інвалід ІІ групи від захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби в зв'язку з аварією на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).
03.12.2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про надання роз'яснень щодо невиконання при перерахунку і виплаті пенсії пп.6 та 8 п.1 змін, що набрали чинності 01.12.2022 року затверджених Постановою КМУ №1307 від 09.12.2021 року, просив пояснити чому відповідач не виконує положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року № 1307, а саме п.2,3 відповідно до яких Установити, що в разі коли в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також осіб, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 92, ст. 3343) з урахуванням змін, затверджених цією постановою, буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв'язку. Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, з 1 січня 2022 р., з 1 березня 2022 р. і з 1 грудня 2022 р. на найбільш вигідних умовах.
Листом від 03.01.2023 року ГУ ПФУ повідомило позивача, що з 01.01.2022 року позивачу автоматично проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму. Для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату за період з 03.10.1986 по 31.10.1986 рр. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 5,6 (з обмеженням). В результаті перерахунку пенсії розмір пенсійної виплати станом на 01.12.2022 рік складає 18313,42 грн. Оскільки в матеріалах пенсійної справи наявні довідки про заробіток за період роботи в зоні відчуження з жовтня по листопад 1986 року, в яких суми нарахувань містять розбіжності та не розшифровані складові заробітку та перевірити достовірності видачі довідок немає можливості, оскільки первинні документи не збереглися, а в особовій картці відсутня інформація про суми, виплачені за період роботи в зоні відчуженя, тому обчислити розмір пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків із заробітку за період роботи в зоні відчуження та застосувати показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії за 2014-2016 рр. з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати - 6186,32 грн немає підстав.
Також відповідач повідомив, що доцільності обчислення пенсії позивача з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного року відповідно до постанови КМУ №1307 від 09.12.2021 року є недоцільним, оскільки розмір пенсійної виплати складатиме 11972,07 грн з 01.01.2022 р.
Позивач не погодився із підставами не проведення перерахунку пенсії.
Позивач зазначає, що у відповідача на підставі Постанови КМУ від 09.12.2021 №1307, якою було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і від 26 вересня 2012 р. № 886 Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка набрала чинності з 1 січня 2022 р., відповідно до підпунктів 6 та 8 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, які набрали чинності з 1 грудня 2022 року, виник обов'язок забезпечити здійснення перерахунку пенсії позивачу, якому призначено пенсію до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ з 1 грудня 2022 р. на найбільш вигідних умовах, тобто із врахуванням довідки про заробітну плату у зоні відчуження, яка видана Ананьївським відділом внутрішніх справ УМВС в Одеській області та відповідно до індивідуального коефіцієнту 6.58555.
Не погоджуючись з діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З урахуванням меж апеляційного перегляду, передбачених ч.1 ст. 308 КАС України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо позовних вимог в частині визнання довідки про заробітну плату позивача від 13.07.2006 року №2726 чинною, а дані та розрахунки цієї довідки достовірними та застосовувати при обчисленні пенсії заробітну плату за жовтень 1986 року у розмірі 1178,81 крб. (1139,52 крб./29 днів * 30), колегія суддів зазначає наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справ та не заперечується сторонами, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявні декілька довідок про заробіток у зоні відчуження з жовтня про листопад 1986 року, в яких суми заробітної плати за вказаний період містять розбіжності (від 17.02.1997 року №1/48, від 04.05.2001 року №1350, від 12.094.205 року №1586, від 13.07.2006 року №2726).
Відповідно до п. 2, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Постанова № 1210) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:
1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;
2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження.
Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв'язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;
3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Враховуючи викладене, оскільки довідку про заробітну плату від 13.07.2006 № 2726, видану Ананьївським відділом внутрішніх справ УМВС України в Одеській області неможливо підтвердити первинними документами, оскільки вони не збереглись, суд погоджується із позицією позивача щодо неврахування вказаної довідки.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача обчислити розмір пенсії із застосуванням коефіцієнта заробітної плати Кз 1986 = 6,68555 (1178,81крб./179крб.) та виплатити її з 01.12.2022 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2022 року за вимогами с.40 Закону 1058 із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на застраховану особу в цілому по Україні за 2019,2020, 2021 рр. (Зс) у розмірі 10846,37 грн., та з 01.03.2023 року перерахувати її (Зс за 2020,2021, 2022 рр.), колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Пунктом 43 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Пунктом 6 Постанови № 1307 було внесено зміни до абз. 3 п. 9 Постанови № 1210 та викладено в наступній редакції "Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 ”.
Таким чином, оскільки позивачу було призначено пенсію у 1993 році, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", та враховуючи чинність норм ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 абз. 3 п. 9 Постанови №91210, при обчисленні розміру пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014 -2016 роки, що помножений на коефіцієнти збільшення, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2022 році".
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки норма ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується при призначенні пенсії, то й показники середньої заробітної плати за 2019- 2021 роки при перерахунку пенсії не можуть бути враховані, а при обчисленні пенсії має бути застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. у відповідності до п.6 Постанови №1307, яким було внесено зміни до абз.3 п.9 Постанови №1210.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, тлумачення Позивачем застосування норми п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на 25 % є хибним, оскільки диспозицією норми передбачено саме збільшення на 25% розміру пенсії, а не збільшення показника середньої заробітної плати.
Крім того, щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неврахування відповіді на відзив, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно приписів частин другої, третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п.3 ч.6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас, згідно вимог ч.3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Таким чином, оскільки подання відповіді на відзив по справах, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно вимог ст. 263 КАС України не передбачено процесуальним законодавством, судом першої інстанції правомірно не враховано відповідь на відзив, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.
Щодо решти доводів апеляційної скарги, колегія суддів наголошує, що згідно вимог ч.5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання довідки від 13.07.2006 № 2726 чинною - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: І. О. Турецька
Суддя: Л. Є. Зуєва