П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2023 р. Категорія 106000000м. ОдесаСправа № 420/4303/23
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що у період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р. перебував на військовій службі, виконуючи свої обов'язки на період дії воєнного стану як особа, яка є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, підставою для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил у розмірі 30 000 грн. є наявність наступних обставин: - період дії воєнного стану; - статус військовослужбовця Збройних Сил України. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту невиконання позивачем обов'язків військової служби та припинення ним військової служби у період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р. Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних нормативних актів, позивач має безумовне право на виплату додаткової винагороди, встановленої Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 у розмірі 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов'язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р. Водночас, Постанова КМУ від 28.02.2022 р. № 168 також не містить будь яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов'язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р.; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов'язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р., в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, підставою для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі 30 000 грн є наявність наступних обставин: період дії воєнного стану; статус військовослужбовця Збройних Сил України. Кожна з цих обставин існувала протягом спірного періоду з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р. та підтверджується належними та допустимими доказами. Також, апелянт вказує, що телеграма Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248/1298 та Окреме доручення Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022 року не були зареєстрованими у Мін'юсті, їх положення не можуть застосовуватися для прийняття рішення про не включення Позивача до наказу про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану, регламентованої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 10 травня 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 117, яким ОСОБА_1 призначено на посаду солдата резерву запасної роти (а.с. 29).
16 листопада 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 117, яким за порушення вимог ст. 12 Статуту Внутрішньої Служби Збройних України, солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього на підставі п. «б» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення «догана» та вирішено встановленим порядком подати рапорт про позбавлення додатково винагороди військовослужбовцям на період воєнного стану на підставі «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 солдату ОСОБА_1 , солдату резерву запасної роти Військової частини НОМЕР_1 за листопад 2022 року (а.с. 24-26).
Згідно довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2022 року не нараховано додаткову винагороду, згідно постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 (а.с.28).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що в наказі від 16.11.2022 року № 117 зазначено, що проведеним службовим розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_1 був відсутній на службі і незаконно перебував за межами військової частини НОМЕР_1 з 07:30 06 листопада 2022 року по 14:30 06 листопада 2022 року. За фактом відсутності на службі без поважних причин, в умовах воєнного стану, відносно солдата ОСОБА_1 , тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 було складено протокол № 110 від 06 листопада 2022 року військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що наказ від 16.11.2022 року № 117 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення додатково винагороди за листопад 2022 року скасовано суду не надано.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Згідно п. 2, 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Відповідно до п. 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
При цьому, з метою врегулювання питань нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, розроблено Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану та щодо позбавлення додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, згідно яких відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 2016, ураховуючи телеграму від 25.03.2022 № 248/1298, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. та 30000 грн. не включати військовослужбовців, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували з дня самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом командира; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 117, яким за порушення вимог ст. 12 Статуту Внутрішньої Служби Збройних України, солдата ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього на підставі п. «б» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення «догана» та вирішено встановленим порядком подати рапорт про позбавлення додатково винагороди військовослужбовцям на період воєнного стану на підставі «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» на підставі окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 солдату ОСОБА_3 , солдату резерву запасної роти Військової частини НОМЕР_1 за листопад 2022 року (а.с. 24-26).
В наказі від 16.11.2022 року № 117 зазначено, що проведеним службовим розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_3 був відсутній на службі і незаконно перебував за межами військової частини НОМЕР_1 з 07:30 06 листопада 2022 року по 14:30 06 листопада 2022 року. За фактом відсутності на службі без поважних причин, в умовах воєнного стану, відносно солдата ОСОБА_3 , тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 було складено протокол № 110 від 06 листопада 2022 року військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 листопада 2022 року по справі № 285/6311/22, яка набрала законної сили, визнано ОСОБА_3 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за цим законом у виді штрафу, в розмірі 2465 грн. 00 коп.
В постанові від 24 листопада 2022 року по справі № 285/6311/22 судом встановлено, що в період часу з 07 год. 00 хв. 06.11.2022 року по 14 год. 30 хв. 06.11.2022 року ОСОБА_3 був відсутній на службі у військовій частині, проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №110 від 06.11.2022 року, письмовими поясненнями.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що телеграма Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248/1298 та Окреме доручення Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022 року не були зареєстрованими у Мін'юсті, їх положення не можуть застосовуватися для прийняття рішення про не включення Позивача до наказу про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану, регламентованої Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 р.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання правильності застосування телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248/1298 та Окремого доручення Міністра оборони України № 912/3/29 від 23.06.2022 року при прийнятті наказу № 117 від 16 листопада 2022 року не є предметом даного позову.
Так, у своїй позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка була вчинена на виконання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 117 від 16 листопада 2022 року.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що наказ від 16.11.2022 року № 117 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення додатково винагороди за листопад 2022 року скасовано, суду не надано.
За таких підстав, доводи апелянта, що позивач має безумовне право на виплату додаткової винагороди, встановленої Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 у розмірі 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов'язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р. є неспроможними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача, а тому позовні вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов'язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 01.11.2022 р. по 30.11.2022 р., є необґрунтованими.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року по справі № 420/4303/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький