05 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/1346/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (головуючий суддя - Прудник С.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «Дніпропетровської обласної ради»
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач-1), Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «Дніпропетровської обласної ради» (далі - Відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у визначенні в свідоцтві про хворобу №1825 від 30.08.2022 року причинно-наслідкового зв'язку за результатами проходження військово-лікарської комісії «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 переглянути свідоцтво про хворобу №1825 від 30.08.2022 року ОСОБА_1 та змінити в ньому формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» на правильне - «Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини»;
- зобов'язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №1 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «Дніпропетровської обласної ради» встановити правильний причинно-наслідковий зв'язок - III група інвалідності Пов'язана із здійсненням захисту Батьківщини ОСОБА_1 та видати нову довідку про інвалідність.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, зокрема, що 07.09.2022 позивач отримав свідоцтво про хворобу ВЛК №1825. У пункті 12 свідоцтва про хворобу зазначено, що у позивача наявні наступні діагнози: відсутність правої нирки після радикальної лапароскопічної нефректомії справа (05.07.2022 р.), з приводу раку правої нирки І ст. клінічна група III.; Хронічна хвороба єдиної нирки II стадії; хронічний пієлонефрит лівої нирки; хронічна ниркова недостатність І ступеню; хронічний гастродуоденіт. Відповідач-1 дійшов висновку у свідоцтві про хворобу №1825 від 30.08.2022, що «Захворювання. ТАК, пов'язані з проходженням військової служби». Окрім того, 09.11.2022 Позивач пройшов огляд на визначення групи інвалідності та причини інвалідності в Обласній МСЕК №1 КЗ «ОКЦ МСЕ «ДОР». Керуючись висновками Відповідача-1 членами комісії Відповідача-2 у довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №797025 від 09.11.2022 було зазначено у п. 9, що «Причина інвалідності: захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби». Відтак, із таким висновком відповідача-1 та причиною інвалідності, зазначеній у довідці Відповідача-2, Позивач не погоджується, вважає, що його хвороби виникли під час та через проходження ним військової служби та участі у бойових діях, направлених на захист Батьківщини і це має бути зазначено у свідоцтві про хворобу та довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі №160/1346/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «Дніпропетровської обласної ради» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції посилався на наступне судове рішення: «Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави З розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.» Однак, це судове рішення не є доцільним в даному випадку, оскільки Позивач звернувся з інших підстав до суду, а саме - щодо питання про оскарження причинно-наслідкового зв'язку, встановленого у Свідоцтві про хворобу №1825 від 30.08.2022, який був неправильно зазначений, оскільки була порушена процедура прийняття такого рішення військово-лікарською комісією. Позивач наголошує на тому, що він не просив у позовних вимогах якось переоцінювати хвороби, визначені військово-лікарською комісією, або ж його діагноз та не оспорює свою придатність для проходження військової служби. Водночас, судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що з метою доведення в судовому порядку порушення Відповідачем-1 процедури при написанні Свідоцтва про хворобу №1825, Позивачем до суду були надані наступні докази: копія Довідки військово-лікарської комісії від 05.03.2022; копія Довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області; свідоцтво про хворобу №1825 від 30.08.2022. Позивач вважає, що завдяки цим документам можна побудувати прямий причинно-наслідковий зв'язок захворювання, а як слід - переконатися в порушенні Відповідачем-1 порядку встановлення причинно-наслідкового зв'язку. Позивач вважає, що судом першої інстанції безпідставно не враховані довідка ВЛК від 05.03.2022 в якій зазначено про те, що Позивач - «Придатний до військової служби», без додаткових приміток про наявність будь-яких захворювань, та довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони №14602 від 13.09.2022 - підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно в період з 01.04.2022 по 14.09.2022 безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Відповідач-1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, зокрема, з огляду на те, що свідоцтво про хворобу №1825 було видане 03.09.2022, а довідка про участь особи в бойових діях видана лише 13.09.2022 за номером 14602, а тому на момент проходження позивачем ВЛК не були наявні всі документи для пов'язання захворювання із захистом Батьківщини. Після отримання довідки про безпосередню участь позивачем в бойових діях Положенням №402 врегульований порядок для внесення будь-якої інформації за наявності відповідних документів ЦВЛК.
29.06.2023 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_2 про заміну позивача у справі №160/1346/23 його правонаступником, в якій остання просить суд замінити первісного позивача - ОСОБА_1 на його правонаступника - ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 настала раптова смерть ОСОБА_1 , який є її чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.06.2023 серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про шлюб від 07.06.2022 серії НОМЕР_3 . Водночас ОСОБА_2 зазначає, що смерть її чоловіка - ОСОБА_1 настала менше ніж протягом року після звільнення з військової служби за станом здоров'я і настала від хвороб, отриманих у зв'язку із захистом Батьківщини, тому у разі зміни формулювання у рішенні військово-лікарської комісії - це напряму вплине на її права та законні інтереси.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги та заяви про заміну позивача правонаступником, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Частинами 1, 2 статті 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі у разі смерті фізичної особи після ухвалення такого рішення має встановити чи є рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.
Щодо правонаступництва у спірних правовідносинах, колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів даної справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є Позивачем у цій справі, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 12.06.2023 складено відповідний актовий запис №434, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.06.2023 серії НОМЕР_2 .
Так, згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи яку він замінив.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
Відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які були нараховані, належали до виплати особі за життя і залишилися неотриманими у зв'язку з його смертю.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спірні правовідносини у справі №160/1346/23 стосуються права на отримання свідоцтва про хворобу та довідки про інвалідність із зазначенням відповідного причинно-наслідкового зв'язку інвалідності (пов'язане із захистом Батьківщини), тобто такі правовідносини пов'язані з певною особою, а тому ці відносини є особистими і відносно них правонаступництво недопустиме.
Оцінюючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із надходженням сповіщення про мобілізацію, з'явився до Третього відділу Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та був мобілізований відповідно до наказу Президента України №69/2022. В цей же день Позивач пройшов військово-лікарську комісію у Третьому відділку Дніпровського РТЩК та СП та отримав довідку військово-лікарської комісії, де зазначено, що останній придатний до військової служби.
В період з 08.03.2022 по 14.09.2022 Позивач проходив військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_4 , 110 ОМБр імені генерала-хорунжого Марка Везручка, у званні солдата, на посаді розвідника-далекомірника.
30.08.2022 Позивач пройшов військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 .
07.09.2022 Позивач отримав свідоцтво про хворобу ВЛК №1825. У пункті 12 свідоцтва про хворобу зазначено, що у Позивача наявні наступні діагнози: відсутність правої нирки після радикальної лапароскопічної нефректомії справа (05.07.2022), з приводу раку правої нирки І ст. клінічна група III.; Хронічна хвороба єдиної нирки II стадії; хронічний пієлонефрит лівої нирки; хронічна ниркова недостатність І ступеню; хронічний гастродуоденіт.
Відповідач-1 дійшов висновку у свідоцтві про хворобу №1825 від 30.08.2022, що «Захворювання. ТАК, пов'язані з проходженням військової служби».
09.11.2022 Позивач був первинно оглянутий Обласною МСЕК №1 (Акт огляду МСЕК №1270) по діагнозу: відсутність правої нирки після радикальної лапароскопічної нефректомії справа (05.07.2022) з приводу раку правої нирки рТ1аN0М0 I стадія, КГ IIІ. Хронічна хвороба єдиної нирки II стадії: хворічний пієлонефрит лівої нирки, ст. ремісії. ХНН І ст. Хронічний гастродуоденіт, сг. ремісії, без порушення функцій. Встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, ТАК пов'язані з проходженням військової служби, безтерміново, час настання інвалідності 25.10.2022 року. Згідно із пунктом 12 свідоцтва про хворобу №1825 позивача від 30.08.2022 року, виданого відповідачем-1, копія якого знаходиться в медекспертній справі, захворювання, ТАК пов'язані з проходженням військової служби.
Не погоджуючись із висновком Відповідача-1 та причиною інвалідності, зазначеній у довідці Відповідача-2, вважаючи що його хвороби виникли під час та через проходження ним військової служби та участі у бойових діях, направлених на захист Батьківщини і це має бути зазначено у свідоцтві про хворобу та довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, Позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що військово-лікарська комісія військової частини А4 наділена вичерпним переліком повноважень i не уповноважена змінювати своє рішення. Позивач має право звернутися до регіональної ВЛК для проведення повторного або контрольного медичного огляду, а у разі не згоди з рішенням регіональної ВЛК, звернутися зі скаргою до ЦВЛК. Під час розгляду справи по суті позивач не надано до суду доказів на підтвердження звернення ним до Регіональної військово-лікарської комісії для перегляду висновку (постанови) та свідоцтва про хворобу №1825 від 30.08.2022. Не надано Позивачем також доказів звернення із скаргою до ЦВЛК. Оскільки, Позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду щодо зміни формулювання у свідоцтві про хворобу №1825 від 30.08.2022, суд дійшов до переконання про передчасність звернення Позивача до суду з вказаним позовом.
З приводу таких висновків суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначає, що із системного аналізу норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, слідує, що звернення до регіональної ВЛК та/або ЦВЛК є правом, а не обов'язком, військовослужбовця, яке реалізується ним на власний розсуд і не впливає на його право на судовий захист, тобто не позбавляє його права на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення ВЛК, яке не оскаржувалося ним до регіональної ВЛК та/або ЦВЛК.
Більш того, суд першої інстанції роблячи висновок про те, що суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу Позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, не врахував того, що в межах спірних правовідносин Позивач не оспорює свій діагноз та ступінь придатності для проходження військової служби.
Спірним, у даному випадку, було лише питання дотримання процедури встановлення, виходячи із поданих Позивачем до ВЛК документів, причинно-наслідкового зв'язку захворювання Позивача, який визначається ВЛК на підставі п. 21.5, п. 21.7 Положення №402, що містять чіткі умови встановлення причинного зв'язку поранення та вичерпний перелік документів на підставі яких підтверджуються обставини отримання поранення, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності у Відповідача-1 дискреції в межах спірних правовідносин.
За даних обставин колегія суддів вважає, що оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі відмову у задоволенні адміністративного позову не може вважатись законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 319 КАС України, а провадження у справі №160/1346/23 - закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 238, 243, 311, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Клопотання ОСОБА_2 про заміну позивача - ОСОБА_1 у справі №160/1346/23 його правонаступником - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі №160/1346/23 - скасувати.
Провадження у справі №160/1346/23 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи «Дніпропетровської обласної ради» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов